Браян Ґорман: “Завдання журналіста – робити важливі речі цікавими”

березня 14, 2017 • Етика та якість, Нещодавнє • by

Як розвивається сучасна журналістика, чи зможуть соціальні медіа замінити традиційні, а машини – професійних журналістів. Про це EJO поспілкувалася із канадським журналістом, викладачем MacEwan University, автором книги Crash to Paywall, доктором Браяном Ґорманом (Brian Gorman).

EJO: У журналістики багато функцій, та найчастіше говорять про те, що вона має інформувати, бути форумом для публічних дебатів, а також засобом для освіти та розваг. Яке із цих завдань, з вашої точки зору, є найважливішим?

Браян Ґорман: Можливо, ви здивуєтеся, але я думаю, що розважальна. Ти не можеш навчати чи інформувати людей, не привернувши їхню увагу. Люди часто не цікавляться політикою, однак, завдання журналіста – зробити важливі речі цікавими. Це справжній талант – взяти щось складне, сухе – і зробити його розважальним. Важливо розповісти історію таким чином, щоб люди захотіли її прочитати. Понад усе мене дратує, коли журналісти кажуть, що вони навчають. Але як ти можеш навчати? Ти розповідаєш історії.

Наскільки успішно виконують цю функцію сучасні медіа?

Залежить від конкретного медіа. New York Times, наприклад, робить це дуже добре, як і Washington Post, Guardian, BBC та інші британські медіа. Вони роблять важливою не лише політику, але й культуру. Вони можуть розумно висвітлювати знаменитостей, і легко й цікаво – політиків. Як на мене – це гарна журналістика.

А якщо говорити про інший вимір журналістики – публічну сферу – чи можуть тут соціальні медіа замінити традиційні?

Я вважаю, що ні. У соцмережі легко проникають пропаганда та фейки. Створення новин і розказування історій – дорогий процес. Цього не можуть зробити люди, що сидять десь у підвалі і друкують на комп’ютерах. Ці люди можуть бути політичними критиками, експертами. Та небагато з них зможе піти в муніципалітет і впродовж трьох годин слухати засідання місцевої влади. Є гарні приклади громадянської журналістики, але замінити професійну журналістику вона не зможе. Традиційну професійну журналістику можуть замінити інші професіонали з реалістичними фінансовими очікуваннями.

Якщо говорити про Facebook. Медіа звикли бачити його як додаткову можливість для поширення свого контенту. Нині погляди на використання соцмереж – не лише позитивні. Як ви оцінюєте їхній потенціал для ЗМІ?

Я думаю, що Facebook корисний, вважаю його хорошим способом підтримувати зв’язок з людьми. Добре, якщо новинне медіа використовує Facebook для комунікації зі своєю аудиторією. Небезпечно – коли медіа “живе” у соцмережі. Facebook в праві вирішувати, що ти можеш, а що не можеш публікувати. Може заблокувати користувача, коли той порушує його правила, може вирішувати, що важливо, а що ні. Якщо ти дієш у цих рамках, погоджуєшся на їхні правила.

Соцмережі, з-поміж іншого, створили ідеальні умови для поширення популізму. Чи можуть традиційні медіа зарадити цій проблемі?

Так, зараз люди активніше звертаються до традиційних медіа, наприклад New York Times та Guardian. Люди звертаються до New York Times, щоб перевірити висловлювання Трампа. Так само і з телевізійними каналами: люди дивляться CBS, NBC, щоб контролювати ситуацію чи, щонайменше, бути поінформованими. Цікаво, як ця тенденція розвиватиметься.

Журналістика стрімко змінюється, і нині футурологи передбачають, що з часом зникне багато звичних редакційних ролей, приміром факт-чекер,  репортер. Яка ваша думка з цього приводу?

Думаю, що є група людей, які навчилися робити гроші з нічого. Якщо не буде факт-чекерів, репортерів, редакторів, буде багато судових справ. Буде багато безвідповідальних людей, що долучатимуться до публічного дискурсу без будь-якої освіти і розуміння, що вони роблять.

Експерти-футурологи, про яких я казала, вважають, що звичні редакційні ролі зникнуть, бо значну частину журналістської роботи виконуватимуть машини…

Так. Наприклад, Північно-Західному університеті (Northwestern University) створили комп’ютерну програму, що створює новини на базі статистичної інформації. Я думаю, це можна використовувати у простих питаннях. Подібні технології уможливлюють існування новинних ЗМІ за участі лише кількох людей – цього я не заперечую. Але, знову ж таки, як на мене, тут ігнорується той факт, що робота журналіста – робити важливі питання цікавими. Не думаю, що машини зможуть це зробити. Потрібні журналістські навички: як проводити інтерв’ю, як здобувати інформацію, як описувати історію, як знаходити слова, що пробуджують уяву, як зробити так, щоб люди бачили картинки в себе в голові. Це нелегко зробити.

Які у вас передбачення для журналістики на найближче майбутнє?

Нині я бачу відродження альтернативних онлайн-видань, як канадське The Tyee, а також американські Boston Phoenix та Voice of San Diego. Хотілося б більше таких проектів – вони розширюють дискурс. Мені здається, що онлайн-видання лише починають освоювати потенціал інтернету.

Стосовно соцмереж, то цікаво, що вони існують менше десятиліття, але нині просто поглинають наше життя… Тож як можливо передбачити, що буде ще за десять років? Можливо, настане колапс соціальних медіа, бо люди втомляться від них?

Фото: Браян Ґорман

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , ,

Send this to friend