Онлайн-тролі: керовані нудьгою і помстою

листопада 7, 2014 • Медіадослідження • by

Новинні медіа більше не хочуть усього лише писати для своїх читачів, вони прагнуть спілкуватися зі своїми користувачами. Проте, щойно вони відкривають свої цифрові двері, вони швидко усвідомлюють, що користувачі можуть залишити гарні манери за дверима. Образи, гнівні випади, цькування. Тут панують глузування і злостивість. Сексизм і ксенофобія виринають як непрохані гості. Що ж можна зробити з браком поваги в онлайн-коментарях? Спеціалісти з масових комунікацій тільки починають детально вивчати це явище, однак попередні результати досліджень проливають світло на основні питання.

Важко дати точну кількісну оцінку грубості спілкування онлайн. Медіа керуються різними рекомендаціями, а спільноти користувачів загалом неможливо порівнювати. Дослідження конкретних випадків у США і Канаді показують, що від 20% до 50% коментарів у розділах коментування газетних матеріалів є деякою мірою грубими.

Вочевидь, визначення тут відіграє важливу роль — не обов’язково кожен неввічливий коментар є грубим. Як найменший спільний знаменник Кевін Коу (Kevin Coe) і його колеги з Університетів Юти та Арізони визначають грубість як “елементи обговорення, які демонструють невиправдано зневажливий тон щодо дискусійного форуму, його учасників або тем”.

Результати досліджень також показують, що не всі порушники спокою підходять під один опис. Не кожен онлайн-грубіян є ненависником. Останні становлять незначну меншість. Ерін Баклз (Erin Buckels) з Університету Манітоби та її канадські колеги проаналізували особистісні профілі онлайн-тролів. Вони дійшли висновку, що 5,6% користувачів отримують задоволення від чужих страждань. Баклз зі співавторами описують онлайн-тролів як “класичних побутових садистів”, які “всього-на-всього хочуть розважитись… і інтернет є їхнім полем для гри”.

Докази про мотиви тролів також надходять з робіт Пніна Шачаф (Pnina Shachaf) і Норіко Хара (Noriko Hara) з Університету Індіани (Indiana University). Вони дослідили поведінку тролів у Вікіпедії і виявили, що їхніми рушійними силами є нудьга, помста, пошук уваги і задоволення від заподіяння шкоди.

Проте, не кожен порушник спокою є “патологічним” рецидивістом. Коу з колегами дослідили дискусійні форуми газети “Arizona Daily Star” і дійшли висновку, що непостійні користувачі часто є більш грубими в своїх коментарях, ніж регулярні дописувачі. Дослідники також проаналізували, чи існують конкретні фактори, що провокують грубі коментарі. Результати були недвозначні: спірні теми (політика, спорт) та конкретні автори (часто оглядачі видань) притягують більше грубих коментарів. Якщо в дискусії фігурують суперечливі особистості (такі як президент Обама), атмосфера також розпалюється.

Таким чином, коли йдеться про грубість, контекст має значення. Звісно, немає нічого поганого в полеміці. Навпаки, гарячі дискусії є необхідними для демократії. Проте, коли тон стає занадто войовничим та заангажованим, це може мати кардинальні наслідки для суспільної дискусії. Результати досліджень в цій сфері можна підсумувати таким чином: грубі суперечки підривають довіру до державної та суспільної влади і призводять до апатії в деяких користувачів. Втім, також є ознаки того, що користувачі більш схильні брати участь в дискусійних форумах, якщо дискусія більш суперечлива. Конфлікт сильніше стимулює коментувати, ніж згода.

Ще більш неоднозначними є результати дослідження Ешлі Андерсон (Ashley Anderson) з колегами, вченими з Університету Джорджа Мейсона (George Mason University) та Вісконсинського Університету (University of Wisconsin). Вони дослідили, чи впливають, і якою мірою, грубі коментарі до статті на те, яким чином читатимуть цю статтю. Вчені створили дві групи, і дали кожній прочитати новинну статтю. Матеріал був написаний в нейтральному стилі, зі збалансованим співвідношенням плюсів і мінусів щодо суперечливої теми (нанотехнології). Перша група читала статтю, що супроводжувалась високим рівнем грубості в коментарях. Для другої групи в коментарях дотримувались шанобливого тону.

Подальше дослідження показало, що користувачі більш критично сприймають інформацію, коли обговорення в коментарях є грубим. Дослідники протестували стратегії, які використовують новинні медіа для дотримання коректності дискусій. Цьому сприяє модерування журналістами дискусійних форумів, виявили дослідники з Техаського університету (University of Texas). Вони також помітили, що користувачі активніше беруть участь в обговореннях, якщо журналісти ставлять конкретні запитання, а також безпосередньо відповідають на відгуки користувачів.

Анонімність на дискусійних форумах є спірним питанням. Попередні дослідження показують, що анонімні користувачі більш схильні до грубої поведінки, ніж ті, які повинні зареєструватись під своїм ім’ям. У порівняльному дослідженні 14 щоденних газет (“Wall Street Journal”, “Los Angeles Times” тощо), Артур Сантана (Arthur Santana) з Університету Х’юстона (University of Texas) виявив, що понад половина анонімних коментарів були грубими, тоді як лише чверть зареєстрованих користувачів висловлювалися люто/гнівно в своїх коментарях.

Тим не менш, в анонімності є й позитивна сторона. Дослідники з Ратгерського університету (Rutgers University) опитали анонімних користувачів “Sacramento Bee”: 40% з них вказали, що не стали б продовжувати коментувати, якби були змушені зареєструватися під своїм справжнім ім’ям.

Як практика, так і теорія підтверджують, що дискусійні форуми потребують правил. Але ще більш необхідною є мужність — мужність висловити свою точку зору і дати відсіч, коли інтернет-невігласи намагаються посіяти хаос у коректних дискусіях.

 

Переклад з англійської мови статті “Online Trolls: Motivated by Boredom and Revenge”

Статтю було вперше опубліковано німецькою мовою на сайті derstandard.at. Вона також доступна на EJO італійською, латвійською та польською мовами.

Право на фото належить: De Platypus, Flickr

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , ,

Send this to a friend