Експеримент. Знімальна група VS мобільний журналіст

Мобільна журналістика може бути більш ефективним методом інтерв’ювання людей, ніж традиційна телевізійна, свідчить нове дослідження. У нещодавньому польовому експерименті мобільному журналістові вдалося переконати взяти участь у vox populi значно більше людей, ніж телевізійній команді з двох осіб.

У своєму нещодавньому дослідженні я фокусуюся на тому, як мобільна журналістика впливає на доступність. Робота має на меті визначити, чи можуть журналісти, які використовують техніки мобільної журналістики, бути ближчими до історій та героїв, ніж ті, які користуються більш традиційними журналістськими засобами.

Для дослідження я провів 11 інтерв’ю із досвідченими мобільними журналістами, що працюють у Великій Британії, Нідерландах, Німеччині, Ірландії, Австралії, Катарі та Італії. Усі вони погодилися, що мобільна журналістика дозволила їм зняти історії, які було б неможливо зробити з традиційною телевізійною камерою та командою з кількох людей. Більшості з учасників дослідження здається, що люди більш охоче дають інтерв’ю мобільному журналістові, чи то з психологічних причин, чи тому, що мобільне обладнання менш “надокучливе”.

Щоби перевірити це твердження, я організував польовий експеримент у торговому центрі в Хельсінкі. Метою його було визначити, чи мобільний журналіст може зняти більше коротких інтерв’ю vox populi, ніж телевізійна знімальна група з двох людей.

Загалом за два дні у лютому 2017 року в торговому центрі Kamppi журналісти звернулися із проханням про інтерв’ю до 400 перехожих: по двісті спроб у мобільного журналіста і в телевізійної команди.

Різниця між двома способами проведення інтерв’ю виявилася значною. Коли до перехожих підходив мобільний журналіст, 33,5% з них зупинялися і відповідали на запитання. І лише 21% зупинявся й погоджувався на інтерв’ю знімальній групі. Похибка становила 6,93%.

Причин такої різниці може бути дві. По-перше, мобільний журналіст працював сам, в той час як телевізійна команда складалася з репортера і оператора. По-друге, перший використовував iPhone, a ручний штатив, мікрофон-петличку та невеличкий додатковий об’єктив для відеозйомки, тоді як телевізійники мали велику камеру, штатив і мікрофон.

Вік та стать має значення

Деяких учасників запитували, якому методу інтерв’ювання вони надають перевагу. “Якщо перед тобою велика камера, то можеш почуватися так, ніби збираєшся зробити якусь велику річ чи що тобі ставитимуть дуже серйозні запитання, – сказав один із респондентів, 23-річний хлопець. – Мобільні телефони ж дуже знайомі. Ми звикли до них, користуємося ними щодня”.

Інший, 26-річний перехожий звернув увагу на те, що журналіст працював сам: “Складне питання. Я ніколи не натрапляв на них (журналістів – EJO) так часто. Не можу сказати. Можливо, я б обрав одну людину. Це менше напружує”.

Попри незначні відмінності за критеріями віку та статі, мобільна журналістика виявилася більш ефективним методом інтерв’ювання. Коли до учасників зверталася телевізійна команда, погоджувалися на інтерв’ю 23% людей до 40 років і 19,47% – віком понад 40 років. Мобільний журналіст був більш успішним в обох вікових групах: 39,81% молодших і 26,8% старших учасників зупинялися і погоджувалися дати коментар.

В обох вікових групах більш схильними взяти участь в інтерв’ю були жінки. Мобільному журналісту дали коментар 38,89% жінок і 27,17% чоловіків. Телевізійна команда залучила 25,47% жінок та 15,96% чоловіків.

Чи довіряють люди мобільним журналістам?

Судячи з цього польового експерименту, мобільна журналістика видається більш ефективним способом проведення інтерв’ю vox populi. Однак, важливо зазначити що результати можуть різнитися залежно від виду інтерв’ю та країни проведення. Згідно зі статистикою, фіни особливо захоплюються використанням смартфонів.

Разом з тим, в процесі експерименту виявився і недолік: справжньою проблемою мобільних журналістів може бути брак довіри. В ході проведення експерименту деякі учасники сказали, що більше довіряють “правильним” телевізійним групам. Цю проблему кілька разів згадували і професійні мобільні журналісти під час інтерв’ю у рамках дослідження. Окрім кількох технологічних недоліків, однією зі слабких сторін досвідчені мобільні журналісти зазначали довіру.

“Інколи людям здається, що мобільна журналістика – це лише аматорське відео. Я думаю, що це сприйняття змінюється, оскільки мобільна журналістика стає важливим новинним форматом і журналісти друкованих ЗМІ дізнаються більше про відео”, – кажу Іво Бурум (Ivo Burum), австралійський телепродюсер, журналіст та науковець.

Дослідження “Closer to the Story? Accessibility and Mobile Journalism” доступне на сайті Інституту Ройтерз із вивчення журналістики.

Переклад з англійської мови статті “Research: Do Mobile Journalisrs Do More Interviews?“