Розвиток мобільних технологій створив можливості для розвитку якісної громадянської журналістики та невеликих медіа-стартапів. Єдиним питанням залишається вага та вплив мобільної журналістики на класичні медіа.

Наприкінці березня 2015 року журналісти, документалісти та просто не байдужі до мобільної журналістики зібрались в Дубліні на конференції Mojo Con. Про необхідність більшого залучення мобільних пристроїв у журналістиці висловився і колишній голова всесвітньої служби BBC Річард Сембрук (Richard Sambrook). На його думку, телебачення має всі шанси втратити лідерство, поступившись продуктам мобільної журналістики в онлайн-ресурсах.

Тема застосування гаджетів у створенні сюжетів не нова, однак такої популярності досягла лише зараз. Не останню роль у цьому відіграли і нові медіа, такі як Vice News. Вони продемонстрували можливість конкурувати зі стабільним зображенням та високоякісним монтажем за рахунок динамічності та оперативності.

Однак ще більшої популярності в США набула інша форма застосування мобільної журналістики – для багатьох це стало можливістю розкрити ті теми, до яких не доходили руки у штатних репортерів.

Журналістика для всіх

Громадянська журналістика завдячує двом факторам – популяризації глобальної мережі та розвитку мобільних технологій. Якщо перша умова реалізується поступово протягом останніх двох десятиліть, то друга вибухнула буквально за 2 роки. За цей час виробники програмного забезпечення зробили все можливе, щоб оптика на мобільних пристроях мала змогу конкурувати з професійним обладнанням.

Не забарилась і реакція медіасередовища – було створено цілий ряд платформ для сюжетів нефахових журналістів. Основною метою більшості з них є залучення світової спільноти до глобального діалогу. Тобто окрім того, що слово надають представникам всіх професій, створюються можливості висловитись на різних мовах про події у різних державах.

Такі майданчики існують у двох варіантах – як частини вже існуючих медіа та як абсолютно нові портали, що функціонують власне для реалізації громадянської журналістики. Яскравим представником других є Witness blog, який не лише надає можливість викладати свої відео усім охочим, але й залучає авторів до дискусій. Крім того, на сайті розміщено декілька відео, що навчають основам зйомок, причому основна увага приділяється саме застосуванню гаджетів.

Відчутні зміни стались і у більш традиційних ресурсах громадянської журналістики, які почали більше переорієнтовуватись не мультимедійні варіанти. Так у мережі Global voices, яка об’єднує медіа громадянської журналісти з 167 країн почало з’являтись відчутно більше відеоматеріалів. Очевидно, що більшу частину з них віднято на мобільні пристрої.

Технологічний стрибок

Якщо у країнах золотого мільярда мобільна журналістика втілилася переважно у широкому доступі різних верств населення до створення контенту, то в країнах, що розвиваються, вона надала поштовх для створення інтернет-медіа загалом. Причиною цьому є низька вартість обладнання при повному процесі виробництва сюжету. Тоді як спорядження однієї знімальної групи може коштувати близько 20 тисяч доларів, планшет чи мобільний телефон з усіма необхідними додатками обійдеться в десятки разів дешевше. При цьому якість кінцевого продукту все одно залишиться відносно високою. Тут також випливає необхідність у значно меншій кількості персоналу, оскільки весь процес зйомки та монтажу перетворюється на персональне завдання журналіста.

Для багатьох африканських країн, на кшталт Нігерії чи Гани, це реальний шанс побувати медіасистему, перестрибнувши етап класичних ЗМІ. Цьому сприяє ціла низка факторів, серед яких достатній рівень покриття мобільного інтернету, низька довіра до телебачення та відсутність міжнародних мовників в регіоні.

Крім того, часто мова йде про більшу мобільність та безпеку журналіста, оскільки його не затримує або видає громіздка апаратура. Це сприяє значно простішому доступу до зон військових конфліктів або стихійних лих.

Мобільна журналістика виникає не лише як внутрішня потреба, але і як реакція на зовнішній ринок. Глобальні інформаційні агенції мають лише регіональних представників, які не зажди мають змогу оперативно дістатись до конкретної локації. Тому існує запит на місцевих стрингерів, що співпрацюють на умовах позаштатних кореспондентів.

Потокове відео

Не менш важливим є потокове відео, яке транслюється на інтернет-каналах у режимі прямого або відкладеного ефіру. За наявності покриття мобільного зв’язку третього покоління такі трансляції можуть конкурувати з трансляціями телебачення. При цьому мобільність журналістів зростає в рази, не кажучи про можливість транслювати таке відео будь-кому.

На відміну від готових сюжетів, стріми більшою мірою розраховують на оперативність і тому можуть жертвувати якістю, тому і є полем для найзавзятішою конкуренції з телевізійними аналогами. І знову істотну вагу має факт значно меншої помітності у натовпі, що дає журналісту більшу безпеку.

Мобільна журналістика не є панацеєю – переконані учасники конференції мобільної журналістики у Дубліні – проте вона відкриває значно більші можливості для тих, кого раніше від медіа відділяв технічний бар’єр. Необхідно докласти достатньо багато зусиль, щоб перетворити мобільну журналістику на серйозне джерело якісного контенту. І питання не в обробці відеоматеріалів, а в перевірці їх валідності – фактчекінг стає чи не найголовнішою проблемою цієї галузі. Перевірити оперативну інформацію непросто, а інколи просто неможливо, тому розмови про громадянську журналістику поступово переходять у ідеї авторської журналістики, де кожен має власну репутацію та сам бере на себе відповідні ризики.

Іншою проблемою є питання освіти, оскільки створення відносно якісного контенту передбачає наявність хоча б базових навичок зйомки та монтажу. Зрозуміло, що розмовляючи про громадянську журналістику такі навички є лише продуктом самоосвіти. А допоки питання конкурентоспроможності мобільної журналістики залишиться відкритим.

 Право на зображення належить: RevolTee, Flickr (Creative Commons)