Від початку XXI століття, з поширенням інтернету та виникненням нового, всюдисущого інформаційного простору, питання цифрової гігієни та протидії інформаційним загрозам перейшли з категорії «важливих навичок» до статусу «критично необхідних». Політична джинса, теорії змови, діяльність різноманітних зловмисників — сьогодні існує чимало сил, готових маніпулювати користувачами. Втім, найбільшим із цих акторів, що демонструє стійкий інтерес до втручання в український інформаційний простір, є Російська Федерація. Питання протидії інформаційним загрозам з її боку поступово набувало актуальності з 2014 року і стало критично важливим після початку повномасштабного вторгнення. Виникає природне запитання: як ефективно протидіяти таким загрозам — незалежно від їхнього джерела?

Якщо існує проблема, логічно боротися не з її симптомами, а з коренем. Хоч українське суспільство не має можливості повністю зупинити всі інформаційні загрози, воно здатне контролювати власне сприйняття та споживання контенту. Саме тому медіаграмотність — як здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, критично й відповідально ставитися до споживання контенту — є надзвичайно актуальною на 2025 рік. Яка ж ситуація з цим в Україні? А точніше — як українські організації з розвитку медіаграмотності відповідають на виклики сучасності?

Для того, щоб дати відповідь на це питання, ми обрали п’ять організацій, що працюють у сфері розвитку медіаграмотності: Академія української преси (АУП), Інститут масової інформації (ІМІ), ГО «Детектор Медіа», проєкт «Фільтр» й StopFake та проаналізували їхній контент за 2022-2024 роки. Кожен матеріал, кожну новину, кожен вебінар та анонс за кожен місяць. Що ми там шукали? Предметом дослідження була жанрова структура матеріалів, основні тематичні акценти, а також виявлення тенденцій у реагуванні організацій на сучасні інформаційні виклики.

Наш аналіз охоплював як кількісні (скільки матеріалів певних жанрів і тематик створювала кожна організація), так і якісні (якими за змістом були ці матеріали) характеристики контенту. На кількісному рівні ми проаналізували загальну кількість одиниць контенту за кожен рік (2022, 2023, 2024), а також жанрову структуру матеріалів — вебінари, посібники, статті, новини, тренінги, онлайн-курси, комікси тощо.

Що стосується якісного, то головні критерії за якими ми аналізували контент були наступні:

• Тематичний фокус: Які теми найчастіше з’являлися на сторінках кожної організації?
• Цільові авдиторії: Для кого кожна організація робить свій контент?
• Форма подачі: Через що глядач вчився медіаграмотності? Лекції? Інтерактив? Чи щось комбіноване?

Окрему увагу ми приділили зовнішнім запозиченим матеріалам — випадкам, коли організації посилалися на сторонні дослідження чи навчальні курси. Хоча формально цей контент не є власністю відповідної організації, саме рішення включити його до своєї комунікації є частиною контент-стратегії, що й стала предметом нашого аналізу. Отже, які ж тренди простежуються в контенті українських організацій із медіаграмотності у роки повномасштабного вторгнення? Якою була їхня відповідь на виклики, породжені російською агресією? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо контент кожної з організацій окремо.

Академія української преси (АУП)

Джерело фото: знімок екрана, Академія української преси (АУП), https://www.aup.com.ua/

Справжній флагман у сфері медіаграмотності в Україні — Академія української преси (АУП) — це одна з найстаріших і найавторитетніших ініціатив у цій галузі. Ще до початку повномасштабної війни АУП відігравала важливу роль у розвитку критичного мислення та медіаосвіти, зосереджуючи свої зусилля на підтримці журналістів, викладачів і широкої громадськості. Ми проаналізували 74 одиниці контенту, створені АУП у 2022–2024 роках. Жанрова структура цих матеріалів виявилася доволі різноманітною, однак простежуються певні стійкі тенденції.

Найбільша частка контенту — це вебінари, які становили 40,5% від загальної кількості контенту (30 одиниць із 74). Поряд із вебінарами, значну увагу було приділено створенню посібників (12 одиниць, 16,2%) більшість з яких була орієнтована на освітян та інтеграцію уроків з медіаграмотності в теперішній шкільний курикулум та статей (11 одиниць, 14,9%). Щодо статей — більшість з них (75%) присвячені аналізу російських наративів. Інші ж теми висвітлені набагато менше — по 8,3% припадає на цифрову гігієну, аналітику світових медіатрендів та матеріали, що не стосуються визначеної тематики.

Але цим портфоліо АУП не обмежується — також на їхньому сайті представлені тренінги (7 одиниць, 9.5%). Попри загальну тенденцію різноманітності, все ж таки можна помітити два основних напрями — протидія інформаційним загрозам (28,6%) та військова журналістика (28,6%). Водночас у програмах тренінгів також порушувалися теми цифрової гігієни, аналітики світових медіатрендів та психологічної допомоги, кожна з яких становила по 14,3% від загальної кількості проаналізованих тренінгів. Решта форматів такі як контент-конкурси, комікси, онлайн-курси, офлайн-лекції, відеопроєкти, ігри та новини разом складають меншу частку жанрової палітри.

Стосовно найбільш висвітлених тем, із 74 одиниць контенту найбільший акцент припадав на протидію інфозагрозам (17 матеріалів), що є цілком логічним у контексті інформаційної війни та широкомасштабної кампанії дезінформації з боку Росії. Значну частину контенту присвячено питанням цифрової гігієни (6 матеріалів), розвитку критичного мислення (5 матеріалів) та інтеграції медіаосвітніх підходів у систему формальної освіти (5 матеріалів). Також у матеріалах АУП порушувалися теми виявлення фейків (4 матеріали), кібербезпеки, маніпуляцій та емоційної навантаженості (по 2 матеріали кожна).

Детектор Медіа

Джерело фото: Детектор Медіа, розділ MediaSapiens https://ms.detector.media/

«Детектор медіа» — одна з провідних і наймасштабніших українських організацій, що спеціалізується на моніторингу, аналізі та розвитку медіасередовища. Водночас її діяльність не обмежується лише цим: організація активно сприяє розвитку медіаграмотності населення, зокрема через спеціалізований інформаційний ресурс MediaSapience, створений саме для поширення знань про медіаграмотність у суспільстві.

Ми проаналізували 63 одиниці контенту, створені «Детектором медіа» у 2022–2024 роках. На відміну від АУП, жанрова структура матеріалів цієї організації виявилася досить уніфікованою: абсолютну більшість контенту на сайтах «Детектор медіа» та MediaSapience становлять саме статті. Серед них 28,57 % присвячено аналітиці українських медіатрендів, 22,22 % — питанням інтеграції медіаграмотності в систему освіти, 11,11 % — огляду ініціатив із розвитку медіаграмотності. Ще 6,35 % матеріалів зосереджені на аналізі російських наративів, а по 4,76 % — на темах протидії інформаційним загрозам, оцінці рівня медіаграмотності в Україні та розвитку медіаграмотності серед ветеранів.

Stopfake

Джерело фото: StopFake, https://www.stopfake.org/en/main/

Громадська організація StopFake є, без перебільшення, «household name» серед обізнаних аудиторій не лише в Україні, а й за її межами. Вона залишається однією з найвідоміших українських ініціатив у сфері фактчекінгу та протидії дезінформації. Хоча дебанкінг і досі є основним напрямом її діяльності, з 2024 року на сайті організації почали регулярно з’являтися матеріали з тегом «Медіаграмотність». Це, у поєднанні з основною місією StopFake — протидією інформаційним загрозам — та відносною новизною цього напряму, зробило організацію цікавим об’єктом для нашого дослідження.

Дослідження показало, що хоча сумарна кількість контенту з тегом «Медіаграмотність» була невеликою — всього 12 одиниць, створених у 2024 році — її достатньо для аналізу. Жанрова структура виявилася надзвичайно однорідною: 11 матеріалів (91,7 % від загальної кількості) були у форматі статей. Серед тематики більшості матеріалів переважали питання штучного інтелекту та протидії інформаційним загрозам — по 27,27 % контенту на кожну з цих тем. Аналіз російських наративів становив 18,18 %, а на четвертому місці за популярністю — огляди ініціатив із медіаграмотності, кібербезпеки та медіаетики, представлені рівною мірою по 9,09 % кожна.

Інститут масової інформації (ІМІ)

Джерело фото: знімок екрана, Інститут Масової Інформації (ІМІ), https://imi.org.ua/

Інститут масової інформації (ІМІ) є однією з найавторитетніших медійних організацій України у сфері медіааналітики, моніторингу свободи слова та розвитку медіаграмотності. З моменту свого заснування ІМІ зосереджує свою діяльність на виявленні маніпуляцій у медіа, дослідженні інформаційного середовища та підтримці журналістських стандартів. Серед 36 одиниць контенту, створених у період 2022–2024 років, домінують новинні жанри — короткі повідомлення про події, так чи інакше пов’язані з медіаграмотністю. Їхня кількість становить 17 одиниць, що складає 47,2 % від загального обсягу контенту.

З них найбільшу частку становили матеріали, присвячені огляду ініціатив з медіаграмотності — 8 новин (47,1%). Анонси заходів з медіаграмотності, досягнення організації, внутрішні зміни в організаціях та підсумки конкурсів були представлені рівною мірою — по 2 новини на кожну тему (11,8% кожна) і окрему нішу займає аналітика українських медіа трендів, яка становила 1 новину (5,9%).

Щодо другого найпопулярнішого жанру — статей (11 одиниць, 30.6%), то найбільшу частку становила аналітика українських медіа трендів — 3 статті (27,3%), адаптація українських медіа до вторгнення була предметом 2 статей (18,2%),  а інші теми були представлені по одній статті кожна (9,1%): рівень медіаграмотності в Україні, медіаетика, огляд ініціатив з медіаграмотності, аналіз російських наративів, кар’єра в медіа та фактчек.

Офлайн лекції (5 одиниць), вебінари (2 одиниці) та тренінг (1 одиниця), себто практична інтеракція, своєю чергою, більше фокусується на практичних аспектах інформаційної безпеки. Понад половина всіх заходів (57%) були присвячені темі протидії інформаційним загрозам, ще близько 29% — загрозам свободі слова. Окрему увагу (14%) було приділено розвитку навичок цифрової гігієни серед молоді.

Фільтр

Джерело фото: знімок екрана, проєкт «Фільтр», https://filter.mkip.gov.ua/

Проєкт «Фільтр» став однією з важливих ініціатив у розвитку медіаграмотності в Україні в умовах повномасштабної війни. Запущений за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, «Фільтр» — це урядова ініціатива, спрямована на підвищення рівня медіаграмотності в Україні шляхом створення навчальних та інформаційних матеріалів для різних груп населення. У період з 2022 по 2024 рік Фільтр створив 15 одиниць контенту, де домінували саме навчальні посібники — їх було 7 (46,7%).

Посібники охоплювали широкий спектр тем, проте найбільша увага була приділена введенню в основи медіаграмотності та протидії інфозагрозам. Із загальної кількості посібників два стосувалися теми введення в поняття медіаграмотності (28,6%), ще два — протидії інфозагрозам (28,6%), а решта торкались медіаетики, кібербезпеки, цифрової гігієни та військової журналістики (по одному матеріалу на кожну тему, тобто 14,3%).

Статті (2 одиниці, 13,3%) фокусувалися на аналізі українських медіатрендів (50% серед усіх статей) та на адаптації українських медіа до умов війни (50%). Інші жанри, кожен із часткою 6,7%, представлені одиничними матеріалами: онлайн-курс із базових навичок медіаграмотності, комікс на тему протидії інфозагрозам, тренінг із наголосом на медіаетику, вебінар, спрямований на розвиток молодіжних ініціатив з використанням ШІ, а також окрема новина про створення місцевих клубів медіаграмотності.

У тематичній структурі контенту «Фільтра» найбільшу частку займають проєкти, пов’язані з протидією інфозагрозам (21,4%). Теми введення в основи медіаграмотності та медіаетики посідають по 14,3% кожна. Інші напрямки, такі як кібербезпека, військова журналістика, цифрова гігієна, огляд ініціатив з медіаграмотності, адаптація медіа до умов війни та аналіз українських медіатрендів, були представлені поодинокими матеріалами (по 7,1% кожен).

Отже, що ми маємо у підсумку?

З аналізу великої кількості даних випливають чіткі тренди, які визначають сучасний ландшафт медіаграмотності в Україні.

По-перше, практична націленість. Майже всі досліджені організації ставлять у центр уваги розвиток критичного мислення, навичок фактчекінгу та протидії інформаційним загрозам. Саме боротьба з інформаційними атаками стала ключовою у контент-стратегіях таких гравців, як Академія української преси, Фільтр, ІМІ та StopFake.

По-друге, жанрове різноманіття. Не існує єдиного домінантного формату: АУП та «Фільтр» роблять ставку на освітні формати — посібники, тренінги, вебінари, тоді як «Детектор медіа» й StopFake працюють переважно через аналітичні статті та новини. ІМІ поєднує обидва підходи, пропонуючи як новинний контент, так і офлайн-лекції та тренінги.

По-третє, актуальність тематики. Вибір тем у проектах медіаграмотності безпосередньо відгукується на виклики воєнного часу. Протидія інформаційним загрозам, розвиток критичного мислення, медіаетика та цифрова гігієна — ці питання сьогодні критично необхідні, хоча й були б важливими й без війни, у добу цифрових технологій.

І нарешті, авдиторія. Більшість матеріалів орієнтована на освітян, молодь і широку громадськість. Водночас такі групи, як люди похилого віку, громадські активісти, журналісти-початківці чи мешканці регіонів, отримують значно менше уваги, що відкриває простір для подальшого розвитку й розширення охоплення.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.