Жінки у медіа: все ще непомітні

жовтня 26, 2016 • Головне, Етика та якість • by

14682007_1256413124403191_1709493553101440184_o

Конференція “Якість українських медіа…”, 21 жовтня 2016 року

Репрезентація жінок у медіа стає кращою, але вони все ще мало представлені у журналістських матеріалах. Приміром, лише у чверті матеріалів регіональних ЗМІ жінок згадували як експерток чи героїнь. Коментують жінки найчастіше теми освіти та медицини, а як героїні з’являються у матеріалах кримінальної хроніки.

На такі тенденції звернули увагу експерти «Інституту масової інформації» під час конференції «Якість українських медіа: Сучасний стан. Нагальні потреби. Перспективи», що відбулася 21 жовтня у Києві.

У травні цього року фахівці ІМІ провели третю хвилю моніторингу представлення жінок у регіональних медіа. Вони виявили, що експертками у журналістських матеріалах жінки ставали у 27% випадків. Щодо жінок як героїнь історій показник ще нижчий – 24%. Експерти аналізували медіа Вінниччини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Волині, Одещини, Полтавщини, Закарпаття, Харківщини, Херсонщини, Буковини. З усіх перелічених, ситуація вигідно вирізнялася лише на Вінниччині – жінки були представлені як героїні у 28% випадків, і як експертки – у 40%.

Та загалом, зазначає експерт ІМІ у Вінницькій області Сергій Бондаренко, ситуація у Вінницькій області відображає ті ж тенденції, що й в інших регіонах. Найчастіше жінок як героїнь матеріалів представляли в ролі жертв, учасниць чи свідків кримінальних дій, дорожно-транспортних пригод чи надзвичайних ситуацій, розповідає експерт. Крім цього, жінки були героїнями матеріалів на теми мистецтва, культури, соціального захисту.  «Дуже бракувало матеріалів про жінок-тимчасово переміщених осіб, особливо про їхні історії успіху», – зазначив Сергій Бондаренко, додавши що у Вінниці живе 15 тисяч переселенців з Донбасу та Автономної Республіки Крим і в місті реалізують багато проектів з інтеграції цих осіб.

Як експерти, жінки виступають у матеріалах про здоров’я, освіту та громадський сектор, розповідає фахівець. Крім того, часто в цій ролі залучають представниць прес-служб органів влади та самоврядування, наприклад Поліції, Служби безпеки, міської ради.

Фахівці твердять, що журналістське середовище поступово починає розуміти важливість ґендерної тематики. «Раніше, через брак журналістів, які працювали з цими питаннями, мені доводилося самій працювати журналісткою, – констатує експертка з ґендерних питань, кандидатка соціологічних наук Тамара Марценюк. – Зараз значно більше людей розбирається у тематиці прав людини, і прав жінок та інших дотичних питань. Зміни повільно, але відбуваються. Та, як мені здається, ця ніша ще недостатньо заповнена», – каже вона.

На думку журналістки «Громадського радіо» Наталі Соколенко, звернення уваги на ґендерні питання пов’язане із «геополітичним розворотом від радянської імперії до того світу де гідність людини –  на першому плані». «Ми зробили цей розворот і жінка має посісти в ньому інше, гідне місце, – каже журналістка. – Важливо щоб у наших засобах масової інформації звучали експертки, а не лише експерти, звучали жіночі голоси».  За словами пані Соколенко, «Громадське радіо» нині є експериментальною платформою, де впроваджуються ґендерні теми. Журналісти активно висвітлюють ці теми, обов’язково вживають фемінітиви, наприклад «кандидатка», «психолоиня», «президентка». Часто медійники поєднують журналістську діяльність з активізмом чи науковими дослідженнями у цій тематиці.

Відвертий сексизм та мізогінія все ще присутній у рекламі. У журналістських матеріалах такі випадки, на щастя, є рідкістю, але ґендерні стереотипи досі поширюються. Пані Марценюк навела широко обговорюваний приклад із сайту «Кореспондент», коли нову голову Харківської облдержадміністрації представили як 32-річну блондинку. Також дослідниця звернула увагу на обкладинку номера журналу «Український тиждень» за 21 липня, де йшлося про внутрішньо-український туризм. Малюнок, на якому жінка несе у наплічнику кухонне приладдя, пральну машинку і сукні, викликав хвилю обурення серед користувачів Facebook.

Тамара Марценюк зауважує, що часто медіа не проблематизують сексистських заяв політиків, недостатньо реагують на сексизм у рекламі. У журналістів є можливість змінювати реальність, переконана соціологиня. «Через дослідження і журналістські матеріали можна робити суспільство більш чутливим, більш інклюзивним, таким, у якому комфортно жити усім, незалежно від статі чи інших ознак», – вважає експертка.

Право на фото: “Інститут масової інформації”

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , ,

Send this to friend