Що таке якісна журналістика?

вересня 12, 2018 • Головне, Етика та якість • by

© Pixino

У наш час якість стала ключовим словом для журналістики – але це ще нічого не означає. На нещодавній конференції Google Newsgeist, що відбулася в Лісабоні і яку відвідали понад 150 фахівців із журналістики та технологій, обговорювали, як “хороша” журналістика може вижити і прогресувати в епоху дезінформації, конкуренції та відволікання. Ось низка думок, на які надихнула та зустріч.

Більшість із нас схильні припускати, що журналістика, яку продукуємо ми – “якісна”, і ми шукаємо шляхів привернути до неї більше уваги (й винагороди). Все частіше замислюємося, чи повинні мережі та платформи на зразок Facebook, Youtube і Twitter допомагати у процесі фільтрування інформації. Хоча це також означає створення моделі залучення користувачів до якісного контенту – замість усього цього низькосортного і навіть оманливого сміття, що забиває інформаційні артерії. Я би радив зробити крок назад і стратегічно подумати про те, що в першу чергу означає “якість”.

Економіка уваги

Технологічна компанії на зразок Apple реалізують це у інноваціях, спрямованих на покращення своїх новинних агрегаторів, формування економіки уваги та забезпечення трафіку на різних пристроях, які вони випускають.

Ініціативи на зразок Trust Project, що працюють над темою довіри до журналістики, розробляють сигнали чи індикатори довіри, що просувають стандарти прозорості, які допомагають отримувати швидкий доступ до якісної та надійної журналістики.  І самі медіа значно краще справляються із завданням допомогти користувачам знаходити якісний контент, який вони створюють. Це відбувається через інструменти залучення: електронні розсилки чи персоналізовані додатки.

Але що “якість” означає для нових споживачів?

Раніше під якісними новинами розуміли великоформатні газети (коли вони ще існували), елітну, серйозну та важливу журналістику. Її, часто самі журналісти, визначали як непопулістську, нерозважальну, і не про “тривіальні” питання. Але що це таке в епоху, коли особисте та емоційне, суб’єктивне та термінове – це важливі “двигуни” суспільного інтересу, дебатів та розуміння новин? І як ми розуміємо це в епоху журналістики без посередників та журналістики на вимогу, що вплетена в наші власні новинні потоки, керує якими штучний інтелект?

Якість означає природу речей – це трохи узагальнено. Як щодо “якість – це не кількість”? Проблема з цим у тому, що для ЗМІ кількість (або охоплення) досі багато означає, коли йдеться про те, що ви можете виготовити. Чи як багато часу кожен користувач має на споживання  контенту, або як за нього платити. Навіть нішевим видавцям треба достатньо “кількості” для отримання прибутку.

Поки що давайте відкладемо вбік ціннісне судження, що “якісна” журналістика – краща і сфокусуємося на її природі в практичному, редакторському сенсі. Як ми можемо дати споживачам досвід “кращої якості”?

1. Досвід користування (UX)

Немає значення, наскільки цінною є “якість” вашого контенту, якщо люди його не споживають. Сьогодні це частково у руках інших – за умови, що ви сподіваєтеся на пошуковики чи соціальні мережі. Одна з найцікавіших розмов на Newsgeist була про інтернет-платформи і зусилля, яких вони докладають, щоби популяризувати якісний контент і для того, щоби його було простіше ідентифікувати та завантажити. Вони, можливо, краще справляються із відсортовуванням дезінформації, образливого чи шкідливого контенту, але не настільки добре редакційно підковані, щоби розуміти цінність того, що залишилося. У всякому разі: чи хочете ви давати їм цю відповідальність?

Першим кроком є внутрішній журналістський імператив: зробити це “читабельним”. Це означає викорінення різночитань та дезорієнтації перед вибором: зайти чи переключитися на щось інше. Це і про контент, і про інтерфейс. Кілька сотень слів можуть бути якіснішими за довгі форми, де тільки вступ – це п’ять нередагованих абзаців.

Більшість цифрових ньюзрумів акивно працюють над цим, але навіщо тоді прикривати статті поп-ап рекламою, яка вбиває увагу?

2. Якість = особистий сервіс + курування контенту

Тут передусім йдеться про персоналізацію. Надто багато вибору може виявитися непродуктивим. Це може означати, що менше – це більше.  Додатки на зразок CompassNews пропонують ключові історії та  анотації. За допомогою штучного інтелекту вони спрямовують вас на матеріали з конкретних тем, які відповідають вашим інтересам. Проте починається все з редакційного погляду, у центрі якого – людина.

Щоправда, все це має бути частиною постійного сервісу, що дозволяє фідбек, взаємодію та залучення. Наприклад, London Times має у Facebook тематичні групи, деякі з них сьогодні ведуть самі читачі. Інші медіа фокусуються на підписці. У всякому разі, це має бути не просто вправа для збільшення доходів. Що ви робите, аби виміряти “якість” вашого сервісу через півроку після реєстрації?

3. Якість = додана вартість

“Новина” – висвітлення чогось, що відбувається зараз. Гарячі новини будуть цінним сервісом для деяких ЗМІ, але у світі миттєвого зв’язку реальною можливістю доданої вартості є контекст, аналіз та коментарі. Крім того – експертиза, дослідження, досвід, новизна. Розслідуйте і викривайте. Годі дублювати.

Можливо, варто звертати більше уваги на 30 (чи скільки завгодно) відсотків вашого продукту, що не знаходить своєї аудиторії. Дані про аудиторію можуть допомогти вам підняти мало відвідувані статті чи знайти кращі способи їх подати. Це може означати, що вам слід робити щось іще з вашими ресурсами та часом ваших користувачів? Залиште  рутинну автоматизації.

4. Якість = релевантність

Усі користувачі відрізняються. Люди  неоднакові в різні періоди життя і дня. Бульбашки фільтрів – це можливість. Я не розумію, чому вони викликають таке хвилювання. Дослідження демонструють, що користувачі соціальних  медіа насправді використовують більше джерел, а не менше. Так, вам може захотітися кинути виклик їхнім упередженням, але перш за все зрозумійте, звідки вони походять. У цьому сенсі я б сказав, що найпопулярніші таблоїди – це  “якісні” новини. Часто вони чудово подають політичні новини тим групам аудиторії, які можуть і не дуже цікавитися великою політикою. Вам не завжди може подобатися, як вони це роблять, але здатність залучити велику (і часто різну) аудиторію може стати прикладом.

5. Якість = різноманіття, удача і радість

Ми не зовсім розуміємо, чому люди споживають новини. Це і бажання бути поінформованим, та й сам процес споживання новин може стати своєрідною винагородою. Це – гарна новина для журналістів, які займаються журналістикою, що базується на свідченнях. Але новини – це також про ритуали, розваги, видовища, вирішення проблем, а також задоволення. Припиніть вважати ці причини менш “якісними”. Ми хочемо ходити у спортзал, але любимо і позасмагати.

Люди не завжди знають, чого хочуть. Здивуйте їх. Без сумніву, ключовою рисою новин має бути те, що вам розповідають, те, чого ви не знали чи навіть не знали, що хочете знати. І щоб створювати різноманіття вам треба потрусити також і власні уявлення та системи. Мені подобається норвезький ньюзрум, що міняє ролі журналістів упродовж дня: спортивні репортери працюють над темами політики і так далі.

Оновлюйтеся, змініть підхід до набору кадрів. Найсильніша “ехо-камера” – це сам ньюзрум.

6. Якість = вплив

Ми думаємо про якість як про контент і споживання, але як щодо впливу, який має журналістика? Зараз університети зобов’язані міряти вплив своїх досліджень, існують формальні величини, такі як цитування і посилання на них у стратегічних документах чи в законодавчій діяльності. Якби ньюзруми краще розуміли впливи, які вони мають на життя людей, то краще б розуміли свою цінність для людей і спільнот. Журналісти із запізненням почали говорити громадськості про важливість своєї роботи для демократії та здоров’я суспільства. Але які докази цьому ви маєте, крім бажання самозбереження? Чи запитували ви у своїх користувачів?

7. Якість = емоційний досвід

Традиційно, ми применшуємо значення емоційної журналістики через її гірші прояви (приміром, сенсаційність), але емоції, відчуття, ідентичність та цінності – це життєво важливі частини якості життя людей та їхнього медійного досвіду. Поставтеся до цього серйозно. Я тривалий час виступаю за “емоційну мережеву журналістику” (emotionally networked journalism) і за те, що вона працює навіть у серйозних темах.

Один дуже успішний новинний додаток зараз має алгоритм, що використовує аналіз емоційного тону текстів, щоб сформувати читачам персоналізований потік новин, який дає їм емоційно збалансовану “симфонію” контенту. Ідея полягає в тому, щоб запропонувати психологічно інший досвід. Рівень споживання зростає. Neva Labs активно працює над “хорошим” аспектом новин, намагаючись створити інструмент штучного інтелекту, що розуміє, як відбувається перевантаження інформацією і як похмура інформаційна дієта може відбити в користувачів бажання її споживати. Натомість “здоровіша дієта” може покращити якість споживання новин.

8. Якість = більше, ніж новини

Новини фундаментально змінюються за своєю “природою” та “якістю”. Можливо, журналістики недостатньо? Ми завжди розуміли наш світ через інші, ніж журналістика, канали. Як зазначає Хоссейн Дерахшан (Hossein Derakhshan), класична ідея новин дійшла до того моменту, коли частина людей більше не сприймають її.

Журналісти відповідають на це зміною форм подачі, віддаючи перевагу відео чи журналістиці даних. Але за словами Хоссейна, ми маємо подивитися на культурне вираження, що інформує і впливає в інший спосіб, наприклад, через драму чи навіть музику. Можливо, редакціям слід налагоджувати співпрацю з іншими комунікаторами та людями творчих професій?

Переклад з англійської мови статті “What Is ‘Quality’ Journalism?”

Вперше з’явилася на сторінці Чарлі Бекета у Medium, передрукована з дозволу автора

Точки зору, висловлені авторами, не обов’язково відображають погляди мережі EJO

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа

Print Friendly, PDF & Email

Tags: ,

Send this to a friend