Емоційна дезінформація та вміле використання медіа: чому гібридна війна в Україні вдалася

листопада 21, 2015 • Головне, Медіа і політика, Нещодавнє • by

12239227_980116825378303_7307973683063580448_o

Скоординоване використання медіа та комунікаційних засобів було невідємною частиною гібридної війни проти України. Таку думку висловили експерти V Україно-іспанського медіа форуму, що відбувся 17 листопада у Києво-Могилянській академії.

Чому гібридна війна вдалася в Україні? – запитує співзасновник Українського кризового медіацентру Василь Мірошниченко. – Вона була дуже скоординованою, складним поєднанням всіх засобів — економічних, медійних та комунікаційних. Це було новим у гібридних війнах”.  Що ж таке гібридна війна? Це — асиметрична війна, коли для досягнення певної мети як єдине ціле використовуються військові сили, політичні та економічні чинники, медіа та дезінформація. За словами Василя Мірошниченка, Росії вдалося перейти на наступний рівень ведення гібридної війни, коли всі засоби використовуються дуже скоординовано. Вперше гібридна війна може бути такою ефективною.

Не менш важливо і те, що Росії вдалося пристосувати західні засоби та практики медіа для власних потреб. Це особливо загрожує Заходу, каже директор стратегічних комунікацій в Ukraine Today Лада Рослицька. Одним з ознак цього, за її словами, є стабільна популярність російського телеканалу Russia Today: “Я була вражена, коли дізналася, наскільки Russia Today залишається популярним у Сполучених Штатах”. Експертка відзначає, що Кремль активно використовує ЗМІ і тролів для забезпечення підриву думок, в тому числі і на Заході.

Василь Мірошниченко зауважує, що російські ЗМІ дуже активно використовують дезінформацію, особливо емоційні елементи: “Це можна назвати “емоційною дезінформацією”. Активно використовує дезінформацію у своїх цілях і російська публічна дипломатія, додає він

Медіа відіграють ключову роль у гібридній війні, погоджується Остап Кривдик, радник з міжнародних питань першого заступника Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Медіа присутні на всіх стадіях гібридної війни, визначених військовими аналітиками. Наприклад, на першому етапі гібридної війни встановлюються медіаканали, на другому етапі ЗМІ вже поширюють незадоволення серед населення, на третьому етапі посилюється політичний тиск і дезінформація, далі — все загострюється.

Специфіка гібридної війни, за словами політолога, полягає у тому, що інформаційний компонент стає важливішим за військовий: пропаганда, дезінформація, політичний і економічний тиск, поширення чуток, ідей і незадоволення дуже активно впливають на перебіг війни. Недарма саме інформаційно-комунікаційний компонент відіграє ключову роль на всіх стадіях війни такого типу. Особливо активно медіа використовуються для поширення незадоволення, що має підірвати єдність і довіру у суспільстві, бажання діяти.

Медіа повинні усвідомити свою роль у цій війні, наголошує Остап Кривдик. Вони створюють ідеї, думки, поняття. Якщо говорити про такі створені медіа поняття як “громадянська війна в Україні”, (самопроголошені – EJO) “республіки” тощо, то виявиться, що все це працює виключно на російську інтерпретацію подій. У такому разі на журналістові лежить значна відповідальність правильно формулювати поняття, розрізняти ті, що несуть конкретний сенс від тих, що дезінформують, і правильно все це подавати. “Важливим завданням медіа, як четвертої сили, є зрозуміти як розповідати історії правильним чином”, – наголошує радник Андрія Парубія.

У боротьбі з пропагандою, вважає кореспондентка телеканалу “1+1” Ганна Бока, Україна може скористатися принципом BBC часів Другої світової війни, коли про перемоги і поразки повідомляли точніше, ніж це робив противник. “Тільки у такий спосіб можливо завоювати повагу і довіру. Тільки тоді ми будемо кращими”, – наголошує вона.

На думку Ганни Боки, журналіст завжди повинен бути критичним. Це, за її словами, допомагає подолати пропаганду і водночас бути сильнішими у війні. Потрібно бути критичними і до української сторони: “Без критики не відбудеться змін. Журналісти повинні мати власну думку і бути пильними”. Разом з тим, вона визнає, що серед її колег перестало працювати правило “другої сторони” і журналісти нині говорять “наші війська”, “наша армія”.

Журналістка “Громадського TV” Ангеліна Карякіна згодна, що під час війни у своїй країні важко дотримуватися професійних стандартів, але впевнена, що це можливо і вкрай потрібно. Журналістка визнає, що на початку конфлікту припускалася помилок, але завдяки ним набувала досвіду.

За словами іспанської кореспондентки радіо Cadena SER в Києві Ани Лазаро, журналістам нині дуже важливо знайти баланс між свободою слова та етикою, оскільки аудиторії важко розрізняти відтінки, вона прагне розділити усе на чорне та біле.

Експерти одностайні: гібридна війна багато в чому залежить від роботи медіа, і чим більш нейтральними вони є, тим важче поширювати дезінформацію та негативні ідеї в суспільстві. Великою мірою все залежить від журналістів: вони мають формувати незалежні та об’єктивні поняття, дотримуватися журналістських стандартів, знати що таке фейк і наполегливо боротися з ними.

Проте для всіх ще залишається відкритим питанням, чи можуть українські журналісти залишатися незаангажованими у цій війні. Адже це сильно впливає на все, про що було сказано вище: незалежні погляди, ідеї, об’єктивні поняття, що найбільш повно передають картину дійсності. Та в будь-якому разі журналіст на війні залишається журналістом. Йому вкрай необхідно бути відповідальним, не грати у дезінформацію та пропаганду.

V Україно-іспанський медіафорум організувало посольство Іспанії в Україні у партнерстві з Могилянською школою журналістики

Право на фото: Еліна Сардалова

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , , , ,

Send this to a friend