Греція: криза як каталізатор цензури медіа

листопада 12, 2012 • Свобода слова • by

Заарештовані журналісти, притягнуті до суду онлайн-активісти. Міжнародні організації закликають владу Євросоюзу втрутитись у ситуацію в Греції, де журналісти зіштовхнулись з новими загрозами.

В країні загострюється економічна криза: на вулицях столиці тривають сутички, а економічна невизначеність, здається, ніколи не залишить країну. Днями світові медіа повідомляли про сутички та протести проти жорстких заходів економії в Афінах, в той час як парламент розглядав нову програму зменшення видатків державного бюджету на 13,5 мільярдів євро. Однак не лише економічний стан Греції викликає стурбованість. В країні зафіксовані проблеми зі свободою слова: правозахисна організація “Індекс Цензури” (Index On Censorship) засудила “численні випадки цензури та нападів на пресу” та “систематичні спроби обмежити свободу медіа”, відколи ситуація загострилась у країні. Історія з Костасом Ваксеванісом, журналістом-розслідувальником та засновником Hot Doc, ілюструє загрозливу атмосферу, в якій опинились грецькі медіа.

28 жовтня Ваксеваніса (Kostas Vaxevanis) заарештували в Афінах після того, як його журнал опублікував таємний список відомих греків, які мають банківські рахунки у Швейцарії. У списку, як зазначає Business Insiders, є імена людей, безпосередньо пов’язаних з Прем’єр-міністром Антонісом Самарасом. Більше того, уряд знав про список ще з 2010 року, але тримав його у таємниці, аж поки Hot Doc не опублікував список минулого місяця. Ваксеваніс провів деякий час у в’язниці, але його виправдали та відпустили 1 листопада після розгляду справи у суді. Арешт журналіста викликав осуд в усьому світі. “Репортери без кордонів” та Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович (Dunja Mijatović) закликали відпустити журналіста, а відповідна онлайн петиція на Твіттері зібрала близько 16 тисяч підписів.

На жаль, історія з Ваксеванісом не є поодиноким випадком спроб тиску на свободу слова в Греції за останній час. Журналіста Спіроса Каратцаферіса (Spiros Karatzaferis) також заарештували 31 жовтня після його погроз опублікувати вражаючу інформацію про стан грецької економіки. Журналіст стверджував, що отримав сенсаційний матеріал (секретні документи та електронні листи) від анонімної хакерської команди, який показував, що грецький дефіцит був насправді сфальсифікований. Ще двох журналістів, які працюють на грецькому громадському мовнику ERT, Костаса Арванітіса (Kostas Arvanitis) та Марілену Катсимі (Marilena Katsimi), було тимчасово усунено від роботи після їх розслідування випадку застосування поліцією тортур щодо анти-фашистських протестувальників. “Index On Censorship” повідомляє також про інші випадки цифрової цензури щодо онлайн-активістів у Греції.

Саме тому “Index on Censorship” та дев’ять інших правозахисних медіа організацій підготували звернення до владних органів Євросоюзу, в якому закликають їх втрутитись та зупинити цензуру в Греції.

“Ми закликаємо установи Євросоюзу заявити про чітку підтримку свободи слова та преси в суспільних інтересах Греції. Згідно з Лісабонським договором, дотримання Хартії ЄС про основні свободи є юридично обов’язковим для країн-членів ЄС. Це включає й право, яке гарантує Стаття 11, “отримувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку державних установ та незалежно від кордонів”, а також зобов’язання “поважати свободу та плюралізм медіа”.

Коли демократія слабка, ризики для медіа посилюються. Навіть the New York Times втрутився у дискусію, опублікувавши редакційну колонку про грецькі медіа, в якій захищає право журналістів публікувати матеріали, що представляють інтерес для суспільства. На думку New York Times, “Обрані керівники Греції мають приділяти більше уваги розслідуванням можливих фінансових злочинів, а не переслідуванню журналістів”.

Фото надане: групою підтримки Костаса Ваксеваніса у Фейсбуці Kostas Vaxevanis – International Support Group

Print Friendly

Tags: , , , , , , , , , ,

Send this to friend