Як аудиторія знаходить і запам’ятовує новини в інтернеті – дослідження

лютого 16, 2017 • Головне, Медіадослідження, Цифрові медіа • by

В умовах надлишку новинних ресурсів і розмаїття мобільних пристроїв утримати увагу стає складно. З’ясувати, як саме споживачі онлайн-новин взаємодіють з інформацією, чи пам’ятають, що читали  і де саме, вирішили аналітики американського Pew Research Center у співпраці з Knight Foundation.

З’ясувалося, що трохи більше половини (56%) респондентів можуть пригадати назву ресурсу, де щойно прочитали новину. Найчастіше запам’ятовують, звідки взяли інформацію, тоді, коли посилання на текст надійшло від самого медіа (через електронну пошту або сповіщення). Якщо ж читачі отримали лінк із соціальних мереж чи від друзів – назву ресурсу пригадували рідше. 10% респондентів назвали новинним джерелом Facebook.

Висновки дослідження базуються на даних, отриманих від 2078 респондентів зі Сполучених Штатів Америки. Впродовж тижня з 24 лютого по 1 березня 2016 року вони заповнювали анкети, які двічі на день надсилали дослідники Pew Research Center. Респондентів запитували, чи читали вони новини онлайн впродовж останніх двох годин, і, якщо відповідь була ствердною – про їхню взаємодію із цими новинами.

Традиційні медіа чи соцмережі?

Щоби дізнатися про новини, американці найчастіше користуються двома шляхами: соціальними мережами (35%) та, власне, новинними ЗМІ (36%). Значно рідше для цього звертаються до пошуковиків (20%), розсилок та сповіщень від самих новинних ЗМІ (15%), а також листів і повідомлень від друзів та родини (7%). При цьому, більшість людей (65%) мають улюблений спосіб отримання новин, яким користуються у понад половині випадків.

26% респондентів постійно дізнаються новини через соціальні медіа, 23% – через сайти або додатки новинних ЗМІ. 8% отримують інформацію про новини через пошуковики, 7% –  завдяки листам, сповіщенням і повідомленням самих медіа, і лише 1% – через повідомлення від друзів та родини. Трохи більше третини споживачів новин не мають сталих звичок: можуть користуватися усіма згаданими способами, а також отримують інформацію через новинні агрегатори, з домашньої сторінки свого браузера тощо.

Найчастіше навмисно шукають економічні новини. Кримінальні та розважальні – значно рідше.

У 40% випадків головною темою новин була політика та уряд, що аналітики пояснюють активною у той час президентською кампанією в США. Розваги були головною темою у 16%, інші сфери (життя спільноти, бізнес та фінанси, спорт) не підіймалися вище 10%. З’ясувалося також, що досвід взаємодії із новинами різниться залежно від теми. Приміром, історії про життя громади люди отримують соціальними шляхами: знаходять їх у соцмережах або через листи чи повідомлення друзів. Крім цього, такими історіями користувачі частіше діляться у соціальних медіа. Новини про бізнес часто шукають свідомо, і саме після їх прочитання респонденти найчастіше знали джерело інформації. Разом з тим, економічні новини рідко спонукали до подальших дій – поширення інформації, коментування тощо.

Що запам’ятовується?

Як пишуть автори дослідження, в епоху соцмереж часто постають сумніви, чи відстежують люди джерела інформації, чи розуміються на новинних медіа. Тижневе дослідження звичок користувачів засвідчило, що аудиторія все-таки частіше асоціює певний гіперлінк із новинним ресурсом – у 56% випадків. У решті 44% респонденти не змогли пригадати, де саме була опублікована інформація.

Серед названих ЗМІ, найчастіше згадувалися CNN (принаймні раз на тиждень його згадували 14% опитаних), Fox News (12%) і Facebook (10%), попри те, що останній не є новинним веб-сайтом. Краще запам’ятовували назви ресурсів ті респонденти, які заходили на гіперлінки з новинами частіше (64%). Натомість ті, хто це робив раз або двічі на тиждень запам’ятовували назви ЗМІ гірше (48%). На думку аналітиків Pew Research Center, це можна пояснити тим, що люди, які переходять за посиланнями частіше, потрапляють на ті самі ресурси і згодом формують певні вподобання.

Коментують, поширюють, шукають більше інформації?

Також автори дослідження вивчали, чи схильні користувачі якось взаємодіяти з отриманою інформацію. Їх запитували, чи розповідають вони комусь про прочитане/побачене, чи шукають додаткові відомості, чи поширюють або коментують інформацію у соцмережах, чи надсилають її комусь в листі чи повідомленні, залишають у закладках, щоб почитати пізніше, коментують новину на самому сайті новинного ЗМІ. Дослідження виявило, що тих, хто якось взаємодіє з новинами і тих, хто цього не робить – приблизно порівну (відповідно 52% і 48%). Найбільш поширеною активністю після прочитання була персональна розповідь (30%). 16% шукали більше інформації, 10% постили новини у соціальних мережах і 5% надсилали в листах та повідомленнях. Зберігали, аби почитати пізніше – 4%, і лише у 2% випадків респонденти коментували новину на сайті ЗМІ.

Щодо демографічних особливостей, то, як вже засвідчили попередні дослідження, молодша аудиторія частіше отримує новини із соціальних мереж (47%). Населення віком понад 50 років переходить на новини із соцмереж лише у 23% випадків, а ті, кому від 30 до 49 – у 42%. Цікаво, що респонденти віком понад 50 років частіше за інших потрапляють на новинні сайти завдяки листам, повідомленням чи сповіщенням новинних ЗМІ.

Дослідження також виявило, що жінки трохи частіше за чоловіків (39% проти 30%) отримують новини через соціальні медіа – особливо це помітно у молодшій віковій категорії. Чоловіки відрізняються тим, що частіше заходять відрзу на сайт чи додаток новинного ЗМІ.

Соцмережі є способом отримання новин для молодої аудиторії, частіше жінок

Попри приблизно однакову зацікавленість новинною інформацією, наймолодші користувачі (18-29 років) рідше запам’ятовують назви новинних ресурсів (47%). Серед тих, кому 30-49 років, пригадують джерело новини у 57% випадків, у віковій категорії понад 60 років – 61%. При цьому, старше покоління – найбільш лояльне до певних ЗМІ: 74% респондентів цієї категорії називали принаймні один новинний ресурс багато разів.

Фото: Pixabay/kaboompics (CC0 Public Domain)

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , ,

Send this to friend