Клікбейт на YouTube став невіднятною частиною сучасного медіапейзажу, де привертання уваги до відео часто досягається коштом сенсаційних та навіть маніпулятивних заголовків. Якщо у світі розважальних медіа роздування «приголомшливих подробиць» про життя знаменитостей є нормою, то в умовах соціальних криз чи військових дій контент, що провокує паніку, може мати набагато серйозніші наслідки. Наприклад, коли йдеться про маніпуляцію страхом через масовані ракетні обстріли в країні, де кожен день може бути сповнений небезпекою для життя.

Одним із ключових каналів поширення новин для українців став YouTube. У 2024 році 59,5% громадян використовували цей сервіс для отримання новин. З початком повномасштабної війни показники аудиторії різко зросли: у 2021 році лише 25% українців дивилися новини на YouTube, а у 2022 році їхня кількість більш ніж подвоїлася. 

На українському YouTube найбільшу популярність мають новинні канали, які публікують до 50 відео на день. Їхній місячний дохід перевищує 50 тисяч доларів. Лідерами за переглядами на YouTube стали 24 канал та Прямий. За словами Дениса Зеленова, digital-директора 24 каналу, зараз вони випускають до 100 YouTube-відео на день, що принесло їм 3,3 мільярда переглядів у 2023 році. Це еквівалентно доходу приблизно 3,1 мільйона доларів. Прямий також не відстає: 2 мільярди переглядів могли б забезпечити доходи в розмірі близько 1,9 мільйона доларів. 

Українські YouTube-канали, що працюють з новинами, можна умовно поділити на дві категорії. Одні використовують клікбейтні заголовки на теми війни, переговорів та влади, а інші більш обережно ставляться до заголовків і намагаються розвивати різноманітні формати. Водночас найбільші українські телеканали мають кілька YouTube-каналів, що дозволяє їм залучати різну аудиторію.

Цікаво, що розважальні YouTube-канали також заробляють на воєнній тематиці, але їхні прибутки часто ще більші. Наприклад, блогерка Раміна Есхазай (1,5 мільйона підписників) публікує інтерв’ю з військовими та заробляє до 20 тисяч доларів на місяць, з яких 4 – 6 тисяч приходять з монетизації відео, решта від рекламних інтеграцій. Олексій Дурнєв (1,4 мільйона підписників) створює сатиричний контент на основі новин про війну та може заробляти до 8 тисяч доларів. Додаткові доходи він отримує від рекламних інтеграцій, що можуть приносити до 25 тисяч доларів на місяць.

Однак поряд зі зростанням інтересу до контенту збільшилась і проблема клікбейту. Заголовки на кшталт «Щойно! Вибух!», «Страшний удар», «Ось куди влучили!» чи «Загиблі по всій країні» стали буденністю для українського YouTube. У реальності, де люди постійно стикаються з авіаударами та небезпекою, такі відео лише поглиблюють психологічний дискомфорт і тривожність. Приміром, заголовок YouTube-відео Телеканалу Ми — Україна: «ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Росіяни ГОТУЮТЬ удар до САКРАЛЬНОЇ дати». Однак у самому відео коментатор спростовує цю тезу: він зазначає, що у росіян немає чіткої прив’язки до конкретних дат. Таким чином клікбейтні відео схильні маніпулювати фактами, а також сіяти паніку серед населення.

Стандартні фрази такого контенту, як-от «Шок!», «Негайно!», «У ці хвилини!» ефективно привертають увагу та збільшують кількість переглядів. Однак за цими кліше часто ховається стандартна інформація, яка не має жодних сенсаційних новин. Так, гучні заголовки можуть обіцяти «неочікувані» відкриття, але насправді вони часто обмежуються простою констатацією відомих фактів. Це свідчить про те, як контент на таких платформах орієнтується на емоційний вплив, а не на реальну новизну чи глибину повідомлення.

Клікбейт від ШІ

YouTube-канал «НАС. Інфо», з понад 800 тисячами підписників, активно поширює дезінформацію за допомогою штучного інтелекту. Тексти, озвучені голосами ШІ, вигадують сенсаційні заголовки, часто маніпулюючи фактами або зовсім їх вигадуючи. Це дозволяє власникам каналу монетизувати перегляди, публікуючи до чотирьох відео за годину. Попри невеликі перегляди кожного окремого відео, їхня кількість дає можливість отримувати суттєві прибутки. Окрім того, канал може використовувати свою популярність для продажу або виконання політичних і бізнесових замовлень.

Знімок екрана: добірка YouTube-відео від Нас.Інфо. Заголовки: “144 ракети по Москві! Прямо зараз!”, “Загиблі по всій країні!”, “Новий президент України!”, “Страшний вибух під час голосування!”, “Україна, почалось! 87 російських літаків — ядерний удар!”, “Білий прапор! Останні місяці війни — країни більше немає!”

Заголовки часто зводяться до сенсацій, як, наприклад, «Макрон в морзі», що створює враження, ніби французький президент помер, хоча насправді йдеться про його візит до моргу, щоб віддати шану загиблим французьким волонтерам. Крім того, «НАС. Інфо» активно експлуатує такі теми, як смерть політиків або катастрофи, наприклад, ядерні вибухи, цунамі чи падіння літака, що можуть викликати паніку серед глядачів. Попри те, що канал стверджує про свою відмову від відповідальності за поширені заяви, такі відео є яскравим прикладом того, як маніпуляції та дезінформація можуть руйнувати політичну атмосферу і посилювати конфлікти в Україні.

Етика клікбейту

Клікбейт, який ми знаємо сьогодні, виник як похідне від сенсаційної журналістики, використовуваної під час воєн, скандалів зі знаменитостями або глобальних пандемій. Він зазвичай забирає багато часу без надання корисної інформації. Крім того, клікбейт може бути шкідливим для психічного здоров’я. Наприклад, алгоритм YouTube, пропонуючи схожі відео після кожного перегляду, атакує дофамінові рецептори, змушуючи людину переглядати відео, навіть якщо вона знає, що воно не має великої цінності.

Однак проблема клікбейту виходить за межі етики. У країні, де триває війна, люди особливо вразливі до маніпуляцій. Постійна тривожність і страх за своє життя змушують українців відкривати відео з гучними заголовками, навіть якщо зміст не відповідає обіцяній катастрофі. Це не лише шкодить психічному здоров’ю аудиторії, але й підриває довіру до медіа загалом.

Що ж робити? Журналістам і медіа слід пам’ятати, що їхня роль у суспільстві виходить за межі монетизації. Повага до аудиторії, відповідальне ставлення до інформації та уникнення маніпуляцій — ось ключові принципи, які мають лежати в основі роботи медіа під час війни. Адже довіра до медіа — це не лише питання професійної етики, а й основа стабільності у суспільстві, яке бореться за своє майбутнє.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: 1 – Pixaby, 2 – знімок екрана, «Нас.Інфо»

Стежте за нами у Facebook.