Майбутнє турецьких журналістів залежить від трактувань антитерористичного законодавства
Опублікував(ла) Michael Wise у Свобода слова Травень 10, 2012
Журналістам в Туреччині дедалі більше загрожують переслідування та ув’язнення через розпливчасті трактування антитерористичних законів.
Хоча ситуація набуває розголосу, переконати уряд Туреччини запровадити реформи залишається складним завданням. У новій доповіді, оприлюдненій Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у квітні, йдеться про те, що кількість журналістів, ув’язнених в Туреччині, зросла майже вдвічі за минулий рік, сягнувши 95 випадків.
У доповіді, підготовленій разом з Репортерами без кордонів, детально аналізується, як Туреччина стала одним з найбільших порушників у питанні ув’язнення журналістів. На думку представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович (Dunja Mijatović), кількість ув’язнених журналістів порушує питання про рівень свободи слова у Туреччині. Читати далі…
Для журналістських онлайн стартапів виживання – це вже успіх
Опублікував(ла) Dariya Orlova у Економіка медій, Нові медіа та Веб 2.0 Квітень 27, 2012
Минулого тижня Інститут Ройтерз з вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism) при Оксфордському університеті (the University of Oxford) опублікував дослідження успішності журналістських онлайн стартапів у країнах Західної Європи.
Автори дослідження “Виживання – це успіх: журналістські онлайн стартапи в Західній Європі” Нікола Бруно (Nicola Bruno) та Расмус Кляйс Нільсен (Rasmus Kleis Nielsen) зауважують, що за останні роки журналістські онлайн стартапи почали відігравати дедалі більшу роль в медіа системах по всьому світу. Деякі з них, майже всі зі США, стали надзвичайно відомими та популярними, як-от the Huffington Post, Gawker та Politico. Крім того, з’явилась низка успішних локальних стартапів, які також демонструють розвиток. Багато з цих нових журналістських проектів започаткували інноваційні форми журналістики та нові бізнес-моделі, зосереджуючись винятково на інтернеті. Разом з тим, хоча історії американських стартапів були проаналізовані деякими авторами, існує брак інформації та аналізу розвитку стартапів в інших частинах світу.
Дослідження Інституту Ройтерз, яке ґрунтується на ретельному аналізі 9 стартап-проектів з Німеччини, Франції та Італії, мало на меті з’ясувати, якими є умови розвитку та функціонування стартапів в цих країнах. Читати далі…
Репрезентації сексуальності в українських онлайн медіа
Опублікував(ла) Maria Teteriuk у Етика та якість, Нові медіа та Веб 2.0 Квітень 14, 2012
Сучасні мас-медіа стали чи не головним дискурсивним полем, в якому відбувається конструювання поняття сексуальності. Та попри гостроту теми, дискусії навколо медіа та їх ролі у (від)творенні уявлень про сексуальність рідко спираються на дані досліджень медіа.
Якою постає сексуальність в українських онлайн медіа — питання, яке лежить в основі цього дослідження.
Мішель Фуко (1978) в «Історії сексуальності» вказує, що модерному європейському суспільству притаманна scientia sexualis — спосіб дискурсивного виробництва сексуальності центрований навколо практики зізнання, запозиченої медициною та педагогікою з християнської практики. Протягом XIX ст. медицина стала основним каналом трансляції ірраціональних «моральних перешкод, економічних або політичних вподобань, традиційних страхів», легітимувавши свій авторитет посиланнями на більш «науково раціональну» біологію розмноження. На відміну від періоду аналізованого Фуко, сучасна конкуренція медицини та біології за визначення того, чим є сексуальність, відбувається в полі медіа. Але це поле не є нейтральним, медіа і самі є активним учасником цієї дискурсивної боротьби через відбір та інтерпретацію повідомлень інших учасників, а також конструювання власних фреймів представлення подій. Читати далі…
Медіа образи: коли багато це забагато?
Опублікував(ла) Tina Bettels у Етика та якість Березень 26, 2012
Фотографії вбитого лівійського лідера Муаммара Каддафі спровокували дискусію про етику в медіа по всій Європі.
Швейцарські медіа-дослідники проаналізували, як швейцарські медіа використали фото- та відеоматеріали під час висвітлення смерті Каддафі, та якою мірою медіа перейшли межу журналістської етики.
Знімок тіла вбитого Каддафі, зроблений фотографом з AFP, облетів світ за лічені секунди. Тоді як декілька видань відмовились публікувати фото з етичних міркувань, інші виправдовували публікацію, аргументуючи це “історичністю події”, яка має бути задокументована.
Дослідники з центру вивчення громадськості та суспільства (Forschungsbereich Öffentlichkeit und Gesellschaft – fög) Цюрихського університету (the University of Zurich) проаналізували близько 40 друкованих, онлайн та телевізійних медіа в німецькомовному, франкомовному та італомовному регіонах Швейцарії. Дослідники особливо зосередились на методах та техніках презентації, які були використані для зображення смерті Каддафі, на предмет порушення етичних принципів. Читати далі…
Регіональні медіа та веб 2.0
Опублікував(ла) Susanne Fengler у Нові медіа та Веб 2.0 Березень 19, 2012
Учасницька журналістика: двигун різноманіття в журналістиці чи маркетинговий інструмент для медіа компаній?
Редакції по всьому світу звертаються до соціальних медіа, намагаючись збільшити участь користувачів. Декілька моделей такої взаємодії були апробовані з різним ступенем успіху та популярності: наприклад, німецький таблоїд Bild запровадив функцію “читач-репортер”, щоб посилити залучення аудиторії, а британський The Guardian провів кампанію із залучення своїх читачів, звернувшись до них з проханням допомогти у пошуку інформації у величезних онлайнових базах даних під час журналістського розслідування про британських парламентарів, які ухилялись від сплати податків.
Постає питання, чи ця нова форма “учасницької журналістики” сприяє журналістському різноманіттю і чи корпоративні медіа надають їй великого значення. Читати далі…
Дефіцит людської уваги – закономірна проблема нових медіа
Опублікував(ла) Myroslava Chabanenko у Нові медіа та Веб 2.0 Березень 13, 2012
Внаслідок зростання масштабів сучасних інформаційних потоків мас-медіа стають дедалі чутливішими до проблеми боротьби за увагу аудиторії, однак деякі зручні способи компресії інформації (наприклад, інфографіка) так і залишаються мало освоєними. Навіть в Інтернеті.
Ми живемо в світі, де щомиті пропонують якусь інформацію. Різної тематики, різного рівня і ґатунку, різних форматів, у різних умовах, на різних пристроях. Численні медіа борються за нашу увагу. Завдяки Інтернету кожен має можливість прокричати що завгодно на цілий світ, та чи світ слухатиме його? Звичайна людська увага в інформаційному суспільстві перетворилась на дефіцитний ресурс. Аудиторія, стомлена блимаючими екранами і дисплеями, яскравою рекламою, нав’язливими голосами патологічно веселих ді-джеїв і хворобливо бадьорих телеведучих, воліла б сприймати відомості в якомога стислішій і простій формі. «Багато букоф» ми читати не хочемо, та вже і не вміємо, тому що катастрофічно губимо здатність зосереджуватись на чомусь одному більше хвилини. Преса? Нам, будь ласка, тільки блискучий журнал із картинками! Кліпове сприйняття, кліпове мислення, і вже немає дороги назад.
В середовищі дослідників медіа-сфери вештається привид інфографіки, про яку багато говорять як про актуальний спосіб компресії інформації, ознаку часу і мало не спасіння для серйозної журналістики. Читати далі…
Медіа-конструювання “розколу в Україні” під час висвітлення війни у Південній Осетії
Опублікував(ла) Daria Taradai у Етика та якість, Сфери висвітлення Березень 6, 2012
Критика на адресу міжнародної журналістики в Україні, або як її по-домашньому називають самі журналісти – «міжнародки», вже давно стала банальністю, бо нею не гребує ніхто.
Набір претензій зазвичай стандартний: пишеться все в українських редакціях без відряджень чи хоча б дзвінків на місце подій, брак розуміння контексту, необізнаність з бекграундом, фактологічні помилки, і нарешті – невміння наблизити далекі країни до «маленького українця» і зробити цікавими глибоко аналітичні теми. Втім, як показує аналіз міжнародних новин на українському телебаченні, спроби «виправитися» і таки наблизити та пояснити міжнародні новини українській аудиторії створюють іншу класичну для української журналістики небезпеку – підтримку існуючого статусу-кво у суспільстві та нормалізації явищ, які за визначенням не можуть існувати у здоровому суспільстві.
Наближення до аудиторії, прив’язка до України, проведення аналогій – цього вимагають від міжнародників редактори і це входить до розробленого на Заході медійного концепту «локалізації міжнародних новин». Орієнтація на країну мовлення аж ніяк не є ноу-хау українських ньюзрумів і, на думку американських дослідників, замінила собою рамку Холодної війни, крізь призму якої подавалися всі події у тоді ще біполярному світі.
Розглянемо локалізацію міжнародних новин детальніше на прикладі висвітлення війни у Південній Осетії 2008 року на телеканалі СТБ. Читати далі…
“Фальшиві” новини – новий старий виклик для медіа
Опублікував(ла) Dariya Orlova у Етика та якість, Маніпуляції та PR Лютий 29, 2012
Українські медіа дедалі частіше потрапляють на гачок “фейкових новин”
Днями декілька українських онлайн-видань поширили повідомлення про те, що міністр освіти України Дмитро Табачник планує скасувати літеру “ї”, натомість запровадивши буквосполучення “йі”. За повідомленням онлайн-видання Watcher, першим новину опублікував популярний новинний вебсайт Обозреватель, посилаючись на газету Экономические известия. Після цього новину підхопили інші сайти. Прикметно, що “новина” навіть містила пряму цитату міністра. Як виявилось згодом, джерелом фальшивої новини став сайт Uareview.
Це далеко не перший випадок, коли українські медіа (особливо, онлайн) передруковують новинні “фальшивки”. У грудні минулого року ціла низка українських популярних видань поширили інформацію про те, що Марк Цукерберг вирішив закрити Facebook з 15 березня 2012 року. Знову ж таки, джерелом “новини” став сайт пародійних новин Weeklyworldnews. Заради справедливості, слід зазначити, що цю ж новину поширили й багато світових медіа. Більше того, навіть такі медіа-гіганти, як BBC та CNN, неодноразово ставали жертвами новинних “фальшивок”, передруковуючи їх. Так, наприклад, півроку тому служба CNN опублікувала інформацію про “дослідження”, згідно з яким користувачі браузера Internet Explorer мають в середньому нижчий IQ за користувачів інших браузерів. Читати далі…
Подвійні стандарти скандалізації
Опублікував(ла) Stephan Russ-Mohl у Етика та якість Лютий 28, 2012
Що ще має статись, щоб один із найвпливовіших медіа-магнатів пішов у відставку?
Руперт Мердок не обіймає державну посаду, як Крістіан Вульфф, колишній президент Німеччини, чи Філіп Гільдебранд, уже екс-президент Національного банку Швейцарії. Питання про те, чи Мердок несе юридичну відповідальність за, ймовірно, найбільший скандал, який поглинув масову пресу за останні десятиліття, залишається відкритим.
Втім, немає сумніву, що він розділяє політичну та моральну відповідальність за нелегальне та систематичне прослуховування понад 6000 телефонів, яке здійснювали його журналісти. Вже не йдеться про дії однієї “поганої вівці”, яку потенційно можна знайти у більшості великих редакцій. Під керівництвом Мердока розвинулась ганебна корпоративна культура, яка штовхала журналістику у жалюгідне майбутнє. Рідко коли свободою преси зловживали більш відверто, таким чином наражаючи її на небезпеку, адже така злочинна енергія, звісно, викликає також спроби обмежити медіа. Читати далі…
Не очікуйте на рай після смерті преси
Опублікував(ла) Stephan Russ-Mohl у Етика та якість, Менеджмент ньюзрумів Лютий 24, 2012
Якщо газети перестануть друкуватись – професія журналіста зазнає глибоких змін, і не обов’язково на краще.
Тоді як деякі медіа конгломерати в німецькомовному світі, включно з Ringier та Springer, вже подбали про своє онлайн майбутнє, об’єднавши окремі ньюзруми, в США декілька газет взагалі повністю зупинили друк своїх видань, пропонуючи своїм аудиторіям лише онлайн версії. Газета The Capital Times у місті Медісон, штат Вісконсін (Madison, Wisconsin), – серед піонерів такого підходу.
На сьогодні The Capital Times є, ймовірно, першою в історії газетою, перехід якої з друку в онлайн настільки добре досліджений. У статті “Журналістика як процес” (“Journalism as Process”), опублікованій в Journalism Monographs, Vol. 13, No.3, 2011, С’ю Робінсон з університету Вісконсін-Медісон (The University of Wisconsin–Madison), показує, як традиційні межі та професійні ролі зникли з ньюзрумів онлайн-газет. Читати далі…
EJO в соціальних мережах
