Дискусії у соціальних медіа набули поганої репутації. Часто їх називають безглуздими, грубими і принизливими, буває, що віртуальні розбіжності призводять навіть до погроз і насильства в реальному світі. Жінки-політики, бувало, ставали об’єктами тролінгу та наклепу. Тим не менше, нове дослідження показує, що цей негативний образ значною мірою є незаслуженим.

Дослідження, яке ґрунтувалось на контент-аналізі обговорень в медіа, було здійснене дослідницьким центром Університету Роскілле (Centre for Power, Media and Communications at Roskilde University, Copenhagen). Дослідники  встановили, що негативне враження про взаємодію в соціальних медіа часто базується на поодиноких, маргінальних випадках. Дослідження регулярних онлайн дебатів протягом одного тижня показало, що інтернет дискусії, в основному, є нейтральними та не становлять небезпеки.

Наше дослідження “Залучення громадськості у виробництво новин через коментарі у Фейсбуці” (Agency and Civic Involvement in News Production via Facebook Commentary) проаналізувало 149 повідомлень з семи фейсбук-сторінок датських інтернет газет і 3800 коментарів під ними. Дані було зібрано на 46-тий тиждень в 2012 році. 46-тий тиждень – це тиждень, під час якого ми щороку аналізуємо нові аспекти в тематиці данських новин.  Для того щоб уникнути модерації постів, дані збиралися в режимі реального часу, максимально швидко.

Зі 149 постів, найбільш популярними (49%) були нейтральні позиції та думки, які супроводжували лінк на матеріал видання. Наступним популярним варіантом був пост-запитання (30%). Обидві стратегії позитивно впливають на залучення користувачів до обговорення, але запитання, зазвичай, викликають ширші дискусії.

Головним висновком дослідження є те, що інтернет дебати в Данії є загалом нейтральними. Більшість (73%) коментарів не мали чіткого позитивного чи негативного забарвлення. Лише 21% з них були принизливими, і 6% – схвальними. Ще один ключови висновок полягає в тому, що тон використаний у повідомленні-пості визначає подальший тон дискусії.

Якщо користувачі багато разів поспіль ставлять одне й те ж питання, це означає, що воно викликає в них негативні емоції. Подальше обговорення, і відповіді на питання, можуть відображати негативну тональність в аргументах.

Оскільки наше дослідження базувалося на кількісних показниках, ми не аналізували зміст дебатів, оскільки з результатів було видно, що відібрані нами онлайн-дискусії не пустослівні. Те, що ми досліджували, було змістовним. 68% користувачів висловлювали свою думку. І у 82% випадків коментарі стосувались теми обговорення.

Багато журналістів, редакторів і навіть медіадослідників стурбовані тим, що соціальні медіа можуть взяти на себе основні функції журналістики, такі як вплив на громадськість, висвітлення нових точок зору чи критики еліти.

Виходячи з дослідження, ми дійшли до висновку, що Інтернет-дебати не загрожують існуючим засобам масової інформації. Тільки 5% проаналізованих коментарів містили нову точку зору і лише 11% коментарів були антиурядового спрямування. У контексті впливів на громадськість, онлайн-дебати ще не стали надто потужними. Тому найближчим часом у журналістів немає причин боятись за свою роботу.

Ми віримо, що SMM-менеджери онлайн-медіа можуть виступати як модератори онлайн-дискусій, ставлячи позитивні питання і уникаючи конфронтації з самого початку. Медіа також можуть брати участь в діалозі, а не лише модерувати дискусію, видаляючи коментарі.

Такі дії можуть спонукати до кращого, більш плідного обговорення, і, ймовірно, також сприятимуть виникненню ширшого кола поглядів, які будуть почуті завдяки соціальним мережам.

Більше про результати досліджень та дані досліджень можна дізнатись на сторінці http://journalismdata.ruc.dk/blog/agency-and-civic-involvement-in-news-production-via-facebook-commentary/

Переклад з англійської мови статті “Research: Online Debate, Not Angry But Neutral” 

Право на фото: Flickr Creative Commons: Sean R Nicholson