У воєнних реаліях усі сфери життя українців зазнали змін — і культура не стала винятком. Зокрема, поява нових медіапродуктів дала змогу подивитися на мистецтво під іншим кутом. Моє дослідження зосереджене на трансформації культурного змісту в подкастах: як у них з’являються нові сенси та зміщуються акценти. Якщо до 2022 року теми мистецтва в медійному просторі виконували переважно просвітницьку функцію, то з початком повномасштабного вторгнення культура набула нового значення — стала маркером національної приналежності.

Хто слухає культурні подкасти

Більшість ведучих подкастів на культурну тематику ставили собі запитання: «Чи є сенс продовжувати записувати подкаст?»

«Ми не розуміли, навіщо це робити далі: навіщо знімати, витрачати на це гроші, але дуже швидко оговталися, бо нас же й вбивають через нашу культуру, оскільки це — наша сильна сторона», — згадує Тетяна Тадай, продюсерка подкасту «Сноби».

Для ведучих культурних подкастів продовжувати публікувати нові випуски означає не лише заробіток, а й можливість поєднувати дві реальності. «Подкаст “Вмістожер” — це мій місточок до цивільного життя», — говорить ведучий Олекса Мельник. У культурі подкастери вбачають вплив на суспільство. «У нас з’явилося багато низькосортних українських продуктів», — і це, на думку ведучого «Вмістожер», є доброю ознакою, помітною в усіх сферах. Подкастер також надав власне визначення слову «подкаст». На його думку, якщо з’являється український реп, шансон чи рок, то це — гарний знак, оскільки всі ланки культури стають українськими, і, як висновок, споживачі свідомо обиратимуть твори сучасних українських митців.

Стрес, загроза життю, втрата спокійного й стабільного існування — одні з наслідків війни для українців. Переживаючи ці обставини, громадяни України згуртувалися. Усвідомлюючи, що країна-терорист має намір загарбати нашу історію та культуру, ми почали звертатися до власного коріння. На підтвердження цього аргументу варто зазначити, що більшість нових українських подкастів про культуру на платформах Spotify, Apple Podcasts, SoundCloud з’явилася саме після початку повномасштабного вторгнення у 2022–2023 роках. Така активність у створенні медіапродуктів, зосереджених на культурній тематиці, супроводжується зростанням попиту на свою культуру.

Як стверджує ведуча подкасту «Перефарбований лис» Валентина Мержиєвська: «Сучасні митці не мають тяжіння до радянського минулого, тому їм хочеться поширювати українську культуру та показувати її справжньою». Співведуча подкасту Марія Діденко підкреслила, що окрім запису випусків, їхня команда також працює над створенням тематичних настільних ігор. Перша з них — гра, пов’язана з твором «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького — набула найбільшої популярності у Дніпропетровській області. Така регіональна зацікавленість свідчить про те, що мешканці області почали активніше підтримувати національні ідеї.

Трансформація тем та сенсів

Метод контент-аналізу дозволив детальніше вивчити зміни тематики культурних подкастів. По-перше, змінилися самі заголовки випусків. Наприклад, у подкасті «Перефарбований лис» у 2021 році один з аналізованих випусків мав тему «Перефарбований лис. Іван Франко». У 2023 році, випуск, опублікований майже через рік після початку повномасштабного вторгнення, носив назву «Від діалекту до національної ідеї. Ідея Олександрівна».

Якщо раніше основну увагу приділяли письменникам чи літературним творам, то тепер більше зосереджуються на важливих для суспільства питаннях — мові, ідентичності, національній ідеї. Таку зміну можна пояснити війною, адже люди стали більше замислюватися над тим, ким ми є як нація. Ці трансформації в темах подкастів свідчать про те, як культура реагує на події навколо і намагається підтримати суспільство.

Після проведених інтерв’ю з ведучими культурних подкастів можна помітити перехід від розважального стилю до більш розміркованого, де ведучі або гості діляться своїми відчуттями та шукають сенси в культурі. Окрім змін у стилі, спостерігається також зміщення фокусу на теми національної ідентичності, формування культурного спротиву та стійкості через подкасти на культурну тематику. З початком повномасштабного вторгнення акцент змістився на обговорення виключно українських митців, творів та проєктів. «Ми зосереджуємося виключно на українських митцях; нам цікаві лише українські прояви у світі — українські галереї, українські колекціонери. Якщо раніше ми думали: “Давайте поговоримо про Фріду Кало”, то зараз я не бачу в цьому сенсу», — стверджує продюсерка подкасту «Сноби» Тетяна Тадай.

Після 2022 року змінилася й цільова аудиторія більшості медіапродуктів. Тетяна Тадай в інтерв’ю назвала слухачів подкасту «Сноби» інтелектуальною елітою. «Ми визначили собі напрямок аудиторії, до якої ми рухаємось — це нова інтелектуальна еліта, у якої є жага та бажання насичуватись культурою, і тому ми зараз будемо розширятися. Ми не будемо говорити тільки про художників, ми спробуємо закрити інтерес цієї еліти, у найкращому значенні цього слова». На думку продюсерки, інтелектуальною елітою є люди, які продовжують жити в Україні, досліджувати культуру та мають бажання розповсюджувати інформацію про українське мистецтво за кордоном — одним словом, амбасадори українського.

Підсумовуючи, розуміємо, що після початкового шоку воєнних реалій багато творців зрозуміли: саме через мистецтво вони можуть чинити опір. Подкасти про культуру стали способом говорити про історію, ідентичність та мову в умовах, коли ці цінності опинилися під загрозою.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Зображення: Pexels.

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.