Як засвідчила ситуація Хілларі Клінтон (Hillary Clinton) під час останніх президентських виборів у США, електронна пошта залишається потужною силою сучасного світу. Певною мірою, саме скандал довкола її електронних повідомлень з особистої скриньки і той факт, що колишня держсекретар неохоче відмовилася від свого BlackBerry на користь захищеного державного сервера зробили її вразливою до політичних атак з боку суперника.

Заяви Клінтон про те, що електронні листи не містили ніяких викривальних матеріалів були слабкими: ключові медіа взялися перевіряти факти та збалансовано висвітлювати цю та багато інших проблем. Традиційна журналістика спростовує заяви прихильників і вигадки, що з’являються у Facebook.

Це викликало запекле обговорення причин невдачі, зокрема щодо ролі потужної соцмережі і потенційної небезпеки її алгоритмів (не кажучи вже про найнятих фейсбуком молодих редакційних працівників) у визначенні пріоритетів, поширенні та спотворенні інформації, що становить суспільний інтерес. Це також збільшує цінність редакційних листів з відбором новин та аналітики.

Як свідчить нове дослідження для Reuters Institute з вивчення журналістики, все більше медіа реінвестують в email-розсилки: від традиційних друкованих видань на зразок New York Times і Financial Times до цифрових “тубільців”, таких як BuzzFeed і Apple News.

Цьому є щонайменше дві причини. По-перше, незважаючи на безліч обмежень, електронні листи надають короткий і цінний контент для читачів і керуються, при цьому, кваліфікованими редакційними рішеннями. По-друге, вони є одним зі способів підтримувати прямий зв’язок із читачами. Останні перевантажені інформацією і численними каналами поширення медійного контенту, а отже “за замовчуванням” повертаються до соціальних медіа.

Електронні листи – це цікавий гібрид друкованого та цифрового форматів, що, зрештою має як переваги, так і недоліки обох форматів. Як і статті, надруковані на папері, їх не можна виправити, оновити чи трохи модифікувати після надсилання. Вони пропонують обмежений, подібний до друкованого, шаблон, що може включати кілька зображень і рідко – складніший “динамічний контент”, наприклад відео.

Проте, як і газетний папір та додатки, повідомлення електронної пошти – автономні й дають можливість читати їх в режимі офлайн без необхідності безперервного сигналу телефону або Wi-Fi. А це дає користувачам ширший, простіший і доступніший зв’язок, коли вони у зоні роумінгу, не мають покриття взагалі або перебувають у місцях з поганим сигналом.

Обмеження листів є також і позитивом – вони допомагають сфокусуватися: в еру інформаційного перенасичення простий формат і вибраний контент дозволяє читачам знаходити статті.

Оскільки електронні листи – це цифровий продукт, їхнє поширення коштує менше, ніж друкованого. Вони пропонують більшу інтерактивність, особливо за допомогою гіперпосилань на відповідний контент. Вони генерують цінні дані для ньюзрумів, зокрема, показують частку користувачів, які відкривають листи, щоб почитати і переходять за лінками до статтей.

У час переходу до поширення контенту через Facebook, розсилки дають медіагрупам можливість підтримувати прямий зв’язок із читачами, зберігати свою цінність і свої доходи. Коли читач зареєстрований та інтегрований у систему, можна краще розпізнати його звички, згенерувати детальний аналіз вподобань онлайн-аудиторії і розробити персоналізовані рекомендації. За замовчуванням, ця форма поширення контенту вклинюється у звичний робочий процес читачів і сервіс сповіщення читача тут кращий за багато інших цифрових продуктів.

Порівняно з іншими цифровими медіа, електронна пошта страждає від відносно низького рівня інвестицій, технологічних можливостей і підтримки. Вона часто витісняється більш інноваційними і новішими цифровими платформами, також пошта обмежена регуляторними чинниками. Крім того, листи менш популярні серед молодшого покоління читачів: воно більше зосереджене у соціальних медіа.

У довгостроковій перспективі, якщо лише електронна пошта не зможе самостійно розвиватися або молоді користувачі, стаючи старшими, не мігрують назад до неї, це означатиме її занепад як каналу поширення для медіа. Та зручність і заснованість на журналістському підході, які пропонують електронні розсилки, заслуговують того, щоби бути збереженими.

Переклад з англійської мови статті “Journalistic Lessons From The American Elections: Email And Curation”

Право на фото: Andy Langager, ліцензія Flickr CC