“Це нас уб’є чи зробить сильнішими?” Як європейські медіа висвітлювали Brexit

липня 28, 2016 • Головне, Медіа і політика, Медіадослідження • by

13694097_10206793035969352_811502582_o-576x1024

“Вб’є нас чи зробить сильнішими?” Головна сторінка польської Gazeta Wyborcza за 25 червня

Європейські газети були надзвичайно негативно налаштованими щодо результатів референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу, свідчить огляд матеріалів преси, що вийшли в 13 країнах у перший тиждень після голосування. Більшість статей підтримували точку зору, що Brexit є невтішним для ЄС, а також загрожує інтересам самої Британії.

Газети приділяли особливу увагу тому, що Brexit підкреслив проблеми всередині Європейського Союзу. Та найбільш поширеною думкою, незалежно від політичних поглядів, була теза на підтримку реформування інституції, а не того, щоби дозволити їй розвалитися. Більшість видань також зійшлися на тому, що становище Євросоюзу без Британії у ньому погіршиться (81 стаття на підтримку цієї тези, протилежний погляд підтримано лише у 14-ти). Деякі видання стверджували, що без Сполученого Королівства ЄС нічого не вартий. Лише в Росії позитивних статей про Brexit було більше, ніж негативних.

“Європейська обсерваторія журналістики” провела контент-аналіз загальнонаціональних щоденних газет у 12 європейських країнах (членах і не-членах ЄС), а також у Сполучених Штатах Америки за період з 25 червня по 1 липня. Всього було проаналізовано 1638 статей про Brexit у газетах, що представляють широкий спектр політичних поглядів. Серед аналізованих країн були: Албанія, Чеська Республіка, Німеччина, Угорщина, Італія, Латвія, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Швейцарія, Україна та США. В окремому дослідженні було проаналізовано 489 статей у трьох британських газетах за той самий період.

Статті оцінювалися як негативні (проти Brexit), позитивні (за Brexit) та нейтральні стосовно таких питань: як Brexit впливає на ЄС та національні інтереси країн членів і не-членів ЄС? Євросоюзу краще з Британією чи без неї? члени ЄС прагнуть залишатися чи покидати його? який вплив Brexit має на Велику Британію?

graph1def (1)

Кількість текстів про Brexit у різних країнах

Результати

Більшість (56%) статей в європейських та американських газетах були негативними щодо Brexit. Лише 8% матеріалів були позитивними і 36% –  нейтральними.

У Великій Британії серед трьох проаналізованих газет  (The TelegraphGuardian та  Daily Mail) дві підтримали кампанію проти ЄС, хоча висвітлення після голосування було переважно анти-брекзитівським (39%). 27% матеріалів підтримували Brexit і 34%  були нейтральними.

Європейські та американські газети, незалежно від політичних уподобань, писали про “вражаючу несподіванку” та “розчарування” після референдуму. В той час як ліві газети сильніше підтримували Євросоюз і були більш критичними до наслідків голосування, стверджуючи, що це може зашкодити ЄС. Видання правого спрямування також були переважно негативно налаштованими щодо Brexit, хоча з розумінням ставилися до причин, чому Британія проголосувала саме так.

Німеччина та Італія: ЄС потребує реформування

Засновники ЄС, Німеччина та Італія, опублікували найбільше статей про результати референдуму. У Німеччині впродовж тижня після голосування вийшло 252 текстів у in Süddeutsche ZeitungBild та Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).У більшості (62) статей цих трьох газет стверджувалося, що Brexit матиме негативний вплив на Британію, і лише в одній – про те, що вплив буде позитивним. У 40 статтях зазначалося, що Brexit означатиме щось погане для ЄС, і лише у чотирьох – протилежне.

У провідній консервативній щоденній газеті FAZ Brexit зображували як головну кризу ЄС. “Кожен коментар – без жодного винятку – був дуже критичним стосовно політики ЄС та рішень прийнятих ЄС у минулому. Червоною ниткою проходить тема необхідності реформування ЄС”,  – каже Гордон Вюльнер (Gordon Wüllner), дослідник з Інституту Еріха Броста (Erich Brost Institut), що є партнером EJO у Німеччині.

В Італії Corriere della SeraLa Repubblica та Il Giornale опублікували  249 статей, з яких більшість (132) були негативними, 29  – позитивними і 88 – нейтральними.

Попри антибрекзитівські погляди західноєвропейських газет, чи не найбільше за Brexit висловлювалася популярна газета правого спрямування – італійська il Giornale (якою володіє  родина Сілвіо Берлусконі).

Il Giornale зображувала Brexit як перемогу людей над ієрархією ЄС. Вона опублікувала 20 статей, в яких Brexit визначався як позитив, вісім, де Brexit розглядали як негатив (через його потенційний економічний вплив на Італію) і  17 нейтральних матеріалів. Ця газета також опублікувала дві із чотирьох статей із усіх аналізованих газет, де розглядалася опція покинути ЄС вслід за Сполученим королівством. Інші з’явилися у FAZ  та португальській Público.  Таблоїдні газети більше фокусувалися на таких проблемах, як імміграція, расизм та їхні громадяни, які працюють у Великій Британії.

Східна Європа: “Фатальне рішення”

В Україні британський референдум не привернув великої уваги газет “День”,“Сегодня” та “Факты”у перший тиждень після голосування. Друковані видання в цей період опублікували менше номерів, очевидно, з огляду на додатковий вихідний – День Конституції. Найменше уваги цій темі присвятили у “Дні” (три тексти, один із яких – фото із коротким коментарем), докладніше про референдум писали “Сегодня” (5 матеріалів) та ”Факты” (4). Загалом про Brexit в аналізованих виданнях писали мало і нейтрально, однак помітною була тенденція до сприйняття референдуму як негативного, зокрема для України і перспектив євроінтеграції.

Серед проаналізованих чеських видань 84 із 118 статей були негативними щодо британського референдуму, в тому числі у шести стверджувалося, що не потрібно слідувати прикладу Великобританії і покидати союз. Лише п’ять статей у чеських газетах описували позитивні аспекти Brexit; 29 були нейтральними.

Багато східноєвропейських членів ЄС висловлювали занепокоєння долею своїх громадян, які живуть та працюють або хочуть працювати у Великій Британії. Та ця проблема не розглядалася так активно, як наслідки референдуму у більш широкому контексті. У Польщі лише таблоїдна газета Fakt писала про агресію стосовно поляків, які живуть у Британії. У медіа Латвії більше йшлося про національні економічні перестороги, ніж про латишів у Великій Британії. Румунські газети також висвітлювали проблему робітників-мігрантів, але нарівні із аналітичними статтями про майбутнє ЄС. Більшість румунських статей використовували негативний тон, висловлювали занепокоєння і говорили про референдум як про “фатальне рішення” та “шокуючу новину”.

Угорська преса загалом погоджувалася з тим, що ЄС треба реформувати, висвітлюючи цю проблему залежно від своїх політичних орієнтацій. “У газеті правого спрямування Magyar Idők, k на передній план вийшли статті, що виражали ‘розуміння’ Brexit. Це відповідало політиці угорського уряду та заявам прем’єр-міністра, – сказала Марта Бенчик (Márta Bencsik) з  Mertek Media Monitor, партнера EJO в Будапешті. – Як головну причину такого рішення зображували неадекватну міграційну політику ЄС”.

Угорська газета лівого спрямування Népszabadság стверджувала, що прем’єр-міністр Віктор Орбан має відмовитися від своїх антиєвропейських заяв, оскільки ЄС потребує посилення, а не приниження.  Більшість (51 із 83) статей в Угорщині були негативними,  і лише 8 підтримали Brexit, 24 були нейтральними.

Португалія: попри санкції ЄС, хоче залишатися

Португалія, член ЄС із 1986 року, потрапила під загрозу санкцій через невиконання вимог минулорічного бюджету. Попри це, преса країни переважно була проєвропейською і писала про Brexit у негативному контексті. Те, що Британія покидає ЄС, сприймали як шкоду для португальських економічних інтересів (17 статей). Йшлося також, що це погано для туризму та португальських працівників у Великій Британії

Лише в одній із 174 статей підтримано думку, щоб услід за Британією покинути Європейський Союз. Натомість 7 робили висновок, що залишатися у ЄС – краще для Португалії.

Росія: її роль та оптимізм

Серед 13 досліджуваних країн лише у Росії не було статей, де б зазначалося, що Brexit  зашкодить її національним інтересам. Натомість у 13 із 52 підкреслювалося, чому Brexit – добре для РФ. 12 із них з’явилися у пропутінському консервативному виданні Regnum.

Тексти про роль Росії у Brexit з’являлися переважно у східноєвропейських виданнях, а також в американських газетах (в 21 із 186 американських статей згадувалася Росія). Переважала точка зору, що Росія виграє від референдуму, оскільки накладати санкції ЄС проти РФ без підтримки Британії буде складніше. “Розділений ЄС – добре для Росії” – один із багатьох подібних заголовків у польських газетах.

Висвітлення теми у російських медіа переважно складалося із “коротких новин про події довкола Brexit без надання аналізу чи авторських коментарів”, пояснює Андрій Бердніков, редактор російськомовної EJO. За його словами, хоч і прямих політичних заяв вони уникали, висвітлення було вибірковим. “Рішення, які цитати використовувати залежало від ідеологічних поглядів порталу. Тому консервативний Regnum тяжів до того, щоб показувати атмосферу збентеження серед європейських політиків, намагаючись зробити так, аби проєвропейський голос звучав як наївний та тривіальний (“Молдові слід посилити заходи щодо євроінтеграції, оскільки це може принести її громадянам достаток, суспільну солідарність, гарні закони та повагу”), а євроскептики здавалися дотепними та розумними (“ЄС – це проект із минулим, але без майбутнього”)”,  – пояснив Андрій Бердніков.

Опозиційний сайт “Новая газета” був майже цілком нейтральним стосовно Brexit, лише частково виражаючи занепокоєння небезпеками правого популізму у Європі. Подібно до цього, у таблоїдному виданні “Московский Комсомолец” було мало оцінок, додав редактор російськомовної EJO.

Швейцарія: Brexit – погано для Британії… і Швейцарії

Швейцарія не є членом ЄС і часто розглядається як позитивна модель існування поза ним. Однак, вона є учасницею єдиного європейського ринку відповідно до 120 двосторонніх угод і активно цікавиться європейською політикою. Більшість статей у трьох досліджуваних швейцарських газетах негативно писали про Brexit. Наприклад, 60 статей робили висновок, що Brexit – це погано для Британії, і лише в одній ішлося протилежне.

Ліва (Tagesanzeiger) та права (NZZ) газети негативно писали про референдум, акцентуючи увагу на кількох проблемах. Як зазначив Філіп Дінгеркус (Filip Dingerkus) із Цюрихського університету прикладних наук у Вінтентурі, який проводив аналіз, Tagesanzeiger зображувала референдум як загрозу європейській єдності, а NZZ стверджувала, що Brexit показав проблеми ЄС.

США: негативно, але зважено

Один із найбільш вартих уваги аспектів висвітлення Brexit в американських медіа – це обсяг висвітлення теми провідними газетами країни. “День за днем Brexit генерував заголовки новин – незвична концентрація уваги на Європі для америкоцентричної преси”, – каже Скотт Мейєр (Scott Maier) з Університету Орегона. Із 186 історій, які опублікували  Wall Street Journal (WSJ), The New York Times(NYT) та New York Post, в тиждень після голосування, у 31 йшлося про те, що Brexit – це погано для Європи, і лише у двох домінувала протилежна точка зору; 39 статей були нейтральними. Стосовно того, як британський референдум вплине на національні інтереси США, думки американських коментаторів розділилися: 8 статей підтримували думку, що вплине позитивно, а 6 – мали протилежний погляд.

Новинні матеріали, де про Brexit ішлося у позитивному руслі, були досить рідкісними у  WSJ та the New York Times. Видання висвітлювали тему “розділившись порівну між нейтральним і негативним тоном”, сказав Скотт Мейєр. “У негативних історіях показували скоріше зовнішні реалії – ринки, що обвалилися, економічну нестабільність, політичну – аніж заангажований погляд. Деякі статті були особливо оцінковими – навіть якщо коментарі були на диво зваженими та неупередженими”, – додав Мейєр. За його словами, навіть таблоїдна газета the New York Post, що належить Руперту Мердоку (Rupert Murdoch) була “на диво неупередженою”.

Найбільш поширеною ідею у the New York Times були негативні наслідки для Великої Британії як країни. 17 із 64 історій підпадають під цю категорію. Негативний тон також відображений у заголовках, що містили такі слова як  “страх”, “гнів”, “розчарування”, “хаос”, “паніка”, “хвилювання”, “популістське повстання”, “збентеження”.

Редакційний матеріал NYT із заголовком “Крик гніву і розчарування” (A Cry of Anger and Frustration), опублікований через день після голосування закінчувався словами: “Очікування катастрофи ніколи не таке ж як сама катастрофа. Усе те, що було сказане і написане стосовно того, що трапиться чи може трапитися з Британією в разі голосування за вихід з Європейського Союзу, не може вповні відобразити шок і збентеження, які Британія і світ відчули у п’ятницю”.

Проаналізовані газети

Албанія: Mapo, Shqiptarja.com (друкована версія), Panorama

Чехія: Mladá Fronta Dnes, Právo, Blesk

Німеччина: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, BILD

Угорщина: Magyar Idők, Népszabadság and Blikk

Італія: Corriere della Sera, La Repubblica, Il Giornale

Латвія: Latvijas Avīze, Diena, Vesti Segodņa

Польща: Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita, Fakt

Португалія: Correio da Manhã, Jornal de Notícias and Público

Румунія: Adevărul, Evenimentul Zilei, Libertatea

Росія: Regnum,Новая газета, Московский комсомолец

Швейцарія : Tagesanzeiger, NZZ, Blick

Україна: “День”, “Сегодня”, “Факты” 

Велика Британія: Guardian, Daily та Sunday Telegraph, Daily Mail/Mail on Sunday

США: Wall Street Journal, New York Times, New York Post

Про проект

Ця стаття –перша частина в рамках спільного журналістського проекту про вплив Brexit на ЄС та Європу

Методологія

Цей спільний журналістський аналіз був проведений в університетах Європи та США. Статті кодувалися відповідно до того, яка тема була головною: оцінювався заголовок і перші п’ять абзаців. Для аналізу було обрано три газети у кожній країні відповідно до впливовості та представлення широкого спектру політичних поглядів. У кожній країні, якщо це було можливо, досліджувалася одна ліва, одна права, і одна популярна чи таблоїдна газета. У більшості випадків видання випускали свої номери у робочі дні. Але там, де була наявна недільна версія, вона також аналізувалася. Російські газети аналізували через їхні онлайн-версії, оскільки кодування здійснювалося у Латвії.

Те, що європейські новинні медіа писали про наслідки британського референдуму негативно свідчить про те, як ця проблема може обговорюватися на національних рівнях у майбутньому, вважає доктор Ралука Раду (Raluca Radu) з Університету Бухареста, яка є директором румунської EJO. За її словами, важливим є тон висвітлення. “Згідно з теорією порядку денного, різне висвітлення тієї ж реальності, у даному випадку Brexit, можна розглядати як передбачення того, як різні уряди позиціонуватимуть себе у майбутньому”, – вважає експертка.

Команда проекту

Автор статті:

Керолайн Ліс (Caroline Lees), редакторка англомовної EJO, Інститут Ройтерз із вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism) при Оксфордському університеті

Над аналізом працювали:

Рапо Згурі (Rrapo Zguri) – албанська EJO

Філіп Ді Сальво (Philip Di Salvo) – італійська EJO

Ліга Озоліна (Liga Ozolina) –  латиська EJO

Тіна Беттельс-Шваббауер (Tina Bettels-Schwabbauer), Анна Каріна Заппе (Anna Carina Zappe) та Гордон Вюльнер (Gordon Wüllner) з Інституту міжнародної журналістики імені Еріха Броста (Дортмунд, Німеччина) – німецька EJO

Адам Шинол (Adam Szynol), Міхал Кусь (Michał Kuś) – польська EJO

Ана Пінто Мартіньйо (Ana Pinto Martinho) – португальська EJO

Антоніа Матей (Antonia Matei), Анамарія Неагу (Anamaria Neagu), Оскар Станчулеску (Oscar Stănciulescu) – румунська EJO

Андрій Бердніков – російська EJO

Габор Поляк (Gabor Polyak) –  угорська EJO, Марта Бенчик (Márta Bencsik) – Mertek Media Monitor, Угорщина

Галина Будівська – українська EJO

Сандра Стефанікова (Sandra Stefanikova) –  чеська EJO

Філіп Дінгеркус (Filip Dingerkus) –  Цюрихський університет прикладних наук у Вінтентурі  (Швейцарія)

Графіка: Сара Беллічіні (Університет італійської Швейцарії – USI)

Право на фото: Flickr CC Democracy International (головне); головна сторінка Gazeta Wyborcza, Польща, 25 червня

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Send this to friend