Штучний інтелект (ШІ) вже знайшов свій шлях у наше повсякденне життя, а також у редакції видань. Хоча ці технологічні інновації потенційно можуть позитивно вплинути на журналістську роботу та, можливо, на якість публікацій, вони також становлять ризики, особливо щодо журналістської етики. Сучасні наукові публікації проливають світло на те, як і для чого ШІ зараз використовується в журналістиці, які можливості та ризики з ним пов’язані, а також як ШІ розвиватиметься в майбутньому.

Як галузь комп’ютерних наук, що «імітує когнітивні здібності людини» для самостійного виконання завдань, штучний інтелект має потенціал для спрощення редакційних процесів, але при цьому виникають питання щодо соціальних та (медійних) етичних стандартів. Це вимагає критичного міждисциплінарного аналізу та систематизації галузі досліджень — «нової медіаетики», яка має справу з етичними та соціальними викликами штучного інтелекту.

Ефективні шляхи від дослідження до поширення

Алгоритми навчання вже підтримують журналістів на різних етапах редакційних процесів, роблячи їх швидшими та ефективнішими,  а отже, створюють більше простору для досліджень і виробництва тем, які неможливо автоматизувати через їхню складність (Elmer, 2022, с. 346–351).

Технологічно сфери застосування алгоритмічно керованих систем у журналістиці можна поділити на допоміжні, генеративні та дистрибутивні. Допоміжні технології підтримують збір інформації, тоді як генеративні технології можуть створювати тексти. Дистрибутивні технології, з іншого боку, дозволяють персоналізувати розповсюдження контенту (Graßl та ін., 2022, стор. 3-10).

Вони полегшують доступ до інформації під час дослідження, безперервно скануючи та розпізнаючи закономірності в онлайн-джерелах. Алгоритми також дозволяють автоматизувати ключові слова та оцифровувати вміст, що, своєю чергою, спрощує аналіз складних колекцій джерел. Вони також відіграють вирішальну роль у перевірці тверджень і джерел, ідентифікуючи та класифікуючи цифрові твердження (Graßl та ін., 2022, с. 11-17).

Системи штучного інтелекту відіграють центральну роль у виробництві, роблячи повсякденну журналістську роботу ефективнішою завдяки автоматизованій транскрипції аудіофайлів, послугам перекладу та створенню синтетичних медіапродуктів, таких як короткі тексти про фондовий ринок, спорт, погоду та дорожній рух. Алгоритми навчання спершу застосовуються в помірних кількостях, хоча їхня інтеграція все ще інтенсивно досліджується. У дистрибуції, з іншого боку, алгоритми контролюють платні послуги, уможливлюють персоналізований підхід до клієнтів та ідентифікують передплатників, близьких до скасування передплати (Heesen & AG IT Security, Privacy, Law and Ethics, 2022, стор. 11).

Між потенціалом і викликами

За допомогою якісних інтерв’ю з експертами з виробництва програмного забезпечення, редакційної організації та медіаетики Graßl, Schützeneder та Meier (2022) намагаються створити базу знань про виклики та потенціал інтеграції штучного інтелекту в редакційні процеси. Результати дослідження показують, що ШІ в журналістиці має потенціал, особливо у сферах, згаданих у попередньому розділі, але успішній інтеграції перешкоджають проблеми з фінансуванням, навчанням і корпоративною культурою.

Крім того, можна визначити редакційні наслідки, які складаються з організаційних проблем, відсутності стратегій використання ШІ та питань щодо технічної інфраструктури. Таким чином, журналісти постають перед необхідністю переорієнтувати свої компетенції, причому технічні навички набувають особливого значення. Існує також ризик перевтоми, оскільки на зміну простим рутинним завданням приходить постійна робота, що вимагає великих розумових зусиль.

На думку Стефана Грілла (керівник відділу інновацій, 3pc GmbH) та Сесіль Шнайдер (керівник відділу продуктів BR AI + Automation Lab), ризики передусім полягають у захисті даних, їхній якості, цілісності та достовірності. Тому дебати про медіаетику наголошують як на міждисциплінарній співпраці, так і на відповідальності журналістів як гейткіперів. Крім того, роль алгоритмів навчання в журналістиці чітко визначена як така, де журналісти все ще відповідають за прийняття рішень щодо релевантності.

Як ШІ змінить майбутнє журналістики

Заснована у 2020 році, лабораторія AI + Automation Lab Bayerischer Rundfunk спрямована на критичну оцінку ШІ у журналістиці шляхом міждисциплінарної співпраці та на розробку прийнятних з редакційного та етичного погляду рішень, щоб зберегти різноманітність контенту та уникнути небажаних побічних ефектів, таких як «бульбашки фільтрів» та шкідлива поведінка споживачів.

Загалом, чіткі етичні принципи, критичний підхід, редакційний моніторинг, прозора ідентифікація та стратегії роботи з ШІ є вирішальними для сумлінного використання алгоритмів навчання, з метою забезпечення довіри до медіа та демократичної ролі журналістики в майбутньому.

Саме тому Європейський Союз прийняв перший закон, що регулює штучний інтелект. Закон про ШІ був прийнятий 27 країнами-членами ЄС 21 травня 2024 року і є першим у світі всеосяжним набором нормативних актів у сфері штучного інтелекту. Він спрямований на зміцнення довіри та визнання технологій ШІ шляхом встановлення чітких правил їх використання. Системи ШІ мають бути прозорими, зрозумілими, недискримінаційними та контролюватися людьми. Країни-члени ЄС зобов’язані імплементувати Закон про ШІ у національне законодавство. У Німеччині федеральний міністр цифрових технологій Фолькер Віссінг підкреслює, що під час впровадження слід гарантувати максимальну свободу для інновацій, щоб сприяти підвищенню конкурентоспроможності. Уряд Німеччини також підтримує дослідження і застосування ШІ за допомогою різних заходів, включаючи створення центрів обслуговування ШІ для науки та бізнесу.

Це неминуче вимагає «нової медіаетики» та реорганізації освіти й навчання, щоб уможливити відповідальне використання систем ШІ та забезпечити відповідний рівень технічного досвіду. За цих умов розподіл праці між людиною і штучним інтелектом не тільки обіцяє підвищити ефективність не лише журналіста, але й всього медіаландшафту.

Література:

Elmer, C. (2022). Assistenten im Digitalen: Wo lernende Algorithmen schon heute Redaktionen unterstützen. Communicatio Socialis, 55(3), 346–352. https://doi.org/10.5771/0010-3497-2022-3-346

Graßl, M., Schützeneder, J. & Meier, K. (2022). Künstliche Intelligenz als Assistenz : Bestandsaufnahme zu KI im Journalismus aus Sicht von Wissenschaft und Praxis. Journalistik : Zeitschrift für Journalismusforschung., 5(1).

Gießmann, M., Goutrié, C. & Herzog, M. A. (2018). Unsichtbar und unverständlich: Aktuelle Kennzeichnungen von Roboterjournalismus. Mensch &Amp; Computer. https://doi.org/10.18420/muc2018-mci-0294

Heesen, E. Al. & AG IT-Sicherheit, Privacy, Recht und Ethik. (2022). Künstliche Intelligenz im Journalismus: Potenziale und Herausforderungen für Medienschaffende (report). WHITEPAPER (S. 2). Abgerufen von https://www.plattform-lernende-systeme.de/files/Downloads/Publikationen/AG3_WP_KI_und_Journalismus.pdf

KI als Anwendung im Journalismus: zwischen Misstrauen und Aufklärung | AI Campus. (o. D.). Abgerufen von https://ki-campus.org/blog/ki-im-journalismus

Kühne, S. (2022). AI + Automation Lab: KI kritisch bewerten, KI sinnvoll nutzen. Communicatio Socialis, 55(3), 353–359. https://doi.org/10.5771/0010-3497-2022-3-353

Lindén, C. (2016). Decades of Automation in the Newsroom. Digital Journalism, 5(2), 123–140. https://doi.org/10.1080/21670811.2016.1160791

Newman, N., Reuters Institute for the Study of Journalism, Google News Initiative, Rasmus Kleis Nielsen & Alex Reid. (2021). Journalism, Media, and Technology Trends and Predictions 2021.

igital News Project. Journalism, Media, and Technology Trends and Predictions. https://doi.org/10.60625/risj-5s8m-0a41

Sarısakaloğlu, A. (2022). Algorithmisierung des Journalismus. Chancen und Herausforderungen künstlicher Intelligenzsysteme in sozio-technischen Newsrooms. Communicatio Socialis, 55(3), 308–319. https://doi.org/10.5771/0010-3497-2022-3-308

Schmid, K., & Schmid, K. (2024, February 2). EU bringt Gesetz zur Künstlichen Intelligenz auf den Weg. tagesschau.de. Retrieved from https://www.tagesschau.de

Цей текст було вперше опубліковано на німецькому сайті EJO 8 липня 2024 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Pixabay.

Стежте за нами у Facebook.