В Україні, коли журналістика є буквально одним із ключових елементів в інформаційному протистоянні російській пропаганді, незалежні медіа вкотре опиняються перед серйозною загрозою свого існування. Розпорядження адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа щодо призупинення на 90 днів фінансування всіх проєктів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) стало суттєвим ударом по медійному ландшафту України. Особливо вразливими виявилися регіональні редакції, які через російську агресію були змушені змінити свою локацію і вже кілька років балансують на межі виживання.

Згідно з оцінками керівниці Detector Media Наталії Лигачової, понад 50% українських медіаорганізацій, які отримують іноземні гранти, безпосередньо залежать від американської допомоги[1]. Для релокованих медіа, які втрачають не лише усталені бізнес-моделі, але й свою авдиторію та рекламодавців у регіонах постійного перебування, ситуація є особливо критичною.

Український Медіарух у своїй заяві наголошує, що призупинення фінансування означає, що «сотні громад по всій Україні можуть залишитися без доступу до локальних і регіональних новин, до розслідувань і якісних медіа. Тобто без інструменту, який забезпечує контроль над владою і зміцнює стійкість демократичних інституцій»[2].

У рамках дослідження того, як адаптуються релоковані локальні медіа до нових фінансових викликів та відсутності американських грантів, було проведено 7 глибинних інтерв’ю головних редакторів та журналістів релокованих семи редакцій з Донеччини та Луганщини. Проміжний тематичний аналіз в рамках написання магістерської роботи на тему «Релоковані локальні медіа в Україні в умовах російсько-української війни: виклики та адаптивні підходи» дає можливість вказувати на певні спільні підходи адаптації до нового фінансового виклику.

Станом на квітень 2024 року абсолютно всі опитані вказували на те, що перебувають у певній фінансовій скруті. Окремі медіа вказують, що їхні фінансові резерви вже закінчилися і зараз триває ключовий етап пошуків нових грантів; їм характерні затримки по виплаті заробітних плат. Однак, певні редакції відчули зупинку американської підтримки менше. Це пов’язано із їхньою тісною взаємодією з європейськими донорами, які закривають їхні найнагальніші фінансові потреби. При цьому, прослідковується відносно оптимістичний погляд щодо майбутнього редакцій, які зараз перебувають у скруті, через те, що «цей перехідний період між новими грантами був завжди стресовий — просто на цей раз він трішки затягнувся».

Іншим наслідком зупинки USAID стало те, що низка локальних медіа почали скорочувати свій штат. Особливо це характерно реакціям, що мали відносно велику кількість персоналу (близько 20). Однак, уніфікованим явище це назвати не можна, оскільки всі редакції зазначають  проблему із дефіцитом професійних кадрів на тлі загрози скорочень.

Усі за можливістю намагаються зберегти своїх робітників, позаяк для медіа з окупованих територій особливо важливо мати персонал, що прямо дотичний до регіону їхнього функціонування.

Саме такі робітники мають якнайглибше розуміння контексту, знання регіону та налагоджених джерел інформації. А відтак втрата таких людей для медіа є вкрай болючим. Через цю ж причину є досить проблемним наймання нових робітників, особливо молоді, яка через об’єктивні причини довгої окупації регіону, має гірші пізнання про нього.

Іншою спільною ознакою для релокованих медіа є професійне вигоряння. Журналісти продовжують працювати в умовах постійної невизначеності, а відтак страждають від професійного вигорання та стресу. Постійні думки про можливе закриття видання, фінансову нестабільність та загрозу втрати роботи вимагають від персоналу певних дій, а тому часто роботи в регіональних медіа для журналістів є лише одним із джерел заробітку, а тому знову ж таки, для менеджменту медіа виникає виклик втрати окремої людини.

У відповідь на кризу релоковані медіа намагаються шукати альтернативні джерела фінансування. Однак, досі для всіх опитаних грантова підтримка покриває від 70% до 95% усіх фінансових надходжень. Окремі видання експериментують із моделями передплати, створюючи свої власні спільноти, однак це ще в жодної регіональної редакції не розглядається як повноцінна заміна грантів. Як правило, кооперація та реклама посідає друге місце за доходами в медіа.

Окремі релоковані медіа переосмислюють свою редакційну політику з урахуванням нових локацій та змінених потреб аудиторії. Якщо раніше місцеві видання зосереджувалися на проблемах конкретних регіонів, то тепер вони розширюють тематичне охоплення, щоб залучити ширшу аудиторію. Щоправда, цей досвід часто не приносить належного результату, а відтак переважна кількість редакції розглядає діяльність на локальну спільноту міста/регіону основною сферою діяльності.

Як наголошує Медіарух, «незалежні українські медіа – це один із ключових елементів, який відрізняє нас від путінської Росії. Це голос наших цінностей, нашої свободи та демократії, що робить українське суспільство стійким навіть у найважчі часи»[3].

Саме тому криза, спричинена призупиненням фінансування USAID, виходить далеко за межі проблем окремих медіа і стає викликом для всього українського суспільства. В умовах війни та інформаційної агресії Росії роль незалежних медіа як інструменту контролю над владою та платформи для суспільного діалогу стає ще важливішою, а їхнє виживання – питанням національної безпеки.

Отже, релоковані українські медіа перебувають у складному перехідному періоді через припинення фінансування з боку USAID, що спричинило фінансову скруту, частково скорочення персоналу та загрозу втрати ключових кадрів. Попри це, редакції демонструють прагнення адаптуватися: шукають нових донорів, експериментують із передплатами, рекламою та кооперацією, а також переосмислюють свою редакційну політику, зосереджуючись переважно на локальних спільнотах. Хоча альтернативні джерела поки не здатні замінити грантову підтримку, більшість редакцій зберігають стриманий оптимізм щодо подолання кризи.

[1] Stern D. L., Dixon R. Independent media in Russia, Ukraine lose their funding with USAID freeze. The Washington Post. URL: https://www.washingtonpost.com/world/2025/02/07/ukraine-russia-independent-media-trump-usaid/ (date of access: 24.04.2025).

[2] detector.media. Медіарух закликає бізнес, благодійників та громадян підтримати незалежні медіа. detector.media. URL: https://detector.media/community/article/237637/2025-01-28-mediarukh-zaklykaie-biznes-blagodiynykiv-ta-gromadyan-pidtrymaty-nezalezhni-media/ (дата звернення: 24.04.2025).

[3] detector.media. Медіарух закликає бізнес, благодійників та громадян підтримати незалежні медіа. detector.media. URL: https://detector.media/community/article/237637/2025-01-28-mediarukh-zaklykaie-biznes-blagodiynykiv-ta-gromadyan-pidtrymaty-nezalezhni-media/ (дата звернення: 24.04.2025).

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.