Чи достатньо уваги європейські медіа приділяють змінам клімату?

лютого 25, 2020 • Головне, Етика та якість • by

Руйнівні пожежі в Австралії наприкінці 2019 року спонукали медіа серйозніше ставитися до висвітлення кліматичних змін

Попри те, що зараз по всьому світу про зміну клімату говорять як про  «визначальну тему нашого часу», багато європейських медіа все ще не мають чітко визначених редакційних політик висвітлення цієї теми. Про це свідчить нове дослідження «Європейської обсерваторії журналістики» (EJO).

Зокрема, суспільні мовники часто не хочуть, аби їх сприймали як агітаторів і наполягають, що їхня редакційна політика щодо висвітлення кліматичних змін не відрізняється від настанов щодо висвітлення будь-якої іншої теми.

Багато медіа наполягають, що дотримуються однакових базових редакційних критеріїв – неупередженості, об’єктивності та суспільної значимості – у кожній темі, яку висвітлюють і що кліматичні зміни не вирізняються в цьому сенсі від інших тем.

Новіші медіастартапи у більшості випадків чітко артикулюють свою редакційну політику щодо тематики змін клімату і загалом активніше її висвітлюють. Однак, 2019 року у низці медіа, очевидно, відбувся переломний момент у підходах до цієї теми. Європа пережила свій найжаркіший рік, і низка погодних катаклізмів по всьому світу призвела до змін у новинному порядку денному.

Для «Європейської обсерваторії журналістики» це можливість критично оцінити, як європейські медіа висвітлюють кліматичні зміни.

Шість партнерів EJO (Україна, Велика Британія, Італія, Німеччина, Польща та Чеська Республіка) взяли участь у дослідженні того, як різні типи медіа – в більшості випадків суспільний мовник, друковане медіа та онлайнове новинне медіа – висвітлювали цю проблему.

Загалом помітно, що ЗМІ все активніше визнають серйозність кліматичних змін та важливість інформувати про них аудиторію. Проте ця тенденція не однакова для всього континенту і всіх типів медіа.

Висвітлення клімату зараз

Одним із критеріїв, що допоміг би отримати загальне уявлення про важливість теми для новинних ЗМІ, які ми аналізували, було те, чи долучилися вони до ініціативи Covering Climate Now («Висвітлення клімату зараз», CCN) розпочатої навесні 2019 року редакціями Columbia Journalism Review та The Nation.

Метою проєкту CCN є збільшення як кількості, так і якості висвітлення кліматичних змін, а також краща обізнаність суспільства про проблему. До листопада 2019 року більше 350 новинних медіа по всьому світу підписали ініціативу, за умовами якої зобов’язуються зробити історії про клімат невід’ємною частиною своєї роботи.

Британська щоденна газета Guardian – яка кілька років заявляла, що зміни клімату є для неї пріоритетною темою – швидко долучилася до проєкту CCN у ролі провідного медіапартнера. Кілька новинних ЗМІ в інших країнах, де проводилося дослідження EJO, також стали медіапартнерами ініціативи CCN.

Серед суспільних мовників у країнах, які ми досліджували, до ініціативи долучився лише один – італійський RAI. Та попри те, що загалом суспільні мовники неохоче схиляються до участі в кампаніях (не бажаючи ризикувати репутацією нейтральності), більшість із них цілком розуміють свою відповідальність – інформувати аудиторію про масштаби викликів, спричинених кліматичними змінами.

Вони також розуміють виклики, пов’язані зі змінами у моделях споживання новин. Якщо старша аудиторія по всій Європі досі вважає головним джерелом інформації телебачення, то молодшу суспільним мовникам утримати складно. Та вони зважають на це, докладають більше зусиль і розповідають про проблеми, що найбільше хвилюють молодше покоління.

Попередні дослідження, наприклад, стаття  Джеймса Пейнтера (James Painter) «Something Old, Something New: Digital Media and the Coverage of Climate Change» (2015) свідчать, що первинно цифрові гравці – чия цільова аудиторія найчастіше значно молодша за аудиторію традиційних медіа – використовували ширший набір нових журналістських стилів, форматів і тональностей, ніж більш традиційні медіа.

Аналіз EJO свідчить, що хоч і новіші медіа досі лідирують у пошуках творчих підходів та залученні аудиторії через соціальні медіа, багато усталених ЗМІ засвоїли уроки своїх молодших конкурентів і все активніше шукають нових кутів подачі історій і використовують цифрові інструменти сторітелінгу.

Поділ на схід та захід 

У висвітленні європейськими медіа кліматичних змін прослідковується свого роду поділ на Схід і Захід. Це може бути пов’язано з тим, що енергетика Центральноєвропейських країн, наприклад Чехії та Польщі, досі сильно залежить від корисних копалин. Багато чехів та поляків вважають, що їхні економіки непропорційно постраждають від переходу на зелені енергоресурси. Це може пояснити, чому консервативніші медіа неохоче висвітлюють кліматичні зміни як надзвичайну ситуацію.

Для медіа у європейських країнах з-поза меж ЄС різниця у сприйнятті кліматичних змін може бути ще більш разючою – значна частина аудиторії надто зайнята виживанням, аби перейматися довкіллям. Журналістка українського новинного сайту «Українська правда Життя» звернула увагу на те, що для багатьох їхніх читачів проблемою є заробити на хліб, тож кліматичні зміни не можуть бути для них насушною проблемою.

Україна

Українські медіа загалом не приділяють багато уваги темі змін клімату. Висвітлення переважно пов’язане з подіями: наприклад, медіа активно реагували на різку промову Грети Тунберг на кліматичному саміті ООН у вересні 2019 року. Натомість глибокого висвітлення проблем, які лежать в основі явища – мало.

Українська EJO поспілкувалася із трьома редакціями – суспільним мовником UA:Суспільне, тижневиком «Український тиждень» та сайтом «Українська правда Життя»– щоб з’ясувати їхні редакційні політики стосовно кліматичних змін. Суспільний мовник та «Українська правда Життя» відповіли, що не мають спеціальних політик стосовно висвітлення проблеми, а головний редактор «Українського тижня» Дмитро Крапивенко пояснив позицію свого видання детальніше.

UA:Суспільне – брак якісної експертизи

Генеральний продюсер з регіонального мовлення Марія Фрей відповіла від імені суспільного мовника. Вона підтвердила, що у них немає специфічної політики стосовно висвітлення кліматичних змін. Також сказала, що хоч суспільний мовник висвітлює цю тему, перешкодою для її глибшого висвітлення є брак якісної експертизи в Україні.

Український тиждень – уникати «хайпу»

Головний редактор «Українського тижня» Дмитро Крапивенко розповів EJO, що кілька номерів журналу були присвячені темі клімату і фокусувалися на проблемах довкілля України. Він звернув увагу, що завданням «Українського тижня» є «розібратися в проблемі, вивчити різні погляди на неї, а не стати мейнстримним медіа, що женеться за модою». «Наша місія – створювати тренди, а не слідувати їм», – додав він.

За словами Дмитра Крапивенка, його тижневик намагається надавати перевагу зваженому підходу і не зводити висвітлення теми до «хайпу» та «догматики». Зразком висвітлення змін клімату він вважає матеріали консервативної німецької газети Die Welt, яка висвітлює проблему в ширшому контексті. «Тиждень» має партнерські взаємини із німецьким виданням і публікує переклад його матеріалів.

«Медіа стоять між двома викликами, – вважає Дмитро Крапивенко. – Перший – хайп, емоції, прагнення бути в тренді, за будь-яку ціну, еко-френдлі на межі здорового глузду. Другий – конспірологія, яка має на меті спростування самого факту кліматичних змін. Завдання розумних медіа – уникати цих двох крайнощів, підходити до серйозної наукової проблеми зважено, уникати небезпечних спрощень і узагальнень»

Українська правда Життя – мало оригінального контенту 

Від імені «Української правди Життя» на запитання EJO відповіла журналістка і редакторка Ірина Андрейців. Вона пояснила, що невеличкий штат їхнього сайту (4 людей) не дає змоги достатньо висвітлювати кліматичні зміни. Переважно з цієї теми видання публікує переклади текстів з іноземних медіа, і дуже рідко готує оригінальні матеріали.

Ірина Андрейців пояснює це нестачею кількох речей: фінансових ресурсів (адже «глибокий текст про зміну клімату не може коштувати нуль, а має бути відповідно оплачений – на що потрібні окремі бюджети»), фахових журналістів, здатних розібратися в темі,  та уваги від української аудиторії.

За її словами, важко переконати у важливості складної наукової теми читачів, у яких незадоволені базові потреби – що їсти, у що вдягнутися чи за що заплатити за житло. «Тому пояснення кліматичних змін в нашому контексті треба максимально прив’язувати до базових людських потреб», – додає вона.

Велика Британія

BBC – роз’яснення редакційних настанов

За останній рік BBC доклала багато зусиль, щоб надати проблемі кліматичних змін належної уваги, говорити про неї з різних точок зору і в інновативний спосіб, а також давати аудиторії поради, як їхній стиль життя може бути корисним.

Раніше корпорація зробила помилку, надавши тим, хто заперечує зміни клімату, платформу в прямому ефірі. При цьому вона недостатньо піддала сумніву їхні погляди/недостатньо фреймувала їхні ремарки в такий спосіб, щоби в аудиторії не залишилося сумніву, що інтерв’юйований виражав особисту точку зору, яка суперечить науковому консенсусу.

BBC запустила річну серію програм про кліматичні зміни

Після критики цього інциденту з боку медіарегулятора Ofcom, восени 2018 року директор новин BBC видав директиву про редакційну політику для всього колективу, в якій переформулював позицію BBC стосовно безсторонності, а також попередив про небезпеки надання «фальшивого балансу» щодо кліматичних змін.

BBC не відповіла на запит EJO про коментар стосовно того, чи пояснення редакційних політик ознаменувало поворот у їхньому підході до висвітлення змін клімату.

Щоправда, у 2019 на телебаченні та новинному сайті BBC були серйозні та глибокі матеріали стосовно проблеми, а також компанія більш неохоче давала платформу тим, хто заперечує зміни клімату. Серед дуже помітних програм – документальний фільм  «Climate Change: The Facts» (Кліматичні зміни: факти), в якому відомий ведучий Девід Атенбороу (David Attenborough) звернув увагу на невідкладність ситуації. А у січні 2020 року BBC анонсувала плани річної серії спеціального висвітлення кліматичних змін під назвою «Our Planet Matters» (Наша планета має значення).

The Guardian – долучилася до кампанії

Ліво-центристська газета the Guardian, висвітлюючи кліматичні зміни, вже тривалий час має активну позицію.

Як розповідає редактор Guardian з довкілля Даміан Керрінґтон (Damian Carrington), якого цитує Джеймс Пейнтер, значні зміни у тому, як видання висвітлює кліматичні зміни відбулися ще у 2008 році. Тоді розширили команду із висвітлення довкілля і Guardian вперше артикулювала свою філософію – не обмежувати тексти про кліматичні зміни так званим «гетто», спеціальною рубрикою, а постійно окреслювати ширшу картину і пов’язувати цю тему з водою, енергією, їжею, населенням та іншими питаннями.

The Guardian була однією з перших медіа з агітаційною позицією

Після запуску ініціативи Covering Climate Now газета оголосила, що оновила свої рекомендації стосовно стилістики і зараз рекомендує журналістам та редакторам використовувати «терміни, що точніше описують кризи, з якими зіштовхується світ». Замість «змін клімату» рекомендується вживати «кліматичний надзвичайний стан, криза або колапс». Як пояснює шеф-редакторка Катарін Вінер (Katharine Viner): «Фраза ‘зміна клімату’ звучить радше пасивно і м’яко, в той час як під тим, про що говорять науковці, мається на увазі катастрофа для людства».

Вслід за цим Guardian анонсувала, що змінила політики щодо зображень, якими ілюструють кліматичні історії. Редактор зображень Фіона Шилдс (Fiona Shields) пояснила, що після консультації з дослідницькою організацією Climate Visuals газета вирішила, що краще про вплив кліматичного надзвичайного стану говоритимуть фото людей, на яких він вплинув, а не фото полярних ведмедів чи льодового покриву, що тане.

Vice UK – «пріоритет №1» 

Як первинно цифрова новинна компанія, що працює переважно для молодих людей, Vice UK має досить типовий для такої платформи підхід із сильним фокусом на довкіллі. Вона є дочірньою компанією Vice Media Group, що завданням усіх своїх сайтів вважає надання «детальної інструкції у непевному світі». У вересні 2019 року віце-президент Vice Digital Каті Драммонд (Katie Drummond) заявила, що  висвітлення проблем довкілля є ключовим для їхньої місії.

Уся компанія Vice Media долучилася до ініціативи CCN. Британська Vice UK, як і італійський сайт, зіграли в цьому важливу роль. Матеріали про довкілля публікуються у рубриці з назвою «Save Yourselves» – серед них і доволі агітаційні статті, які нагадують читачам, що ті можуть зробити, аби зменшити загрозу для планети.

Шеф-редактор Vice UK Джеймі Кліфтон (Jamie Clifton) сказав EJO, що долучитися до ініціативи CCN для них було дуже природним кроком.  «Довкілля – це тема, якою ми всі у редакційній команді дуже переймаємося і яку ми свідомо вирішили висвітлювати більше. Це для нас пріоритет №1».

Як і всі інші сайти Vice, британський Vice UK приділяє велику увагу візуальній комунікації (як фото, так і відео), активно працює з читачами у соціальних мережах і постійно намагається залучити аудиторію до обговорення.

Vice UK час від часу публікує контент інших сайтів компанії, наприклад текст про шкідливі для довкілля застосунки та сайти був підготовлений італійською редакцією.

Чеська республіка

Багато років чеські медіа були розділеними у питанні змін клімату. Мейнстримні ЗМІ переважно ігнорували проблему, залишаючи її незалежним із прогресивнішим поглядом (і серед читачів яких переважно зайняті міські жителі). Однак, у 2019 році чеські медіа, безвідносно до типу чи політичних симпатій, розглядали кліматичну кризу як одну з головних тем.

Проте, коли йдеться про обговорення редакційних політик щодо проблеми, то мейнстримні та консервативні медіа загалом долучалися не надто активно, в той час як медіа з радше лівими політичними поглядами охочіше пояснювали EJO свій підхід.

Мейнстримні медіа – спеціальних політик немає

Редактори суспільного мовника Чеського телебачення та консервативної щоденної газети Hospodářské noviny дали лише дуже короткі відповіді на запитання EJO щодо редакційних політик стосовно висвітлення змін кліммату. Хоч ці медіа висвітлюють проблему і ставляться до неї серйозно, жодне з них не має особливої редакційної політики щодо неї. Вони кажуть, що ті самі редакційні настанови щодо безсторонності, об’єктивності та суспільного інтересу застосовуються до всіх тем. Редактор Чеського телебачення майже нічого не знав про ініціативу Covering Climate Now, а редактор Hospodářské noviny не відповів на це запитання.

Редактори каналів Чеського радіо Radiožurnál (головний новинний канал) та Plus (присвячений глибшому аналізу поточних подій та їх обговоренню) не відповіли на запити EJO. Головний редактор новинного журналу Respekt Ерік Табері (Erik Tabery) неохоче розголошував інформацію про редакційні політики його тижневика стосовно кліматичних змін. Хоча Respekt одним з перших у Чехії почав висвітлювати проблеми довкілля (робив це починаючи з 1990-их років), як і решта мейнстримних медіа він надає перевагу нейтральному підходу, не бажає ризикувати і ставати на чийсь бік.

Цифрове медіа – «майбутнє зараз» 

Новіші альтернативні медіа, навпаки радо обговорюють свої редакційні політики. Шеф-редактор радше лівого новинного сайту Deník Referendum Якуб Паточка (Jakub Patočka) сказав EJO, що перший варіант редакційної політики стосовно кліматичних змін у них з’явився, коли сайт тільки запустили у 2009 році. Перший із трьох принципів, що лежить в її основі – «не давати майданчика релятивізму, а тим більше – запереченню».

Серія матеріалів “Майбутнє зараз” чеського видання A2larm наголошує на невідкладності проблеми

Наразі Deník Referendum є єдиним чеським медіа, що долучилося до ініціативи Covering Climate Now. Ще один сайт лівого спрямування, A2larm, ставиться до проблеми так само серйозно. A2larm активно висвітлює тему в межах серії матеріалів під назвою «Budoucnost je teď» (Майбутнє зараз). Шеф-редактор Ян Белічек (Jan Bělíček) сказав EJO, що A2larm також вирішив послідовно використовувати термін «кліматична криза»  замість «змін клімату» (який недостатньо сильно передає серйозність ситуації).

І Deník Referendum, і A2larm вбачають свою місію у врівноваженні впливових інтересів, які контролюють значну частину чеських медіа, і того, що вони називають байдужістю мейнстримних медіа.

Німеччина

ARD – «частина зобов’язань перед суспільством»

Як багато суспільних мовників, німецький ARD не має спеціифічних редакційних політик стосовно кліматичних змін. Однак, він приділяє багато ефірного часу цій проблемі, а в редакційних настановах щодо журналістських пріоритетів ARD на 2019/20 роки сказано, що ключова наукова програма мережі «W wie Wissen» («З як знати») більше фокусуватиметься на «викликах сучасного світу, серед яких кліматичні зміни».

Документальний фільм ARD звертає увагу на збільшення кількості смертей внаслідок аномальної спеки

Шеф-редактор ARD Райнальд Бекер (Rainald Becker) сказав EJO, що для висвітлення теми мовник використовує багато журналістських форматів, серед яких новинні програми, документальні фільми та політичні журнали. Як каже Бекер, «оскільки висвітлення змін клімату є частиною обов’язків ARD зі служіння суспільству, мовник активно цим займається». Він не бачить потреби мережі долучатися до глобальної ініціативи на зразок Covering Climate Now. За його словами, головним викликом для журналістів є підходити до проблеми зі всіх можливих точок зору і знайти спосіб, що впливатиме на багато інших сфер – політику, соціологію, етику, науку, технології та екологію.

Der Spiegel – «не лише наукова тема»

Найбільш розповсюджений новинний тижневик Німеччини Der Spiegel і його один із найпопулярніших німецькомовних новинних веб-сайтів не має спеціальної редакційної політики стосовно висвітлення кліматичних змін. Однак, заступник керівника новинного відділу Курт Штукенберґ (Kurt Stukenberg) сказав EJO, що редактори наукового відділу Der Spiegel зараз все більше використовують термін «кліматична криза» замість «кліматичні зміни».

Хоча висвітлення теми у Der Spiegel переважно подієве, Штукенберг наполягає, що новинний відділ постійно стежить за темою. Він каже, що їхній підхід – не у фокусі на нових температурних рекордах, а на поясненні впливу цього феномену на всі сфери життя. «Кліматична криза – це не лише конкретна тема. Вона зараз впливає на політику, суспільство, економіку, а також культуру та інші сфери», – сказав він EJO.

У вересні 2019 року, коли Der Spiegel висловив підтримку ініціативі Covering Climate Now, він упродовж тижня перед Кліматичним самітом ООН у Нью-Йорку висвітлював кліматичні питання як головну тему.

Süddeutsche Zeitung – «підхід, що фокусується на рішеннях»

Одна з найбільших щоденних газет Німеччини Süddeutsche Zeitung також не має спеціальної редакційної політики стосовно кліматичних змін. Редакторка Вів’єн Тіммлер (Vivien Timmler), яка висвітлює сталий розвиток у відділі економіки, сказала EJO, що до всіх тем тут застосовують однакові критерії якості. Як і Der Spiegel, у питанні кліматичних змін Süddeutsche Zeitung тяжіє до подієвого підходу. Проте влітку 2019 року газета опублікувала два спеціальні випуски з теми, в кожному з яких було від десяти до двадцяти статей.

«Залучити якомога більше читачів – це виклик. Так само як і зробити так, щоб вони стали чутливими до теми кліматичних змін, – сказала Тіммлер EJO. – Треба знаходити компроміс, щоби могти копнути глибше, вийти на дуже складну тему, але і не відштовхнути читачів, які поки що недостатньо поінформовані». Вона також додала, що ще одним викликом є інформувати читачів про не надто оптимістичні прогнози науковців, але і разом з тим переконувати, що ще не пізно діяти. «Це переносить нас у сферу конструктивної журналістики і вимагає підходу, що уникає моралізаторства, а базується на пошуку рішень і використовує тон, на який відгукуються читачі».

Італія 

Rai Radio 3 – «пріоритет»

В Італії головний новинний телеканал суспільного мовника Rai, а також дві радіостанції Radio 1 і 3, долучилися до ініціативи Covering Climate Now. Зокрема, культурний та науковий канал Rai Radio 3 розглядає кліматичні зміни як пріоритет.

Редакторка та ведуча щоденної  програми про науку Radio3 Scienza Розелла Панарезе (Rossella Panarese) сказала EJO: «Ми віримо, що важливо говорити як про складність даних і вивченість теми, так і про соціальні та культурні аспекти».

Rai Radio 3 фокусується переважно на висвітленні результатів нових наукових досліджень, але і не уникає складності проблеми, дає практичні поради. Його програми пропонують людям, як можна змінити їхню поведінку на користь довкіллю, показують, як відбуваються процеси виробництва і як на ситуацію впливають поїздки та наші туристичні звички.

Панарезе визнає помітний «ефект Ґрети» – як наслідок діяльності всесвітньо відомої шведської кліматичної активістки Ґрети Тунберг – а також, що залучення молодих людей до протестів – це важлива історія, яку розповідало Radio3 Scienza.

Вона також зауважила, що від мовників часто очікують, що різним точкам зору надаватимуть однакову вагу. Припущення, що наукові факти можна обговорювати в такий самий спосіб, як політичні партії чи футбольні команди є симптомом «падіння довіри до науки», додала вона.

Corriere della Sera – новинний інтерес передусім

EJO поговорила з Паоло Віртуані (Paolo Virtuani), журналістом Corriere della Sera, однією з найдавніших газет Італії. Віртуані, який більше 20 років висвітлює питання, пов’язані з кліматом, сказав EJO, що Corriere della Sera не має формальної редакційної політики стосовно кліматичних змін і що ставить за мету «висвітлювати всі можливі події на основі не сформульованих раніше ідей, а новинного інтересу».

Однак, історії, пов’язані з кліматом часто з’являються на першій шпальті. Віртуані також сказав EJO, що «П’ятниці за майбутнє», які надихнула Грета Тунберг «суттєво пожвавили зацікавленість питаннями довкілля». Він додав, що громадськість позитивно відреагувала на висвітлення кліматичних змін газетою Corriere della Sera: «Читачі дуже цікавляться цими проблемами і наші статті на ці теми серед найбільш читаних онлайн».

Vice Italy – «не лише проблема довкілля»

Vice Italy, зокрема італійська версія рубрики про науку і технології Motherboard, присвячує багато простору питанню змін клімату. З’явилася також спеціальна рубрика, присвячена «кліматичним змінам».

Редакторка Motherboard у Vice Italy Джуліа Трінкарді (Giulia Trincard) пояснила EJO їхню редакційну політику. «В останні кілька років редакційні політика Vice Italy стосовно кліматичних змін стосувалася переважно повідомлення про опубліковані наукові дослідження, що мали міжнародний резонанс. Також видання, якщо це було можливо, брало інтерв’ю в дослідників. При цьому фокусувалося на італійських питаннях, пов’язаних з кліматом».

Vice Italy має спеціальну групу у Facebook про кліматичну кризу

Останніми роками висвітлення теми у Vice Italy розширилося. Зокрема, був знятий документальний фільм про наслідки кліматичних змін у Венеції та запустилася фейсбук-група, в якій читачі можуть обговорювати кліматичні зміни з журналістами. Трінкарді наполягає, що Vice Italy розглядає кліматичні зміни «не лише як проблему довкілля, а також як політичні та соціальну проблему».

Як і інші сайти Vice по всьому світу, Vice Italy долучилися до ініціативи Covering Climate Now. У межах цих зобов’язань редакція створює контент, який також перекладають іншими мовами і який можна використовувати іншими новинними сайтами компанії Vice.

Польща

Суспільний мовник – відповіді не має

EJO звернулася із запитом прокоментувати політики висвітлення кліматичних змін до суспільних мовників – Telewizja Polska (TVP) та Polskie Radio, але не отримала відповіді від жодного з них.

Натомість двоє незалежних мовників, одна щоденна газета Gazeta Wyborcza (найбільша великоформатна газета країни) та онлайн-сервіс Onet (один із найбільших інформаційних порталів Польщі із 12 мільйонами користувачів щомісяця) були готові відповісти на наші запитання.

Gazeta Wyborcza – пріоритетна проблема

Головний редактор «зеленої» рубрики Gazeta Wyborcza Міхал Ольшевскі (Michał Olszewski) розповів EJO, що кліматичні зміни – серед найважливіших тем, які газета коли-небудь висвітлювала. Тому проблемі приділяється багато місця у виданні.

Як і Guardian, яка брала участь у багатьох проєктах журналістської співпраці в останні роки, Gazeta Wyborcza не сумнівалася, що треба підписуватися на ініціативу Covering Climate Now. Вона так само змінила використання термінології у відповідь на невідкладність ситуації і зараз послуговується терміном «кліматична криза» замість «кліматичні зміни».

Онлайнова версія газети також має спеціальну «зелену» рубрику, присвячену довкіллю. Вона розглядає проблему з локальної, національної та глобальної перспектив.  Ольшевскі сказав EJO, що крім того, що зробила довкілля пріоритетним питанням, Gazeta Wyborcza також експериментувала з новими і захопливими способами розповідати історії.

Onet – фокус на наукових свідченнях

Портал Onet серйозно ставиться до питання кліматичних змін, але, як і Gazeta Wyborcza, не зайняв агітаційної позиції. Керівник новинного сервісу Onet Пьотр Козанецкі (Piotr Kozanecki) сказав, що сайт бере до уваги очікування своїх читачів. Також на висвітлення впливають події у Польщі та по всьому світу.

Onet започаткував проєкт “Дихай, Польщо”, що інформує про рівень забруднення повітря в країні

Проте Козанецкі також сказав, що Onet інколи бере на себе ініціативу, намагаючись переконати читачів у важливості факторів, які впливають на клімат, попри те, що такі теми не завжди добре сприймаються. Onet не долучався до проєкту CCN.

Козанецкі сказав, що Onet намагається засновувати висвітлення кліматичних змін винятково на наукових доказах і уникає надання платформи псевдо- чи паранауковим голосам та наративам. У листопаді 2019 року спільно з компанією Airly, що моніторить якість повітря, Onet започаткував проєкт під назвою «Oddychaj Polsko» (Дихай, Польщо), що має на меті підвищити обізнаність про серйозність рівня забруднення повітря в країні.

Про проєкт

Ця стаття – частина дослідницького проекту «Європейської обсерваторії журналістики».

Матеріал також опублікований на сайтах EJO іншими мовами:

Методологія

Аналіз був проведений у шести університетах та дослідницьких інституціях Європи. Учасники дослідження розглядали три різні типи медіа у своїх країнах (у переважній більшості випадків це були суспільні мовники, традиційне друковане видання та онлайн-видання). Якщо редакційні політики стосовно кліматичних змін не були чітко прописані, дослідники просили керівництво чи редакторів пояснити їхню редакційну політику. Також їх запитували про головні виклики, з якими зіштовхуються журналісти, які висвітлюють кліматичні зміни.

Авторка тексту:

Пола Кеннеді (Paula Kennedy) – редакторка англомовної EJO, Інститут Ройтерс із вивчення журналістики, Оксфордський університет

Учасники дослідження:

Мілош Горх (Miloš Hroch) та Сандра Стефанікова (Sandra Štefaniková) – Карлів університет, Прага, EJO чеською

Тіна Беттельс-Шваббауер (Tina Bettels-Schwabbauer), Інститут імені Еріха Броста при Технічному унверситеті Дортмунда (TU Dortmund), EJO німецькою

Філіп ді Сальво (Philip Di Salvo) та Антоніо Нуччі (Antonio Nucci), Університет Італійської Швейцарії (Università della Svizzera italiana), Лугано, EJO італійською

Адам Шинол (Adam Szynol) та Міхал Кусь (Michal Kuś), Вроцлавський університет, EJO  польською

Галина Будівська, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, EJO українською

Подяки:

Особливу подяку авторка висловлює Річарду Блеку (Richard Black), Скотту Бреннену (Scott Brennen), Джеймсу Пейнтеру (James Painter), Майку Шеферу (Mike Schäfer) та Мірі Сілві (Meera Selva) за їхні коментарі та поради

Головне зображення:: Пожежа на острові Кенгуру, Австралія  /Фото robdownunder /Flickr / Ліцензія CC BY-NC-ND 2.0

Інші зображення: скріншоти з Facebook (Vice Italy), BBC, Guardian, A2larm, ARD та Onet

Print Friendly, PDF & Email

Tags: ,

Send this to a friend