Фото: Донбас Медіа Форум

Українські ЗМІ мають непрості стосунки зі своєю аудиторією. Не менш складним є і діалог із жителями Донбасу, як підконтрольних, так і не підконтрольних Україні територій. Втім, це саме той діалог, який є життєво необхідним для всієї країни. Обговорення шляхів відновлення довіри до ЗМІ мешканців Донбасу стало ключовим під час “Донбас Медіа Форуму-2018”, що відбувся 6-7 липня у Харкові.

Втома від негативу

Питання пошуку довіри до ЗМІ неодноразово поставало перед експертами, журналістами та дослідницькими інститутами. Торік ГО “Детектор медіа” провела дослідження інформаційного споживання, потреб та поглядів мешканців підконтрольних територій Луганської та Донецької областей. Тоді респонденти продемонстрували високий рівень недовіри до інформації з українських медіа. “Сильною є втома від домінування негативу в дискурсі, від фокусування на негараздах, насильстві, економічній та соціальній безвиході”, – йдетьсяу звіті за результатами дослідження.

Як під час тематичної дискусії на “Донбас Медіа Форум-2018” зазначила експертка з розвитку медіапроектів Віра Костенко-Кузнєцова, такі опитування показують, що люди втомилися від негативу, повідомлень про загиблих і травмованих. “Люди, які живуть у сірій зоні, розказують, що іноді перемикають на телебачення “ДНР”, “ЛНР”, бо там є контент, що дозволяє повірити у завтрашній день. Там контент радянського типу, який говорить, що сьогодні все добре. На жаль, українські загальнонаціональні телеканали, в основному, показують лише негативні сторони, і мало говорять про те, які зміни відбуваються в країні. Це один із яскравих моментів, на який ми повинні всі звернути увагу”, – каже експертка.

Нові дані під час форуму представив аналітик “Донецького інституту інформації” Віталій Сизов. Його інститут разом із компанією Gfk Ukraine провів опитування щодо того, чи довіряють мешканці підконтрольних територій всієї України своїм ЗМІ як об’єктивному джерелу інформації про непідконтрольні, окуповані території. “Ми отримали цікаві цифри: загалом по Україні тільки 30% респондентів назвали українські ЗМІ найбільш об’єктивним джерелом інформації. Це достатньо високий результат, бо інші джерела отримали ще нижчий рівень довіри. Мешканці підконтрольної частини Донбасу виявили довіру до українських ЗМІ як джерела про непідконтрольні Україні території в обсязі 16%”, – говорить Віталій Сизов.

Мешканці Донбасу і не тільки хочуть позитиву, світла в кінці тунелю, каже голова правління ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова. “Респонденти розповіли нам, що вони втомлені від політизованого контенту і потребують натомість комфортного, приємного, мотиваційного. Велика кількість різноманітного контенту викликає розгубленість та відчуття незадоволення у значної частини цільової аудиторії”, – каже вона, спираючись наодне із останніх досліджень ГО “Детектор медіа”.

Чому втрачається довіра?

Такий рівень довіри до медіа не з’явився останніми роками: він і раніше не був високим серед українських громадян. Так, до Євромайдану, у 2011 році соціологи фіксували, що 46,4% респондентів довіряють українським ЗМІ. Вже тоді експерти говорили про падіння рівня довіри. Те, що сталося за останні роки, суттєво вплинуло на розрив між аудиторією та журналістами.

Перший заступник Голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг констатував, що неякісна упереджена журналістика, викривлення інформації у ЗМІ посилили поляризацію суспільства – і те саме спостерігається серед мешканців Донбасу. “Ми, місія ОБСЄ, щодня публікуємо звіт, в якому ретельно відбираються дані, верифікується інформація. Втім, замість того, щоби використовувати наші звіти, показувати реальність, страждання мирного населення, наслідки, невдачі обох сторін дотримуватися Мінських домовленостей, деякі журналісти використовують їх для того, аби показувати спотворений, поляризований світ. Вони вибірково беруть те, що відповідає тільки їхній позиції. Вони використовують факти, щоби створити фікцію, вказують пальцем на інший бік, ігноруючи такі ж невдачі на своїй стороні”.

Ставить під сумнів якість висвітлення і керівник сектору інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформаційної політики України Віктор Літвінов: “Ми бачимо, що багато ЗМІ плутають журналістику і публіцистику. Журналістика – це трансляція фактів, відображення думки про цей факт з інших сторін. Публіцистика – це вже “роздуми на тему”. І публіцистики в наших ЗМІ набагато більше, ніж самої журналістики, самої трансляції фактів. Більше інтерпретації фактів, і більше маніпуляцій”.

Як повернути втрачене?

Учасники форуму озвучили низку рекомендацій, як редакціям покращити ситуацію. Керівниця ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова вважає, що основними “ліками” є дотримання журналістських стандартів. На її думку, “це саме те, що тримає у рамках довіри до медіа різних  груп населення. Друге – це вивчення аудиторії, розуміння, чого вона хоче, чого вона не хоче”.

“Якщо ви хочете достукатися до аудиторії Донбасу, то вона потребує перш за все місцевого контенту: і не просто критики, але й шляхів подолання проблеми. Тобто будьте конструктивними. Не будьте занадто емоційними. Люди прагнуть спокійної інформації. Не апелюйте до політики і війни у розважальному контенті. Якщо проводите розслідування, не кидайте його після публікації. Допомагайте людям зрозуміти, який чином воно допомогло вирішити проблему”, – радить Наталія Лигачова.

На думку головного редактора сайту UATV.UA Вадима Лубчака, відновити довіру мешканців Донбасу можна декількома шляхами. “По-перше,це можна зробити тільки тоді, коли ці українські медіа будуть там присутні в повному обсязі. По-друге,  тоді, коли вся українська журналістика говоритиме правду. Це дуже важко особливо, коли в кожного медіавласника вона своя”, – говорить Вадим Лубчак. Тому, за його словами, держава має підтримувати ті ресурси, які є незалежними. До них належать і Суспільне мовлення, і ЗМІ, розраховані як на іноземну аудиторію, так і на окуповані території.

Треба не повертати довіру, а будувати її, переконана Віра Костенко-Кузнєцова. І робити це варто в першу чергу на локальному рівні. “Кожен регіон – особливий, і в кожному можна робити контент,  цікавий місцевим громадам. Це можуть бути сайти, місцева, корисна для людей інформація. Журналісти мають ставати експертами, аналітиками, включатися в життя громади, пояснювати людям процеси зрозумілою мовою. Саме тоді можна починати відбудовувати довіру до людей на місцевому рівні, а потім просувати її вище й вище, – вважає експертка.

Керівник сектору інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформаційної політики України Віктор Літвінов вважає, що повернути довіру мешканців Донбасу до ЗМІ дуже важко, практично неможливо. “ЗМІ здобувають довіру роками, десятиліттями, а втрачають її в один момент. І коли людина, яка мешкає в Авдіївці, бачить по загальнонаціональному телеканалу відверто неправдиву інформацію про те, що відбувається у неї  за вікном, то не може більше довіряти цьому телеканалу”, – говорить Літвінов. Втім, за його словами, краще працювати над поверненням довіри до окремої редакції, журналістів.

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа