Понад 1300 науковців і понад 150 організацій підписали звернення із закликом до медіа приділяти більше уваги країнам Глобального Півдня.

Дослідження показують, що у багатьох провідних медіа лише близько 10 відсотків матеріалів стосуються країн Глобального Півдня, хоча там проживає приблизно 85 відсотків населення світу. Цей висновок підтверджують результати довгострокових аналізів, зокрема оцінка понад 50 тисяч випусків найпопулярнішої німецькомовної новинної програми Tagesschau. Подібні тенденції спостерігаються і в інших медіа країн DACH (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Аналіз близько 40 найчитаніших видань, зокрема австрійської Zeit im Bild (ZIB) 1 та швейцарської Tagesschau, підтвердив ці результати. У більшості друкованих медіа лише близько 5 відсотків публікацій присвячено країнам Глобального Півдня.

Географічний розподіл статей у медіа.

Події з глибокими людськими, соціальними та політичними наслідками, що відбуваються на Глобальному Півдні, часто залишаються майже непоміченими у висвітленні медіа. Особливо це стосується країн Латинської Америки, Африки на південь від Сахари та Південної Азії.

Драматичні приклади медійного нехтування

Одним із найвідоміших прикладів є голод 2011 року на Африканському Розі (зокрема в Сомалі), який забрав життя понад чверті мільйона людей, половина з них — діти до п’яти років. Інший трагічний приклад — громадянська війна в Ємені, яку Організація Об’єднаних Націй протягом багатьох років називає «найгіршою гуманітарною кризою у світі». Не менш руйнівною стала війна в ефіопському регіоні Тиграй: за даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, вона забрала життя близько 600 тисяч людей і вважається «найсмертоноснішою війною XXI століття». Сьогодні ж громадянська війна в Судані призвела до «найгіршої голодної кризи у світі»: за оцінками тієї ж програми, близько 25 мільйонів людей там страждають від гострого голоду.

Драматичні події та кризи на Глобальному Півдні або майже не висвітлюються, або повністю ігноруються німецькомовними медіа. Через це вони залишаються практично невидимими у колективній свідомості та пам’яті європейських суспільств.

Для ілюстрації масштабів цього дисбалансу: у першій половині 2022 року німецька Tagesschau приділила спорту більше ефірного часу, ніж усім країнам Глобального Півдня разом узятим.

Того ж року австрійська ZIB 1 висвітлювала британську королівську родину частіше, ніж тему глобального голоду, а швейцарська Tagesschau приділила більше уваги ляпасу, який актор Вілл Сміт дав Крісу Року під час церемонії «Оскара», ніж громадянським війнам у Ємені та Тиграї разом узятим.

Ігнорування Глобального Півдня має не лише гуманітарні, а й геополітичні наслідки. Країни цього регіону переживають події, що мають глибокий вплив і величезний потенціал для глобальних змін. Їхнє значення зростатиме — не лише демографічно, а й політично та економічно. Люди Глобальної Півночі не можуть дозволити собі залишатися непоінформованими про події у країнах, де живе 85% населення планети. З етичної, історичної, соціально-економічної та політичної точок зору медіа мають відповідальність забезпечувати більш повне, збалансоване та справедливе висвітлення Глобального Півдня.

Позитивні приклади: коли медіа змінюють перспективу

Певні винятки доводять, що інше бачення можливе. Телевізійна програма ARTE Journal та газета taz показують, що можна будувати репортаж не лише навколо катастроф. Обидва медіа приділяють Глобальному Півдню приблизно втричі більше ефірного часу або газетної площі, ніж більшість подібних видань. Їхні матеріали вирізняються ширшою географічною оптикою та комплексним підходом: вони не обмежуються так званими K-темами (кризи, війни, катастрофи, хвороби, корупція), а демонструють багатовимірність регіону, показуючи також позитивні приклади, культурні й соціальні інновації. Такий підхід допомагає побачити Глобальний Південь у його реальному — мультикультурному та багатоетнічному контексті.

Підхід taz та ARTE Journal водночас підкреслює контраст із більшістю інших медіа, де репортажні схеми залишають Глобальний Південь на периферії уваги. Водночас, як зауважують дослідники, аудиторія ARTE Journal залишається обмеженою порівняно з охопленням масових новинних форматів, таких як Tagesschau.

Вплив і відповідальність медіа

Щоб країни Глобального Півдня отримували більше уваги, їм потрібно більше ефірного часу та місця на сторінках медіа. Новинні програми, аналітичні репортажі й політичні ток-шоу відіграють ключову роль у формуванні приватної та громадської думки. Вони не лише відображають теми, що обговорюються в суспільстві, а й визначають, що саме вважається важливим. Саме тому медіа мають вирішальний вплив на те, які проблеми потрапляють до політичного порядку денного — і, зрештою, можуть бути розв’язані.

На тлі глобального скорочення фінансування розвитку та боротьби з голодом, при одночасному різкому зростанні військових витрат, публічне обговорення цих тем набуває особливого значення. Активне висвітлення подій на Глобальному Півдні могло б створити простір для широких суспільних дебатів, що потенційно ведуть до реальних політичних рішень. Саме тому новини варто оцінювати не лише за географічним принципом, а передусім за їхнім людським і глобально значущим виміром.

Соціальний інтерес і емпатія не повинні зупинятися на національних кордонах. Проте, щоб такий інтерес виник, необхідне систематичне та послідовне висвітлення подій: адже зацікавлення темою не виникає з порожнечі. Воно формується через постійну увагу, контекст і людські історії. І лише тоді, коли медіа не ігнорують певні регіони чи проблеми, суспільство здатне побачити й зрозуміти світ у його цілісності.

Широка підтримка науковою спільнотою

Понад 1300 науковців, серед яких близько 750 професорів, підписали звернення із закликом до медіа приділяти більше уваги країнам Глобального Півдня. 

Цей заклик, підтриманий широкою науковою коаліцією та численними неурядовими організаціями, став свідченням зростаючого усвідомлення інформаційної нерівності у світі. 

Підписанти представляють широкий спектр дисциплін — від сільськогосподарських і медичних наук до антропології, етики, історії, кліматології, медіадосліджень, філософії, політології, соціології, лінгвістики, теології та економіки. Серед них культурологиня й лауреатка Премії миру Німецької книготорговлі Алейда Ассманн, філософ Томас Погге, історикиня та ректорка Берлінського наукового коледжу Барбара Штольберг-Рілінгер, колишній директор Інституту глобальної етики в Тюбінгені Ульріх Хемель, єпископ Євангельської церкви Австрії у відставці Гервіг Штурм, фахівець із соціальної медицини та кандидат на президентських виборах у Німеччині Герхард Траберт, колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген, колишній директор закордонних справ агентства dpa Гайнц-Рудольф Отмердінг, колишній президент Швейцарської ради преси Роджер Блюм і науковий журналіст Ранга Йогешвар.

Серед організацій, які підтримали звернення, — Academics Stand Against Poverty (ASAP), Німецьке товариство соціальної та культурної антропології, Асоціація географії німецькомовних університетів і дослідницьких установ (VGDH), Adveniat, MISEREOR, Євангельська церква Гессен-Нассау (EKHN) та Курхессен-Вальдек (EKKW), Центр досліджень Глобального Півдня (GSSC) при Кельнському університеті, humedica e.V., Ініціатива з розвідки (INA), Jesuit World Wide Germany, Координаційне бюро Австрійської єпископської конференції з міжнародного розвитку (KOO), Menschen für Menschen, Ефіопська допомога Карлхайнца Бема та Рада майбутнього світу. Крім того, звернення підтримує Асоціація політики розвитку та гуманітарної допомоги німецьких неурядових організацій (VENRO), яка об’єднує близько 140 організацій, що працюють у сфері розвитку.

Документ із повним переліком прихильників доступний тут. Ви також можете підписати звернення або поділитися цією публікацією.

Цей текст було вперше опубліковано на німецькому сайті EJO 15 вересня 2025 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.