“Пане Блаттер, чи брали ви коли-небудь хабар?” Це був напружений момент на початку стосунків журналіста-розслідувача Ендрю Дженнінґса (Andrew Jennings) з  посадовими особами FIFA. Дженнінґс поставив таке запитання під час прес-конференції Сеппа Блаттера (Sepp Blatter) після його переобрання на посаду президента Міжнародної федерації футбольних асоціацій (FIFA) 2002 року. Це запитання для Дженнінґса багато означало: спровокувало його розслідувальну діяльність з відкривання завіси таємничості та корупції, що оточували найбільш впливову футбольну організацію світу. Розслідування тривало майже 15 років.

Журналіст-фрілансер Дженнінґс є автором книги “Фол! Таємний світ FIFA: хабарі, підкуп голосів та квиткові скандали” ( “FOUL! The Secret World of FIFA: Bribes, Vote-Rigging and Ticket Scandals”), що вийшла 2006, та репортажу “Чудовий відкат” (The Beautiful Bung), що був показаний на BBC того ж року, а також викриття “Омерта. Кримінальна родина, організована FIFA Сеппа Блаттера” (“Omerta: Sepp Blatter’s FIFA Organised Crime Family”) , що вийшло 2014 року. Така глибинна робота була можливою завдяки розслідувальницькому нюхові Дженнінґса та гарним джерелам в організації, що була його мішенню.

Біографічний нарис про Дженнінґса, опублікований у Washington Post минулого тижня, розповідає залаштункову історію його матеріалів про FIFA. Відразу після прес-конференції 2002 року Дженнінгс почав користувався порадами та документами інформаторів. Документи про корупцію Блаттера та FIFA походили з штаб-квартири організації у Цюріху. “Це почалося звідти і триває досі”, – сказав Дженнінґс The Washington Post.

“Я надав ФБР ключові документи, що спровокували вчорашні арешти. Очікуються й інші. Блаттер – їхній фігурант”, – написав Ендрю Дженнінґс у своєму твіттері 28 травня 2015 року.

Розслідування ФБР, що призвело до нещодавніх арештів, також було спровоковане роботою Дженнінґса:  влада звернулася до нього 2009 року. “Я дав їм документи, що справді розпочали цю історію, – сказав Дженнінґс The Washington Post. – Я лише сподівався, що зможу оплатити вартість перельоту до Нью-Йорка та що хтось дозволить мені переночувати на його дивані, аби я міг бути там, на місцях для преси та сказати ‘Привіт, хлопці! Це був довгий забіг, чи не так?’”

Дженнінґсу зараз 71 і він збирається на пенсію. У минулому він розслідував Міжнародний олімпійський комітет, організовану злочинність, контрабанду наркотиків та корупцію в поліції. Його робота у FIFA була відзначена Тhe Guardian за успіх розслідування ФБР. У  2012 році його матеріали в Тhe Sunday Times призвели до іншого незалежного кримінального розслідування у США щодо призначень на Чемпіонаті світу в Катарі та Росії.

Для Дженнінґса – це робота одного дня. “Щодо документів, то я в них мисливська собака. Якщо отримав ваші документи, то знаю про вас усе ”, – сказав він. “Ця журналістська робота – проста, як бачите. Ви лише знаходите певних ганебних, жахливо корумпованих людей і працюєте над цим. Вам доводиться. Це те, що ми робимо. Решта медіа ставляться до них занадто прихильно. Це неправильно. Мама розповідала вам, що погано. Ви знаєте, що погано. Наша робота – розслідувати, отримувати свідчення”, – сказав він Тhe Washington Post.

Історія Дженнінґса – показова історія того, що журналіст може робити,  коли вирішує досліджувати таємничість та владу непрозорих організацій, порушуючи люб’язну  тишу преси. Дженнінґс досяг успіху в тому, що став каталізатором, чим розслідувальна журналістика завжди прагне бути. Його історія також є нагадуванням про те, що інформування (whistleblowing) є фундаментальним засобом підтримки прозорості та змін, в разі якщо відповідальністю нехтують, як це було стосовно FIFA та її посадових осіб.

Переклад з англійської мови статті “The Journalist Who Brought FIFA To Account”

Право на зображення належить: Agência Senado