Краудфандинг для журналістики: дослідження пропозицій на Kickstarter

лютого 10, 2016 • Бізнес-моделі для медіа, Головне, Медіадослідження • by

11702568145_60ce3aceb9_k

Фото: Simon Cunningham

Із дня започаткування у квітні 2009 року до вересня 2015-го на краудфандинговій платформі Kickstarter отримали повне фінансування 658 проектів, пов’язаних із журналістикою. Всього вони зібрали близько 6,3 мільйонів доларів. Якщо у перший рік таких проектів було 17 і отримали вони трохи більше 49 тисяч доларів, то у 2015-му було вже 173 журналістські проекти з фінансуванням у понад 1,7 мільйона доларів. Як ідеться у новому дослідженні Pew Research Center, суттєво зростає кількість профінансованих за допомогою спільнокошту журналістських пропозицій, значна частина яких належить відомим медіа.

Дослідження “Crowdfunded Journalism: A Small but Growing Addition to Publicly Driven Journalism” мало на меті  краще зрозуміти статус та динаміку краудфандингу в контексті журналістики. Його автори проаналізували, які проекти з розділу “Журналістика” були підтримані на Kickstarter з 28 квітня 2009 по 15 серпня 2015-го. Цю платформу для аналізу обрали з огляду на її універсальність, великі масштаби, а також через те, що лише вона пропонує окрему категорію журналістських проектів. Загалом дослідники проаналізували публічно доступні дані про 2975 запропонованих проектів у категорії “Журналістика”, а більш детально вивчили 658 з них − ті, що отримали повне чи більш ніж повне фінансування.

Хто пропонував ідеї?

Pew Research Center серед усього масиву виокремив чотири типи учасників: окремі особи, малі групи, редакції медіа, інші інституції (школи, університети тощо). Аналітики підрахували, що в досліджуваний період 71% проектів запропонували особи, жодним чином не пов’язані з журналістськими редакціями. Заявки вони подавали або самостійно (43%), або невеликими групами (29%). Відомі видання, наприклад  ProPublica та Boston Review, становили 22% усіх пропозицій, а інші типи інституцій (на зразок середніх шкіл чи приватних університетів) –  7%.  Проекти різнилися за змістом та формою, однак значна частина (43%) фокусувалася на довших, більш комплексних роботах у формі документальних фільмів, книг чи журнальних статей.

Individuals more likely to produce books; media organizations more focused on websites

Частіше за кожну іншу категорію фінансування отримували окремі індивіди – 43%. Серед цих проектів були пропозиції з найрізноманітніших тем:  польові записки палеонтолога, іграшка-мандрівниця Stevie, що планувала надсилати листівки із подорожі Європою, проект про лісові пожежі The Smokey Generation та ін.

Серед учасників невеликих групи були студенти-релігієзнавці, які вирішили готувати подкаст про релігію, двоє жінок-авторок книги Frontier Town Theme Park Then And Now, двоє документалістів, які подорожували до Східної Європи, щоб розповісти історії біженців на сербсько-угорському кордоні.

Редакції медіа пропонували для спільнокошту найрізноманітніші ідеї. Заснована 2009 року місцева газета San Francisco Public Press шукала фінансування на те, щоб доставляти свою друковану версію до околиць міста велосипедом. Доволі відоме видання Texas Tribune отримало гроші для здійснення прямих трансляцій під час виборів 2014 року у США. Civil Eats подали заявку з метою відійти від цілком волонтерського статусу і почати платити своїм авторам та редакторам.

Інші інституції, більшість серед яких становили навчальні заклади різних рівнів, шукали фінансування для літнього випуску студентської газети, друкованої версії журналу про життя студмістечка тощо.

У яких формах?

Загалом серед журналістських проектів дослідники виявили 14 різних форматів. Більшість із них були великі за обсягом – журнали (20%), сайти (16%), книги (16%), радіо/подкасти (9%), документальні фільми (7%), блоги (6%).

The public supports a wide range of crowdfunded journalism projectsОднак, не всі проекти фокусувалися на одному форматі. 12% (80 пропозицій) були мультимедійними. Серед них – пропозиція простежити за чоловіком-вихідцем із Лівії, який повернувся туди, хронікувати його спроби допомогти у відбудові зруйнованої війною країни, створюючи історії різних медіаформатів: у друкованому вигляді, у формі блогу, фото, відео, аудіо.

Незначна частина (5%) проектів взагалі не стосувалася створення і публікації якогось контенту. Тут йшлося про стажування, тренінги, проекти з перекладу, кошти для засобів захисту (шоломів та бронежилетів) для журналістів, які працюють у зонах бойових дій.

Експерти простежили тут цікаву особливість – яскраво виражений інтерес до більшої форми, глибшого, аналітичного погляду на події. Вони також помітили, що індивіди частіше просили кошти на книги, медіа організації – на сайти, а невеликі групи та інституції – на журнали.

Стартапи чи доповнення до старих проектів?

Pew Research Center також вивчив, чи пропоновані проекти були цілком новими (стартапами), чи доповнювали або продовжували вже наявні проекти. З’ясувалося, що стартапів і доповнень представлено майже порівну: відповідно 51% та 49%. Проте відмінності спостерігалися у тому, хто подавав ці проекти. Групи індивідів (67%) та індивіди (63%) активніше створювали стартапи. Інституції частіше пропонували розширення до своїх проектів (58%).  Медіа мали таку мету у переважній більшості випадків –  90%.

Ефективне джерело монетизації?

Водночас, як свідчить дослідження, журналістські пропозиції отримують лише маленький шматочок “краудфандингового пирога”.
Kickstarter’s Journalism category trails nearly all others by a number of measuresЇхня кількість дуже мала порівняно із проектами що стосуються танців, ігор і багатьох інших сфер, а сума коштів, які медіа генерують за допомогою краудфандингу – “крапля”, порівняно з доходами від реклами.

“Тим не менш, більша активність тут передбачає не просто долари та центи, або журналістику, що удостоюється нагород. В нинішню еру розвитку цифрових технологій, це свідчить про новий нішевий сегмент нетрадиційної журналістики, яким рухає великою мірою суспільна важливість та мотивація, –  йдеться у звіті. – Це додає голосу та видимості зусиллям, які за інших умов залишилися непоміченими чи не підтриманими, і додає ще одну опцію до арсеналу джерел монетизації, який індустрія відчайдушно намагається сформувати».

Kickstarter – американська корпорація, яка дозволяє створювати проектні пропозиції у 18 країнах світу (США, Великій Британії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Нідерландах, Данії, Ірландії, Норвегії, Швеції, Німеччині, Іспанії, Італії, Австрії, Бельгії, Швейцарії та Люксембургу). 64% відсотки всіх пропозицій все ж надходять зі Сполучених Штатів Америки. Вона, а також Indiegogo – це дві найбільші краудфандингові платформи. Окрім них існує низка менших, більш вузькоспеціалізованих краудфандингових сайтів у сфері журналістики: Beacon, Indie Voices, Emphas.is, Indie Voices, Vourno.

Першим українським краудфандинговим проектом став “Спільнокошт” – підрозділ платформи про інновації «Велика ідея» (biggggidea.com).  Найуспішнішу краудфандингову кампанію у сфері медіа 2014 року провело Hromadske TV, зібравши 1 243 381 грн.

Право на фото: Flickr Simon Cunningham

Print Friendly

Tags: , , , , , , , ,

Send this to friend