Коли не працюють бізнес-моделі, провину звалюють на журналістів

лютого 2, 2015 • Бізнес-моделі для медіа, Медіаекономіка • by

Останнім часом так багато медійників втратили роботу, що швидше винятком, ніж правилом, виглядають випадки, коли провідні журналісти, як-от Алан Расбріджер (Alan Rusbridger), головний редактор газети Guardian протягом 20 років, іде з посади на своїх власних умовах.

В наш час небагато журналістів можуть дозволити собі розкіш залишити роботу за власною ініціативою. Галузь пережила хвилю резонансних звільнень, і дехто з найбільш яскравих журналістів був змушений шукати нову роботу.

Наприклад, Вольфганг Бюхнер (Wolfgang Buchner), донедавна головний редактор Der Spiegel, залишив компанію усього лише через 18 місяців керування інтеграцією друкованих і цифрових процесів журналу. Запропоновані ним зміни викликали ворожу реакцію журналістів друкованої версії “Der Spiegel”, які водночас є акціонерами видання. Плани Бюхнера отримали схвалення з боку співробітників цифрової версії журналу, однак вони не мають жодної фінансової частки у “Der Spiegel”.

У Neue Zürcher Zeitung, як і раніше в німецькому журналі Stern або в американському New Republic, керівники видавництв опинились у скрутному становищі. Вони шукають цапа відбувайла, оскільки вони ще не знайшли нової прибуткової бізнес-моделі для журналістики.

Втім, це не провина редакторів, що читачі перетворюються на “користувачів”, які сьогодні очікують, що онлайн усе буде безкоштовним.

Також редакції новин не винні в тому, що рекламодавці надають перевагу поширювати свої рекламні повідомлення за допомогою соціальних медіа, наприклад Facebook, або пошуковиків, наприклад Google. Вони можуть охопити свої цільові групи без затрат на традиційну рекламу на сайтах новин і в друкованих медіа — де користувачів часто закидували непотрібними їм комерційними повідомленнями.

Між тим, німецький видавець журналів Gruner and Jahr, дочірня структура Bertelsmann, поки що перевершив усіх. Нещодавно компанія звільнила цілі новинні редакції. Найяскравіший приклад — жіночий журнал Brigitte (його читає кожна четверта німкеня), де на роботі залишились лише керівники — передбачається, що контент в майбутньому постачатимуть позаштатні працівники. Враховуючи, в яких масштабах обговорюється робото-журналістика в американських журналістських колах протягом останнього місяця, можна стверджувати, що “Gruner and Jahr” прийняли далекоглядне рішення.

Проте, перш ніж роботи замінять журналістів, хотілось би, щоб редактори та керівники частіше дозволяли собі зробити перерву. Вони повинні засвоїти деякі наукові висновки щодо управління новинними редакціями. Тоді життя може стати більш нормальним і більш гуманним принаймні в деяких редакціях.

 

Переклад з англійської мови статті “Journalists Blamed When Business Models Fail”

Цю колонку вперше було опубліковано у Tagesspiegel 21.12.2014

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , ,

Send this to friend