Німецькі праві проти “брехливої журналістики” – дослідження

липня 20, 2017 • Головне, Свобода слова • by

 

Напис “Lügenpresse” на мітингу правого руху у Берліні, 17.06.2017

З 2014 року в Німеччині фіксують безпрецедентну кількість нападів на журналістів, значна частина яких відбулася під час мітингів руху PEGIDA (Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу). Хоч в останні два роки насильства до журналістів стало менше, право-радикальні популісти продовжують формувати у своїх прихильників образ “брехливої преси” (Lügenpresse) і підбурюють ставлення до медійників як до ворогів народу, зауважують у Європейському центрі свободи преси та медіа (European Centre for Press and Media Freedom, ECPMF).

У травні цього року ECPMF опублікував звіт про напади на журналістів у Німеччині у 2014-2017 роках. Центр проаналізував повідомлення у пресі, дописи у соціальних мережах, судові рішення, матеріали правоохоронних органів та інші джерела, а також провів 5 інтерв’ю з журналістами і одне – із представником поліції. На основі зібраних даних Центр розробив карту, на якій позначені місця нападів і зазначено обставини, за яких це відбулося.

Сильне зростання ворожості до преси пов’язують із початком висвітлення конфлікту в Україні у 2014 році, а також появи у Німеччині рухів на кшталт PEGIDA. Ще одним приводом до посилення агресії стало висвітлення кризи біженців, зазначають експерти.

У 2015 році було скоєно 60 нападів на журналістів; з початку 2016-го і до квітня 2017 року зафіксовано 22 випадки. Зниження кількості нападів пояснюють зменшенням кількості  демонстрацій праворадикальних популістів – адже аналіз засвідчив прямий зв’язок між атаками на пресу і політикою консервативних рухів. З осені 2015 року мітингів ставало менше, як і спадало зацікавлення журналістів у їх висвітленні. Тим не менш, загроза для представників преси залишається, оскільки частина суспільства вважає ворогом будь-кого, хто працює журналістом.

У 2016 році 18 із 19 нападів на репортерів відбулися на демонстраціях руху PEGIDA, партії AfD (“Альтернатива для Німеччини”) та правих екстремістів, або ж поблизу цих зібрань. Дев’ятнадцятий зафіксований випадок – це розбій, вчинений під час мітингу крайніх лівих. 2015 року 41 атака відбулася в контексті політичних мітингів. Як зауважують в ECPMF,  приводом до нападів часто були зйомки учасників демонстрацій без їхньої згоди. Експерти Центру підрахували, що запис на камеру спричинив три чверті нападів на журналістів у 2015 та 2016 роках. За словами репортерки MDR Юлії Крушвіц (Julia Cruschwitz), фільмування завжди було проблемою, але тепер люди стали більш вразливими і агресивними.

“Якщо до появи популістського руху PEGIDA напади на журналістів здійснювалися у відповідь на окремі журналістські розслідування, то нині вони відбуваються раптово і неодноразово, як вияв протесту проти «брехливої преси»”,  – зазначають автори звіту. Щоби стати жертвою, журналістам достатньо опинитися на політичному мітингу з камерою або мікрофоном чи іншим чином виявити свою професію. Крім того, журналісти зауважують, що самі нападники не відповідають стереотипному образу людини, яка могла б їх зачепити. “Що справді шокувало людей у багатьох випадках – це те, що їх атакували не “справжні нацисти”, а середньостатистичні дідусі чи жінки, що живуть по сусідству”, – зауважив шеф-редактор газети лівого спрямування Neues Deutschland Том Штрошнайдер (Tom Strohschneider).

Окрім фізичного, до журналістів застосовували й інші форми насильства. До прикладу, навмисно засліплювали знімальні групи яскравими лампами чи лазерними указками, приносили вудки чи палиці, щоби псувати кадр під час зйомок. Крім того, віднедавна на сайті Amazon продаються наклейки з написом “Брехлива преса”. Суспільні мовники Німеччини заявляють, що останніми роками збільшилася кількість листів з погрозами чи образами. Зіштовхуються з проблемою і окремі журналісти. Приміром, у травні 2016 року вдома у фрілансера Андреаса Шеффеля почепили плакати із тексом “Розшукується” і записку “Ми стежимо за тобою”. Восени того ж року будинок цього журналіста закидали ялинковими прикрасами, заповненими смолою, а в лютому 2017 року – розбили вікно каменем.

Разом з тим, процес покарання винних просувається повільно, зазначають в ECPMF. Станом на квітень 2017 року, із 60 нападів, скоєних 2015 року судові рішення винесені лише щодо восьми. “Малу кількість вирішених справ можна пояснити перевантаженими судами, небажанням жертв звертатися зі скаргами, а також незрозумілими обставинами нападу”,  – пишуть автори звіту і додають, що деякі судові слухання ще тривають.

У відповідь на зростання агресії щодо журналістів медіакомпанії, асоціації та влада почали вживати контр-заходів: проводити тренінги з безпеки та надавати охорону знімальним групам. “Унаслідок звинувачень про «брехливу пресу» і через низький авторитет медіа, серед медіадослідників, видавців та широкої громадськості розгорнулися серйозні дебати про довіру до медіа”,  – підсумовують у Європейському центрі свободи преси та медіа.

Разом з тим, згідно з індексом свободи преси “Репортерів без кордонів” за 2017 рік Німеччина посідає 16 місце у світовому рейтингу серед 180 досліджуваних країн.

Повний текст звіту можна завантажити на сайті ECPMF.

Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) – неприбуткова організація, заснована 2015 року у Лейпцигу (Німеччина) з метою моніторити виконання Європейської Хартії свободи преси і боротися із загрозами свободі медіа.

Право на фото: Flickr JouWatch, Creative Commons, умови ліцензії: https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/

 

 

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , , ,

Send this to friend