Відкриті дані та перспективи для української журналістики

квітня 3, 2015 • Бізнес-моделі для медіа, Медіа журналістика, Нещодавнє • by

Більшість розвинених країн давно користуються системами відкритих даних. Зараз відбувається робота щодо створення такої ж системи і в Україні. Що така зміна у доступі до даних означає для українських медіа і які майбутні перспективи слід очікувати?

На початку березня ВРУ прийняла у першому читанні законопроект “Про зміни в деякі законодавчі акти України відносно доступу до інформації у формі відкритих даних повторного використання інформації”, відповідно до якого всі дані, які мають бути у відкритому доступі, будуть вноситися в єдину базу даних data.gov.ua, що буде доступною для всіх громадян.

Створення бази відкритих даних є кроком у формуванні електронного врядування, а це є інструментом, за допомогою якого можна відслідковувати якість та прозорість прийнятих рішень владними структурами. Іншими словами, така база даних дозволить не лише знати про ті дані, які збирає про нас держава, а й стежити за її роботою.

Відкриті дані, data journalism та наукова журналістика

Розглядаючи важливість відкритих даних з позиції держави, ми маємо можливість проаналізувати, які дані замовчуються, тобто які історії не розказані, і яка інформація потребує обробки для подальшого інформування населення. Це дозволить створювати та розвивати нові формати журналістики: long-read перестане бути новинкою для української журналістики, а журналістика даних (data journalism) стане справді тією галуззю журналістики, яка буде створювати з даних інфографічні історії та візуалізації, а не буде витрачати більшість часу для пошуку та збору даних. Адже більшість сучасних українських інфографік – це не дизайн, а, наприклад, обробка відсканованої таблиці, що надана у кривому пдф-файлі за запитом журналіста.

Сьогодні розвиток української журналістики даних гальмує брак відкритих баз даних. Ті ж журналісти, які хочуть спробувати себе в жанрі data journalism, часто просто не знають, як і де шукати дані.

“Щодо відкритих даних – потенційно це величезний плюс, однак все залежить від двох речей – від реалізації задуманого порталу (грамотно звести дані від усіх державних провайдерів-установ – дуже складна задача ), але головне – від “екосистеми”, яка складається не лише з джерел даних, але й з людей, які здатні ці дані ефективно використовувати. З цією частиною поки не все гаразд – недостатньо підготовлених “журналістів даних”, як на мене,” – ділиться баченням Анатолій Бондаренко, один з авторів проекту texty.org.ua. Свого часу ТЕКСТИ навіть проводили декілька разів Data school, де вчили всіх охочих працювати з даними. Зараз в контексті розвитку відкритих даних для журналістів, варто говорити не лише про підвищення рівня медіаграмотності серед них, а й про виховання журналістів окремого профілю, який буде включати аналіз даних, розслідування та дизайн.

Власне, закон про відкритість даних, що має бути прийнятий у другому читанні ВРУ вплине не лише на створення та розвиток електронної демократії через систему data.gov.ua, а й вплине на трансформацію професії журналіста. Така база даних означатиме появу нового масив фактажу, який можна і треба буде аналізувати. При цьому важливими будуть як нові дані, які поки невідомо як часто будуть оновлюватися, а я старі – аби подивитися, які особи та компанії в яких історіях задіяні. З іншого боку, відкриті дані потенційно вплинуть і на розвиток науки, внаслідок вільного доступу до великих масивів даних, а тому слід сподіватися і на формування та розвиток наукової журналістики в Україні.

Потенціал для IT-проектів та медіа-аутсорсингу

Робота з відкритими даними, зокрема з тими, що надає держава також має бути свідомою та цілеспрямованою. Open Knowledge – міжнародна неприбуткова громадська організація, яка має на меті доступ до даних перетворити на знання та розуміння про життя суспільства і допомагає в міжнародному контексті. Локальне представництво в Україні отримала технічна соціальна організація SocialBoost. Саме вони разом з програмою розвитку ООН і державним агентством з питань електронного врядування розпочали реалізацію цієї системи електронного управління в Україні.

Денис Гурський з SocialBoost каже, що “Відкриті дані – це той інструмент, який допоможе швидко будувати ІТ-сервіси.” Він також зазначає, що факт прозорості та відкритості даних, у зв’язку з ситуацією в країні, це навіть важливіше за перспективи ІТ-індустрії. На його думку, є наступний план дій: “Спочатку – це освіта держслужбовців на тему роботи з даними, далі – акселерація стартапів, які будуть створені на основі відкритих даних. Потім долучення міжнароднх експертів та заохочення до співпраці з даними міністерств ІТ-активістів.”

Таким чином, система відкритих даних дасть можливість контролювати дані, аналізувати та пояснювати їх. Окрім наукового розвитку, зростання ІТ-сервісів, розвитку журналістики даних, це також можливість поєднувати медіа та ІТ для реалізації спільних проектів.

Для журналістики відкриті дані дадуть доступ до історій, кількість яких буде лише збільшуватися, а інструментарій для обробки даних відповідно з часом буде вдосконалюватися. Окрім того, будуть створюватися окремі робочі команди для створення лонг-рідів та досліджень за аналогами у Guardian та NYT. Такі команди зможуть бути як окремим структурами в рамках якогось каналу чи виданням, так і окремими незалежними організаціями. Фактично ми говоримо про створення мобільних груп, які можливо стануть медіа-атусором і зможуть працювати на різні медіа для створення подібних проектів. 

Відкриті дані дають можливість для створення нового ринку історій через цифри – це сторітелінг, який буде поєдананий з аналітикою. А з іншого боку, ми можемо говорити про кооперацію офіційних структур, що надають дані, з медіа для роз’яснювальної роботи серед населення.

Як бачимо Україна стоїть на порозі формування культури відкритих даних, і, безперечно, медіа та журналісти будуть відігравати в цьому процесі одну з центральних ролей.

 

Право на зображення належить: Justgrimes, Flickr 

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , ,

Send this to a friend