Журналістська автономія в Данії. Дослідження

травня 1, 2014 • Етика та якість • by

Ідея професійної автономії є наріжним каменем журналістської професії, а її обмеження вважаються руйнівними для демократії. Інколи репортери виявляють, що їхня професійна незалежність обмежується їхніми власними новинними організаціями, які мають певні політичні чи фінансові міркування.

Нове дослідження, опубліковане в академічному виданні “Journalism”, в якому розглянуто питання автономії в данських медіа, показало, що журналісти в Данії відчувають, що мають майже повну свободу, коли йдеться про важливі вибори у їхній роботі та створюваному ними контенті.

Мортен Сковсгард (Morten Skovsgaard) з Університету Південної Данії (University of Southern Denmark) розглянув зв’язок між професійними цілями репортерів та організаційними цілями медіакомпаній, на які вони працюють. Данія являє собою цікавий випадок. З одного боку, медіасистемі країни традиційно притаманний політичний паралелізм, що проявляється у сильній партійній пресі. З іншого боку, посилюється вплив комерціалізації на медіасистему, оскільки все більше інформаційних агентств намагаються бути фінансово рентабельними.

Дослідження ґрунтується на масштабному опитуванні 1083 данських репортерів, проведеному в тісній співпраці з Данською спілкою журналістів. Спілка представляє близько 90-95% усіх данських журналістів, які працюють в редакційній журналістиці, за винятком тих, які працюють в галузі PR, та безробітних. Вибірка охоплює фахівців з різних секторів медіа: журналів, щоденних газет, радіо і телебачення, а також інтернет-ЗМІ.

Професійна автономія журналістів передбачає певний ступінь незалежності в досягненні професійних цілей на основі претензії на володіння спеціальними знаннями та навичками, а також спільної ідеології, зокрема, ідеї суспільної значущості їхньої роботи. В дослідженні окреслено три області організаційного тиску на професійну автономію репортерів: політичні цілі, орієнтація на прибуток, і процедури та структури організації.

У дослідженні було обрано набір змінних для вимірювання автономії. Залежними змінними були “конфлікт-згода з керівництвом”, “пристосування до керівництва” та “власне відчуття свободи дій”. “Керівництво” означає редакторів, які можуть, завдяки вищій позиції в організаційній ієрархії, мати вплив на рішення репортерів. Незалежними змінними для вимірювання невідповідності між професійними цілями журналістів та цілями медіаорганізації були політичні розбіжності, цілі суспільного служіння (відчуття орієнтації на служіння суспільству проти орієнтації на прибуток), часові обмеження і терміни виконання, і конкуренція з іншими журналістами.

Дослідження показало, що в цілому журналісти відчувають, що мають значну автономію і користуються свободою у прийнятті важливих рішень. Політичні розбіжності між репортерами та відповідними організаціями дещо зменшують відчуття згоди з керівництвом і збільшують відчуття конфлікту, але це не перешкоджає професійній автономії.

З іншого боку, розбіжності в орієнтації на суспільне служіння (з організаціями, що тяжіють до орієнтації на прибуток) впливають на відчуття автономії журналістами. Вони відчувають, що їхня свобода приймати незалежні рішення стримується орієнтацією організації на прибуток. Це також зменшує відчуття згоди з керівництвом і відчуття свободи дій, водночас значно збільшуючи відчуття конфлікту.

Так само дефіцит часу та кінцеві терміни виконання змушують журналістів почуватись менш автономними, особливо з точки зору свободи дій.

Наявність конкуренції з іншими журналістами не має суттєвого впливу на рівень згоди з керівництвом, а також не позначається на відчутті свободи дій. Як і передбачалось, це збільшує рівень пристосування, оскільки журналісти, щоб продати свої  репортажі, повинні відповідати очікуванням редактора.

Аналіз виявив, що тип ЗМІ також має вплив на відчуття професійної автономії. Журналісти, які працюють у щоденних газетах, що часто продаються за передплатою, відчувають менше незгоди та пристосування порівняно з журналістами на телебаченні, у таблоїдах, тижневиках та онлайн-виданнях. Вони також почуваються найбільш незалежними серед різних типів медіа.

Цікаво зазначити, що спостерігаються гендерні відмінності у сприйнятті стосунків з керівництвом. Чоловіки виявилися більш конфліктними і менш схильними пристосовуватись порівняно з жінками. З точки зору тривалості журналістського досвіду, журналісти з більшим досвідом роботи також меншою мірою схильні пристосовуватись. В цілому, проте, аналіз показав, що організаційний контекст (тобто, де журналісти працюють) є набагато вагомішим фактором у поясненні професійної автономії, ніж особисті характеристики (тобто, стать, досвід або освіта).

Дослідження виявило, що розбіжності в орієнтації на прибуток є більш важливими в обмеженні журналістської автономії, ніж політичні розбіжності між репортерами та їхніми організаціями. Таким чином, у контексті демократичного суспільства саме комерційні, а не політичні, цілі організації мають бути в центрі уваги. Оскільки дослідження стосувалось лише однієї країни, а сприйняття професійної автономії змінюється залежно від національних та культурних особливостей, доцільними є подальші порівняльні дослідження.

 

Skovsgaard, Morten (2014): Watchdogs on a leash? The impact of organizational constraints on journalists’ perceived professional autonomy and their relationship with superiors (“Сторожові пси на повідку? Вплив організаційних обмежень на відчуття професійної автономії журналістами та на їхні стосунки з керівництвом”. Опубліковано в Journalism 15(3).

Право на фото належить: Louis Abate / Flickr Cc

Переклад з англійської мови статті Journalistic Autonomy in Denmark. A Study”

Print Friendly

Tags: , , , , , ,

Send this to friend