Чутлива до меншин журналістика чи нови(нни)й расизм?

вересня 30, 2014 • Етика та якість, Медіа і політика, Медіадослідження • by

За даними груп з прав людини, європейські медіа часто ігнорують або висвітлюють негативно проблеми, з якими стикаються групи меншин і корінні народи, такі як кримські татари і роми.

Це твердження базується на останніх дослідженнях висвітлення етнічних меншин у Польщі та Словаччині. Дослідники виявили, що польські та словацькі медіа рідко публікують матеріали про ромське населення в цих країнах.

Тен ван Дейк (Teun van Dijk), професор медіа, який спеціалізується на дискурс-аналізі, характеризує висвітлення меншин у пресі як “нови(нни)й расизм” (англ. new(s) racism).

“У сучасних медіа, так само як 50 і 100 років тому, іноземці, іммігранти, біженці чи меншини зазвичай невидимі або, якщо не невидимі, то зображені як проблема. Як “вони”, а не як частина “нас””, — пише ван Дейк у роботі “Нови(нни)й расизм: дискурс-аналітичний підхід” (“New(s) racism: a discourse analytical approach”).

Ван Дейк стверджує, що нови(нни)й расизм відбувається, коли меншини “…стереотипізуються, марґіналізуються і виключаються різними способами з суспільних текстів та дискусій: через упереджений вибір тем (зазвичай злочини, насильство, наркотики або нелегальний в’їзд), заголовки, фото, верстку, слова, метафори та багато інших негативних характеристик у новинах та інформаційно-аналітичних звітах іммігранти і меншини систематично визначаються не лише як відмінні, але й як девіантні, або навіть як загроза”.

Ніл Кларк (Neil Clarke), генеральний директор Європейської Групи з прав меншин (Minority Rights Group Europe/MRG) стверджує, що медіа часто ігнорують меншини. Він посилається на нинішнє висвітлення України і Криму: “недавні події в Україні, присутність російських військ і відділення Криму є серйозними загрозами для меншин і корінних народів Криму, відсутність цієї проблеми в медіа тільки погіршує ситуацію”, — заявив він.

У Криму двері кримських татар були нещодавно відмічені знаком “Х”, який викликає спогади про їх депортацію в 1944 році в Центральну Азію за часів сталінізму. Між 1944 і 1959 роками усі кримські татари були депортовані. На початку 20-го століття вони становили 34% населення Криму, станом на 1959 рік цей показник склав 0%. Після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися. Сьогодні вони становлять 12% населення.

“Зараз мають місце відчутні антитатарські настрої, які також підживлюються ЗМІ”, — заявив Надир Бекіров (Nadir Bekirov), президент Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму.

Ще один актуальний приклад стосується висвітлення ромів в Європі. Міхал Бучновський (Michal Buchnowski) і Бартош Вишневський (Bartosz Wisniewski) з Познанського університету в Польщі показують у своєму недавньому дослідженні, що роми недостатньо представлені в польських медіа. Якщо вони згадуються, то, як правило, в негативному контексті. Дослідники виявили, що в польських загальнонаціональних медіа немає журналістів-ромів, і що не існує жодного ромського ЗМІ.

Кількість статей на тему ромів у двох основних польських щоденних газетах: ліберальній “Gazeta Wyborcza” і консервативній “Rzeczpospolita”, незначна. Між 2005 і 2012 роками “Rzeczpospolita” опублікувала лише 93 статті, пов’язані з меншиною ромів — приблизно 13 на рік. “Gazeta Wyborcza” опублікувала лише 226 матеріалів. Більшість статей були негативними і підкріплювали стереотипи.

Дослідження виявило подібну ситуацію в словацьких медіа. Хоча у двох основних словацьких щоденних газетах, “SME” і “Pravda”, було опубліковано 1213 статей про ромів, проте ромів у Словаччині значно більше, ніж у Польщі. У Словаччині мешкають приблизно від 500 000 до 600 000 ромів, порівняно з приблизно від 20 000 до 40 000 в Польщі.

Як і в Польщі, статті про ромів у словацьких медіа були переважно негативними, підкреслюючи соціальні проблеми, з якими стикаються роми, такі як низький рівень освіти, високий рівень безробіття, відсутність належних житлових умов і проблеми охорони здоров’я. Ромів розглядають тільки крізь призму їхньої етнічної приналежності; як наслідок, їхній образ у медіа дуже однорідний.

Як ван Дейк, так і дослідники з Познанського університету вважають, що негативне висвітлення меншин у ЗМІ призводить до їх подальшої марґіналізації та соціальної ізоляції, що погіршує їхні умови життя.

Ряд організацій, таких як Інститут різноманіття медіа (Media Diversity Institute), ЮНЕСКО чи Група з прав меншин, погоджуються, що важливо підвищувати обізнаність з проблемами меншин серед журналістів. Група з прав меншин проводить безкоштовний онлайн курс для журналістів з метою сприяння “чутливій до меншин журналістиці”. Курс фінансується Європейською Комісією і спрямований на фахівців у Польщі, Болгарії, Чехії, Литві, Латвії, Словаччині, Естонії та Угорщині. Наступна група стартує у вересні 2014 року.

 

Переклад з англійської мови статті “Minority Sensitive Reporting Or New(s) Racism?”

Фото: https://www.flickr.com/photos/bojabee/

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , , ,

Send this to friend