Розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) значно змінив сферу журналістики, викликаючи дискусії щодо його потенційного впливу на сприйняття новин аудиторією. Одним із ключових питань є те, чи можуть новини, створені ШІ, зменшити так званий ефект ворожих медіа. Цей ефект описує тенденцію людей сприймати навіть нейтральне висвітлення спірних тем як упереджене проти їхньої думки.

Феномен ворожих медіа

Феномен ворожих медіа (Hostile Media Phenomenon, HMP) — це когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з сильними переконаннями щодо певної теми схильні сприймати навіть нейтральне або збалансоване висвітлення цієї теми як упереджене проти їхньої думки. Вперше цей феномен був описаний у 1985 році дослідниками Валлоне, Россом і Леппером, які провели експеримент із висвітленням ізраїльсько-палестинського конфлікту. Дослідники залучили дві групи студентів Стенфордського університету — одних, які підтримували ізраїльську сторону, і інших, які підтримували палестинську сторону. Учасникам показували однакові новинні сюжети про ізраїльсько-палестинський конфлікт, що виходили в американських медіа. Відеоматеріали були ретельно підібрані, щоб містити збалансовану кількість аргументів з обох сторін. Після перегляду учасників попросили оцінити, наскільки об’єктивним чи упередженим був матеріал. 

Виявилося, що студенти, які підтримують Ізраїль, вважали, що репортажі були упереджені проти Ізраїлю, тоді як студенти, які підтримують Палестину, вважали їх упередженими проти палестинців. Це свідчило про те, що люди з чітко вираженими поглядами мають тенденцію сприймати навіть нейтральне висвітлення як несправедливе щодо їхньої позиції. Цей експеримент став класичним доказом ефекту HMP і показав, що не лише зміст новин впливає на їхнє сприйняття, а й упередження самої аудиторії. Фактично, люди оцінюють новини не лише за об’єктивністю фактів, а й через призму власних переконань. Це пояснює, чому в поляризованих суспільствах одна й та сама інформація може викликати протилежні реакції в різних групах. Згодом це явище було підтверджене в багатьох інших дослідженнях, наприклад, у контексті політичних виборів, висвітлення війни, протестних рухів та навіть спортивних подій.

Один із сучасних кейсів прояву HMP можна спостерігати в США під час президентських виборів, коли виборці республіканців та демократів часто сприймають одні й ті самі новинні матеріали абсолютно по-різному. Наприклад, висвітлення подій у провідних медіа, таких як CNN чи Fox News, може викликати обурення з обох боків політичного спектра: прихильники однієї партії вважають, що медіа підтримують їхніх опонентів, навіть якщо статті містять об’єктивну інформацію. Хоча наявність ворожого медіаефекту не скасовує законної критики поточної журналістської етики та формул висвітлення, воно дає потенційне пояснення того, чому члени обох партій часто виявляються ображеними тим самим висвітленням, як нещодавно було видно, коли союзники Трампа та Байдена публічно розкритикували модерацію CNN президентських дебатів.

Об’єктивність без людини?

Група науковців з Університету Кайзерслаутерн-Ландау (Німеччина), Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл (США) та Вільного університету Берліна (Німеччина) відзначає, що традиційні медіа часто піддаються критиці за упередженість, особливо у високо поляризованих суспільствах. Однією з гіпотез є те, що автоматизовані новини, створені штучним інтелектом, можуть сприйматися як більш об’єктивні, оскільки вони нібито позбавлені людського фактора. Однак вплив ШІ-генерованих новин на сприйняття упередженості залишався недостатньо дослідженим. Щоб заповнити цю прогалину, науковці провели два експериментальні дослідження, в яких учасників ознайомлювали з новинами на спірну тему —аудит регулювання обігу зброї в США. Вони порівнювали реакцію аудиторії на три типи авторства: новини, написані людиною, новини, створені виключно ШІ, і змішані матеріали, підготовлені ШІ у співпраці з журналістами.

Дослідження було проведене у два етапи, включаючи два окремі експерименти. У першому експерименті взяли участь 408 осіб, у другому — 789 осіб. Обидва експерименти були зареєстровані заздалегідь, а вибірка була сформована через платформу Amazon MTurk. Для тестування гіпотези використовували метод міжсуб’єктного дизайну. Учасникам пропонували прочитати статтю про регулювання обігу зброї, яка була ідентична за змістом у всіх групах. Єдина змінна полягала в тому, хто вказувався як автор: ШІ, людина або їхня співпраця. Автори також вимірювали ставлення учасників до штучного інтелекту перед експериментом, щоб врахувати його вплив на результати. Основним показником, який досліджували в експериментах, було сприйняття медіаупередженості (HMP). Також аналізували рівень залученості аудиторії, зокрема готовність ділитися матеріалами в соціальних мережах. Дослідники використовували статистичні методи аналізу, зокрема моделі модерації та медіації.

Отримані результати показали, що учасники, які читали ШІ-генеровані новини, демонстрували нижчий рівень HMP, ніж ті, хто читав статті, написані журналістами. Проте цей ефект виявлявся лише серед людей із негативним або помірним ставленням до ШІ. Ті, хто спочатку мав позитивне ставлення до ШІ, не виявили змін у сприйнятті медіаупередженості. Дослідження також виявило, що новини, створені у співпраці ШІ та людини, не мали такого ж ефекту, як повністю автоматизовані тексти. У першому експерименті змішані новини не впливали на рівень HMP, тоді як у другому експерименті вони знижували сприйняття упередженості лише у людей із позитивним ставленням до ШІ. Ще одним цікавим висновком було те, що другий експеримент показав взаємозв’язок між рівнем HMP та бажанням ділитися статтями. Люди, які сприймали новини як менш упереджені, частіше заявляли про намір поділитися ними з друзями та родичами. 

Дослідження підтвердило, що генеровані ШІ новини можуть зменшувати ефект ворожого медіа, але цей ефект залежить від попереднього ставлення людей до ШІ. Крім того, співпраця між ШІ та журналістами не завжди дає очікуваний результат щодо нейтралізації сприйняття упередженості. Це свідчить про те, що ШІ не є «чарівною пігулкою» для усунення упередженості у медіасприйнятті, а його вплив залежить від когнітивних особливостей та попередніх установок людей. Механізм, через який ШІ-генеровані новини можуть зменшувати HMP, імовірно, пов’язаний із тим, що люди сприймають машинний контент як менш ангажований. Проте ефект слабшає або зникає, коли ШІ працює разом із журналістами, що може пояснюватися підозрою аудиторії щодо можливого вибіркового використання інформації.

У реальному світі це означає, що хоча ШІ може бути інструментом для зниження упередженості в новинах, його ефективність буде обмеженою та залежатиме від контексту і ставлення аудиторії. До того ж залишається питання, наскільки люди довірятимуть ШІ у довгостроковій перспективі, особливо з огляду на зростання дискусій про можливі ризики автоматизованої журналістики, такі як маніпуляції чи відсутність редакційної відповідальності.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Детектор Медіа.

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.