Фото: Joppe Spaa / unsplash.com
У 2017 році багато обласних державних телерадіокомпаній стикнулися з величезним викликом — змінити підхід до створення контенту та інтегруватися в єдину систему цінностей і принципів роботи суспільного мовлення в Україні. Це друга спроба створення такого мовника, яка поки є більш вдалою за попередню. Утім, чи все із задуманого вдалося і як ці зміни пережили в самих регіональних філіях «Суспільного»?
Сьогодні в Національну суспільну телерадіокомпанію України входять 24 регіональні телеканали і 26 регіональних радіостанцій. За час реформування штат скоротили із 7,5 тисяч співробітників до 4 тисяч. Також суттєво зменшилася кількість програм власного виробництва на регіональних філіях. Залишилися переважно лише новинні випуски та суспільно-політичні програми.
Що каже керівництво
На фото: Микола Чернотицький
Як зазначає член правління НСТУ Микола Чернотицький, який відповідає за регіональний розвиток суспільного мовлення в Україні, в новоутворених філіях змінили 95% шеф-редакторів новинних редакцій, а сам склад редакцій оновили на 50-60%. Новинні випуски та суспільно-політичні програми залишилися, а от весь інший контент керівництво НСТУ винесло на відкритий конкурс, який повинен посилити конкуренцію між філіями та стимулювати до розвитку локальні продакшни.
«Основними викликами у трансформації регіональних філій був супротив самих працівників, а також необхідність провести всі зміни швидко. Третє — це недостатній фінансовий ресурс, за наявності якого пройти реформування можна було набагато спокійніше. Важливим також було протистояти політикам, які намагалися втрутитися у процеси», — розповів Чернотицький під час зустрічі зі студентами Могилянської школи журналістики.
Мета цих трансформацій — побудувати медіа, якому б довіряли українці, яке б дивилися, без джинси та маніпуляцій. Керівництво НСТУ визнає, що результати змін не такі високі, як би хотілося. Приміром, у річному плані діяльності «Суспільного» на 2020 рік йдеться про те, аби збільшити частку «UA: Перший» до 1,3% на ринку. Утім наприкінці жовтня 2020 року ця частка становила лише 0,85% (21-е місце в рейтингу українських телеканалів серед аудиторії 18+).
Як оцінюють зміни в регіонах?
Після спілкування з людьми, які застали процес переходу від ОДТРК до регіональних філій «Суспільного», можна зробити висновок, що не всі легко пережили реформування. Одні кажуть про ґрунтовні зміни в роботі зі стандартами та цінностями редакції, інші — про складний процес кадрових змін та скорочення штату. Хтось пишається редакційною незалежністю від місцевої влади та політиків, а хтось — бідкається про звуження програмного наповнення.
Ефірна сітка
Зокрема, режисер «UA: Харків» Олександр Міхєрєв розповів, що до реформування редакція харківського ТРК виготовляли понад півсотні програм та рубрик. Нині телеканал став суто інформаційним, решта — загальнонаціональний чи міжрегіональний контент.
«Якщо до реформи в нас було декілька редакцій і ми робили понад 50 програм і рубрик, мовили практично цілодобово, то зараз у нас лише новини. Ми стали інформаційним каналом, всі інші жанри пішли. Наприклад, спорт ми майже не висвітлюємо, вся редакція пішла. Інші місцеві телеканали також виготовляють тільки новини, тому ніша залишається незаповненою. Нас дивилися через те, що ми висвітлювали міські події. Але Київ (загальнонаціональний контент НСТУ — авт.) — це не про Харків», — розповів Міхєрєв.
На його думку, залучення аутсорсингових проектів практично не відбувається, оскільки в регіоні немає охочих створювати такий продукт на замовлення. З інших причин — комерційна невигідність для продакшнів або невідповідність запропонованого контенту по якості.
Журналістські стандарти
Ведуча «UA: Львів» Яна Чайковська акцентує увагу на більш якісних змінах у роботі оновлених редакцій. Мова йде про тематичне наповнення та дотримання журналістських стандартів і цінностей НСТУ.
«Суспільне мовлення внесло ґрунтовні зміни у роботу всіх працівників. Найголовніше, що ми почали працювати за новими стандартами і цінностями: рівновага, незалежність, просвітництво і відкритість. Це стосувалося підбору тем для сюжетів та ефірів, вибору гостей програм. Кожен стежив, щоб інформацію подавали збалансовано, правдиво, показати як мінімум дві сторони. Більшість працівників реагували на всі зміни з радістю і розумінням, кожен хотів вдосконалювати свої професійні навички, вчитися чомусь новому. Звісно, співробітники ТРК «Львів», яких скоротили, були незадоволені змінами», — розповідає Чайковська.
За її словам, команда «UA: Львів» почала відповідальніше обирати теми, аби вони були цікавими кожному глядачеві та несли цінність для аудиторії. Для ранкових програм запрошували гостей, повідомляли про найцікавіші події міста, знімали сюжети. В редакції навіть почали організовувати телемости з іншими областями на спільні теми, зокрема з «UA: Закарпаття» львівська філія започаткувала рубрику «Ґвара» про місцеву говірку.
Кадрові рішення та систематизація
Екс-продюсер «UA: Чернігів» Денис Козлов був тим, кому доручили проводити зміни в ОДТРК та перетворювати їх на регіональні філії «Суспільного» в тому вигляді, в якому вони є зараз. Розповідає, що найважчим викликом було скорочення кадрів.
«Нас було багато — 150 людей, яких за планом потрібно було скоротити удвічі. Складно було вирішити, хто залишиться, а кого звільнити. Особливо потрібно було відстоювати позиції техперсоналу, адже щодня щось ламалося. Декілька перших років ми не розуміли, куди діваються бюджети, бо нової техніки не було. Інколи продюсери за власні кошти купували декорації: шукали якісь старі декорації в Києві, організовували транспортування, перевозили», — ділиться Денис Козлов.
За його словами, під час реформування команді «UA: Чернігів» суттєво вдалося змінити ранкове шоу: покращити формат, зовнішній вигляд та графічне наповнення, з’явилося більше сюжетів та онлайну. Козлов розповідає, що змінився і підхід до виробництва контенту. Створення програм починали з брифів (коротких описів основних характеристик програми: формат, тривалість, тема, герої і т.д.), керівництво ретельніше розподіляло ресурси, щоб у команд було більше часу на зйомки (раніше на програми виділяли мало часу для зйомок і багато для монтажу).
«З’явився чіткий бриф, розуміння аудиторії, наших меседжів. Ми почали краще розподіляти ресурси, розуміти, який текст чи синхрон повинен бути в програмі. Почалася перебудова сценарної частини. Це було важко, але збільшився контент, покращилася якість. На каналі з’явилися нові обличчя і прийшла нова аудиторія. Ми стали більш помітними», — додає Денис Козлов.
Незалежність
Галина Щерба, т.в.о. продюсера «UA: Миколаїв» розповідає, що до реформування на ОДТРК була клановість. Це коли досвід передавався від батьків дітям, а новим талановитим людям було складно потрапити на канал чи радіостанцію. З інших позитивних змін вона зазначає незалежність суспільного мовника.
«У нас дуже чіткі вимоги і стандарти. Зараз на «Суспільному» неможлива джинса, а ОДТРК певний час були філією ОДА: що сказали в ОДА, те ми і повинні були виконувати. Таким чином можна було покращити якесь обладнання в студії. Зараз це неможливо, нам ніхто не може виставляти свої умови, хоча такі спроби досі є. Наприклад, я готую програму дебатів і контактую із прес-службами депутатів. І коли відбуваються подібні спроби тиску, я запитую: «Ви що хочете нав’язувати свої умови Суспільному?». Вони одразу замовкають. Перший час було таке, що дзвонили і вдень, і вночі з вимогою прислати їм знімальну групу. І дуже дивувалися, коли чули відмову. Спроби маніпулювання і тиску мають місце, але ми поки не піддаємося», — каже Галина Щерба.
Що далі?
Безумовно, з 2017 року суспільне мовлення в українських регіонах змінилося. Сформувався кістяк обов’язкових новинних програм, принципів роботи з контентом та аудиторією. Це обійшлося НСТУ в тисячі звільнених працівників, деяким з них і досі важко розповідати про своє журналістське минуле.
Аудиторія отримує більше якісного інформаційного продукту, утім деякі сфери громадського життя залишаються під відкритим питанням, адже їх нікому і немає за які кошти висвітлювати. Система пітчингів та аутсорсингових програм зарекомендувала себе позитивно у деяких регіонах: хтось вже декілька років виготовляє контент на замовлення НСТУ, деякі філії «пасуть задніх».
Враховуючи усе це, можна зрозуміти, наскільки важливим є збалансований розвиток усіх регіональних філій «Суспільного». І в усіх сферах: від кадрових питань, до технічного оснащення, програмної сітки і журналістських стандартів. Адже без чогось одного уся система, подібно до табуретки, буде хиткою та нестабільною.
Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO.
Стежте за нами у Facebook та Twitter підписуйтеся на щомісячну розсилку
