У 2014 році з метою легітимізувати агресію Кремля російські, контрольовані державою, медіа поширювали пропаганду, замасковану під новини. Сусідні до РФ держави, у тому числі Україна, відчуваючи загрозу, намагалися захищатися – аж до запровадження заходів з ознаками цензури. На це у своїй доповіді  Nations in Transit-2015 звертає увагу правозахисна організація Freedom House.

Дослідження (яке міжнародна організація проводить з 1995 року) оцінює прогрес та невдачі у процесі демократизації у 29 країнах Центральної Європи та Центральної Азії. Останній звіт охоплює події від 1 січня по 31 грудня 2014 року. EJO пропонує ознайомитися із головними висновками Freedom House, що стосуються свободи слова та сфери медіа. З методологією дослідження можна ознайомитися тут.

Експерти окремо наголошують на проблемі пропаганди та називають нинішні події інформаційною війною. Кремль, як зазначається у звіті, намагався з метою пропаганди легітимізувати свою агресію а кордоном. Україні, а також Литві, Молдові, Латвії та іншим сусідам РФ, довелося захищатися від цього. У зв’язку із вторгненням сусідньої країни Україна торік заборонила ретрансляцію щонайменше 15 російських телевізійних каналів, зазначається у звіті. Обмеження у вигляді штрафів за поширення російської пропаганди чи призупинення мовлення телеканалів також були накладені Молдовою, Литвою, Латвією. Остання, нагадаємо, заборонила ретрансляцію російського каналу РТР за упереджене висвітлення ситуації в Україні.

У Литві на три місяці забороняли російський канал “Перший” (“Первый”) та “НТВ-мир” (що у власності “Газпрому”). Причиною цього стала прокремлівська інтерпретація подій 1991 року, коли радянська армія намагалася скинути литовську про-демократичну владу. Крім того, в країні тимчасово блокували мовлення російських каналів RTR Planeta та REN TV Baltic за розпалювання ворожнечі проти України. Також наприкінці року президент Литви Даля Грібаускайте запропонувала законопроект про підвищення штрафів для мовників за поширення пропаганди війни, а також про можливість забирати ліцензію у тих каналів, що мають зв’язки з організаціями, які загрожують національній безпеці.

Реакція ще однієї балтійської країни Естонії виявилася більш обережною. Тут навіть просували ідею створення власного російськомовного телеканалу, заснованого на журналістських принципах точності та об’єктивності, зазначають автори звіту.

Якщо говорити про державний тиск на медіа, то в Україні за минулий рік спостерігалися позитивні зрушення, зазначає Freedom House.

У Росії натомість спостерігалися протилежні процеси. Тамтешній уряд вигадував усе нові законодавчі норми для залякування громадянського суспільства. Попри домінування державних телеканалів, влада посилила тиск на незалежні ЗМІ, наприклад, “Ведомости”, телеканал “Дождь” та численні онлайн-ресурси.

Негативні процеси, пов’язані із закриттям медіа та обмеженням інтернет-простору, спостерігаються також в Азербайджані, Казахстані. Негативні процеси спостерігаються також у Білорусі, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Киргизстані.

У Балканських країнах досі немає консолідованих демократичних режимів, констатують автори звіту. Оцінки демократії у Македонії, Боснії та Герцеговині, Чорногорії – гірші, ніж 5 років тому. У Сербії, яка прагне вступити до ЄС, зафіксували послаблення незалежних медіа, під час повені у травні 2014 року уряд блокував критику ЗМІ у відповідь на катастрофу. Кібератаки, погрози журналістам та економічний тиск призвели до зростання само цензури та зменшення кількості журналістських розслідувань у країні. Чітко вираженими в регіоні є загрози журналістській незалежності та погіршення журналістських стандартів.

У Центральній та Південно-Східній Європі за останні 25 років, після падіння комунізму, експерти фіксують консолідацію демократичних інституцій, створення сильних громадських організацій та медіа. Однак торік середня оцінка демократії у країнах, що приєдналися до ЄС з 2004 по 2007 рік, за останні 10 років знизилася на 0,25 бала. Експерти зауважують, що, зважаючи на зусилля РФ у регіоні з дестабілізації та деморалізації демократії, економічне послаблення медійного сектора, роль грошей у центрально-європейському політичному житті, довговічність здобутків цих країн – під загрозою.

В Угорщині, де торік відбулися парламентські вибори, що утвердили вплив партії прем’єра Віктора Орбана, були впроваджені нові податки для медіа, погіршення спостерігалося і в громадському секторі.

Підсумовуючи отримані дані, Freedom House зауважує: авторитарні режими-сусіди РФ можуть йти на поступки щодо прав людини та демократії, зважаючи на непередбачуваність Росії. “В той час як Казахстан, Азербайджан чи Білорусь дивляться на Європу чи Сполучені Штати як джерело балансу в цій новій геополітичній реальності, Брюссель та Вашингтон має не пропустити шанс встановити умови, як-от звільнення політичних в’язнів чи послаблення утисків щодо опозиційних партій та медіа”, – додає організація.

Та передусім, як наголошують автори звіту, необхідно, щоб ЄС та союзники якомога більше підтримували розвиток сильної демократії в Україні.