Дискусії про те, чи будуть читачі платити за новини, повинні включати обговорення того, як вони платитимуть: шляхом одноразової передплати чи за допомогою більш фрагментованої моделі.

Поль Дінулеску (Paul Dinulescu), засновник “Niuzly”, онлайн платформи для публікацій, яка використовує “мікро-платежі” для оплати своїх блогерів та позаштатних журналістів, вважає, що вирішення цього питання — як саме платити за новини — лежить в основі виживання медіа.

“Справа не в тому, що люди не хочуть платити за новини або журналістський контент, а в тому, що люди не схильні платити через ті канали, які запропоновані їм на даний момент”, — заявив він, розповідаючи про свій стартап в інтерв’ю для Journalism.co.uk.

Він натякає на зміну підходу споживачів інформації від мислення в категоріях одноразового платежу — оплати цілої газети або оформлення цифрової передплати на вебсайт — до чогось більш імпровізованого і фрагментованого. Інакше кажучи, йдеться про оплату окремих статей з низки видань подібно до купівлі синглів на iTunes чи Amazon замість цілих альбомів.

Ідея “новинного iTunes” не є абсолютно новою. Вона з’явилася щонайменше в 2009 році, коли оглядач запропонував її у статті як одне з можливих рішень проблеми пошуку стійкої бізнес-моделі для онлайн новин. Згодом інший стартап, голландський “Blendle”, запустив дещо подібне, зібравши контент з п’ятнадцяти основних голландських газет і журналів на єдиній платформі і запровадивши модель монетизації (70% видавцю, 40% вебсайту), подібну до моделі, яку використовує Apple.

Механізм, запроваджений “Niuzly”, дещо відрізняється: автор статті отримуватиме 80% від прямого доходу (тобто, від того, що читачі готові витратити, щоб отримати доступ і прочитати статтю) і 50% від непрямого доходу, одержаного від рекламних надходжень зі сторінки. Сума до виплати сплачується, коли автор заробить щонайменше $300 від усіх мікро-платежів.

Дінулеску зосереджується більше на авторах, ніж на видавцях, почасти тому, що спроба залучити останніх у 2012 році була невдалою. Мотивація в тому, щоб дати широкій спільноті неоплачуваних — або низькооплачуваних — авторів шанс писати і заробляти, зберігаючи контроль над контентом, що вони публікують. Автори, які публікуються на “Niuzly”, також можуть публікувати свої статті безкоштовно на інших платформах.

Для привернення уваги читачів, їм надаватиметься можливість прочитати перші абзаци статті, перш ніж запропонувати тим декільком — або багатьом, — які хочуть отримати доступ до повного тексту статті, сплатити ціну від 5 до 30 євроцентів. Користувачі платитимуть за допомогою системи ПейПал (PayPal). В теорії механізм виглядає досить простим.

Проте, проблема з онлайн мікро-платежами переходить від стадії стартапу до досягнення критичної маси як авторів, так і читачів, необхідної для перетворення потенційно хорошої ідеї у виграшний продукт. З одного боку, це означає дати читачам зрозуміти, що створення достовірного журналістського контенту передбачає кропітку роботу, і що, як у будь-якій іншій галузі, ви повинні платити за якість. З іншого боку, це означає переконати авторів погодитись на “збори” фінансових брокерів. Крім того, ПейПал, наприклад, є безкоштовним для покупців, проте стягує доволі високі комісійні збори (2,9% + 0.30 USD) з продавців; те ж саме стосується більшості фінансових брокерів, які пропонують цей вид послуг.

Можливим вирішенням цієї проблеми є використання біткойнів (BitCoin), чиї операційні витрати незначні порівняно з іншими валютами. Платний доступ на основі біткойнів вже існує в бета-версії: він називається “BitWall” і дозволяє використовувати цифрову валюту для платежів з мінімальною сумою один євроцент. Система також передбачає інші форми платежів: оплата твітом, демонстрація рекламного повідомлення перед текстом або одноразовий платіж за подобовий доступ до статей.

Можливою альтернативою є “Flattr”, платіжний сервіс, представлений в 2010 році Петером Сунде (Peter Sunde), нещодавно заарештованим у Швеції за причетність до “Pirate Bay”. “Flattr” не є піратським сайтом, власне, це його повна протилежність — онлайн платіжний сервіс, зі зрозумілих причин, контролюється і відслідковується дуже уважно, і це також одна з причин, чому він мав труднощі з появою. Нещодавнє рішення платформи використовувати нового постачальника для операцій, “Mango Pay”, може допомогти сайту зробити якісний ривок і стати гідною альтернативою ПейПал та іншим з точки зору мікро-платежів. Поживемо — побачимо.

Переклад з англійської мови статті “Micro-payments for Online Journalism on the Horizon” 

Право на фото належить: EJP Photo / Flickr CC