Коронавірус та медіа у Китаї

травня 16, 2020 • Етика та якість, Медіа і політика, Нещодавнє • by

У реакції китайських ЗМІ на місцеву епідемію, яка за кілька місяців перетворилася на глобальну пандемію, можна визначити кілька чітких фаз.  Медіа зосередились на конкретних темах, зокрема на різних підходах до вирішення проблеми владою у Китаї та на Заході. 

«Невідома пневмонія» в Ухані. Грудень 2019

Коли пацієнти з симптомами лихоманки та раніше невідомою формою вірусної пневмонії почали з’являтись у лікарнях провінції Ухань у грудні 2019 року, це майже не висвітлювалося в китайських ЗМІ. Хоча широкій громадськості не повідомляли про спалах, лікарі, які досліджували його, обмінювались інформацією.  Деякі їхні висновки були повідомлені місцевій комісії з охорони здоров’я, а також поширилися соціальними мережами.

30 грудня Комісія з охорони здоров’я міста Ухань надіслала внутрішній лист із закликом до місцевих лікарень простежити та повідомити про «пневмонію невідомої етіології».  Того вечора соціальні мережі сколихнули повідомлення про повернення вірусу типу SARS, поширені лікарями Уханя, в тому числі Лі Венльяном (Li Wenliang), у приватних групах WeChat. Наступного дня Комісія охорони здоров’я Уханя офіційно оголосила, що у місті діагностовано випадки невідомої пневмонії. З цього моменту національні медіа, такі як Центральне телебачення Китаю та місцеві новинні ЗМІ, серед яких пекінська Beijing News Newspaper і шанхайська Jiemian News, почали висвітлювати цю тему.

19 січня газета Chutian Metropolitan опублікувала матеріал про масштабний банкет для 40 тисяч сімей

Лише 6 січня 2020 року вона нарешті з’явилася на першій шпальті найпопулярнішої місцевої газети Уханя – Chutian Metropolitan. У матеріалі зазначалося, що пневмонію типу SARS виключили з-поміж причин «59 підозрілих випадків» захворювання невідомого походження. Увага ЗМІ зменшилась, коли Комісія з охорони здоров’я Уханя не зафіксувала нових випадків між 11 та 16 січня.  Згодом Комісія через медійні канали оголосила, що хвороба Covid-19 викликана новим штамом коронавірусу, однак «немає доказів передачі хвороби від людини людині».

19 січня Chutian Metropolitan Newspaper опублікувала матеріал про масштабний банкет для 40 тисяч сімей, який напередодні відбувся в Ухані. Це щорічна подія, яка має на меті продемонструвати єдність громади у приготуваннях до китайського Нового року.  Це відбулося в період Чунюн, коли китайці прямують додому, щоби святкувати зі своїми родинами, і розпочинають найбільшу міграцію (понад три мільярди подорожей) на планеті.

Поворотний момент. 20 січня – 18 лютого 

20 січня, після того, як національна комісія з охорони здоров’я дослідила спалах в Ухані, визнаний китайський фахівець з респіраторних хвороб Чжун Наньшань (Zhong Nanshan) в інтерв’ю державному мовнику CCTV підтвердив, що новий коронавірус дуже заразний і може поширюватися від людини до людини.

Відтоді китайські ЗМІ почали широко висвітлювати Covid-19.  Мейнстримні медіа підходили до цього з позитивної та конструктивної точки зору, підкреслюючи ефективність та жертовність уряду і людей та наполягаючи на тому, що докладені зусилля у боротьбі із захворюванням об’єднали все суспільство.

Крім цього позитивного акценту помітні ще чотири важливі елементи висвітлення ЗМІ:

1. Інфографіка

Інтерактивні карти, що показують розповсюдження епідемії у режимі реального часу, публікували на різних онлайн-платформах. Однією з особливостей цих карт епідеміє є інформація про місцезнаходження, що дозволяє користувачам оцінювати ситуацію в реальному часі та уникати районів високого ризику.  Журналісти також візуалізували дані, щоби продемонструвати, як Covid-19 шириться в інші частини країни. Наприклад, газета The Paper показала 763 випадки захворювань, виявлені на початку лютого, та як вони поширювалися з Уханя до інших частин Китаю до і після закриття міста 23 січня.  Щоб допомогти громадськості зрозуміти вплив таких факторів, як вік, стать та професія (медичний персонал особливо вразливий), DT Financial News візуалізувала дані наукової статті, в якій проаналізовано понад 70 000 випадків.

2. Розслідувальна журналістика

1 лютого тридцять сім репортерів із пекінського провідного центру журналістських розслідувань Caixin Media опублікували чотири детальні матеріали. У них йдеться про посилення кризи через небажання місцевих органів влади робити інформацію доступною, а також про нестачу ресурсів, зокрема тест-систем, в Ухані в січні. Статті, опубліковані газетою Caixin Media та іншими розслідувальними редакціями, спонукали до закликів про відставку представників місцевої влади та комісії з охорони здоров’я.

3. Авторитетні фахівці

Оскільки першим про заразну природу Covid-19 попередив авторитетний фахівець Чжун Наньшань, його думка та думка інших медичних експертів регулярно цитувалися у статтях про епідемію в Китаї. Серед китайських новин, зібраних у базі даних Factiva від 20 січня по 20 лютого, ім’я Чжун Наньшаня з’являється 773 рази; у заголовках він згадується 113 разів.

4. Соціальні мережі як основний канал для публікації

Майже всі китайські ЗМІ для розповсюдження матеріалів надають перевагу мобільним порталам, активно використовують WeChat та Weibo. Віртуальна мережа з понад мільярдною аудиторією спонукала медіа відреагувати на зростання попиту на надійну інформацію. Це також сприяло появі факчекінгових сервісів для протидії різним видам дезінформації про коронавірус, що почала поширюватися.

Крім того, як для лідерів думок, так і звичайних користувачів, мобільні платформи дали можливість поділитися своїми поглядами та особистими історіями.  Хорошим прикладом є «Щоденник Уханю», започаткований письменницею Фанг Фанг (Fang Fang), яка жила в місті протягом карантину. Щоденник Фанг, який є більш невимушеним за стилем написання, ніж статті провідних ЗМІ, щодня залучав до 20 мільйонів читачів її публічної сторінки у WeChat.

У той же час, він розпалював суперечки між представниками ліберального та націоналістичного спрямування Китаю.

Від локальної епідемії до глобальної пандемії

Після того, як епіцентр Covid-19 перемістився до Європи та після підтвердження низки випадків на півночі Італії 21 лютого, новини щодо захворювань у Китаї також перейшли в нову фазу.  Окрім щоденних оновлень та аналізу даних про ситуацію в різних європейських країнах, у висвітленні подій китайськими ЗМІ з’явилося ще кілька тенденцій:

  • Порівняння Китаю із Заходом

Носіння захисних масок в контексті боротьби з коронавірусом західними країнами, що не було загальноприйнятим превентивним заходом, стало першим фокусом у у критиці з боку китайських ЗМІ. Згодом китайські медіа продовжували порівнювати інші відмінності в політиці, конституціях та суспільствах.

Широко цитувалися думки експертів про те, чому Європі не вдалося засвоїти урок «успішного» китайського досвіду в боротьбі з вірусом. Серед причин – громіздка європейська політика (оскільки більше часу приділяється переговорам та координації) та той факт, що в Європі більше акцентується на свободі особистості, ніж на потребах суспільства в цілому тощо.

Та була і жорсткіша критика, що стосувалася рішень американської адміністрації щодо кризи Covid-19. The Paper цитувала експерта, який заявив, що президент Трамп змарнував цінний час, на початку називаючи спалах стратегією просування демократами свого порядку денного.

  • Попередження: Громадяни Китаю повертаються додому з-за кордону 

Відстеження становища китайців, які проживають за кордоном, спочатку було здебільшого співчутливим.  Але повернення членів китайської спільноти з Європи додому в березні, багато з яких мали позитивний результат на Covid-19, послабило співчуття та викликало побоювання перед другою хвилею епідемії.

  • Чи має світ віддати належне Китаю?

4 березня агентство Сіньхуа (Xinhua) опублікувало статтю фінансового експерта, розміщену на сторінці WeChat під заголовком «Світ має бути вдячним Китаю».  Це не перша стаття, що відзначила зразкову роль, яку відігравав уряд Китаю в глобальній боротьбі проти Covid-19. Але у ній закликається зважати на китайські патріотичні настрої як частину медійної кампанії з метою змінити уявлення про те, що коронавірус зародився в Китаї.

Згідно з такою інтерпретацією подій, Китай приніс велику жертву (у січні та лютому) та здобув дорогоцінний час, щоб дозволити решті світу підготуватися до боротьби з вірусом. Цей наратив також підкреслює, що Китай продовжує відігравати важливу роль, надаючи підтримку іншим країнам, які сильно постраждали від вірусу.

Переклад з англійської мови статті «China: Coronavirus and the media»: Дар’я Сингаєвська

Точки зору, виражені авторами текстів на цьому сайті, належать винятково авторам і не обов’язково відображають чи представляють погляди, політики чи позиції мережі EJO.

Print Friendly, PDF & Email

Tags: ,

Send this to a friend