Фото: Pixabay/pjedrzejczyk

До виборів президента України залишаються лічені місяці, а передвиборчі обіцянки вже давно можна почути, прочитати і побачити в кожному куточку України. Однак чи справді слова та обіцянки політиків можуть вплинути на те, як ми голосуватимемо у березні 2019 року?

Виборчі обіцянки відіграють ключову роль у представницькій демократії. Однак, аби цей демократичний двигун працював, вони повинні бути сформульовані так, щоби виборці легко зрозуміли, якої саме політики має намір дотримуватися партія. Справа тут не в чіткості формулювань чи позиції, а в риториці, часто нечіткій та емоційно забарвленій, яку використовують політики, аби отримати якомога більше підтримки серед виборців.

Питання про те, чи може емоційна риторика вплинути на політичний вибір розглядає у своєму дослідженні “Зміна політики з використанням слів” Еліна Ліндгрен із Готенбурзького університету (Швеція).

Авторка намагається з’ясувати, чи справді так звані переконливі слова (ціннісні, емоційні та лінгвістично гнучкі), які політики використовують у своїх передвиборчих обіцянках, можуть вплинути на підтримку виборцями тієї чи іншої політичної сили.

Еліна Ліндгрен зазначає, що подібні переконливі слова мають «інформаційний» вигляд (хоча такими не є), часто сприймаються виборцями як факти, можуть викликати нові погляди на вже сформовану передвиборчу обіцянку та допомогти політичній силі заручитися новою підтримкою серед виборців.

Для перевірки своїх гіпотез, на базі Лабораторії дослідження думок Готенбурзького університету авторка провела онлайн-опитування серед 739 респондентів Шведської громадянської панелі. В ході експерименту їм випадковим чином пропонували оцінити передвиборчу обіцянку партії щодо трьох шляхів вдосконалення початкової школи: продовження шкільних днів, надання допомоги з виконанням домашнього завдання дітям з особливими потребами, а також запровадження обов’язкової літньої школи для студентів, які не змогли вступити до вищого навчального закладу.

За умовами експерименту, аналогічний текст обіцянки був розміщений на трьох різних флаєрах; варіювались лише переконливі слова в залежності від лівої чи правої ідеології. На основі пілотних досліджень, головним переконливим словом для лівих було обрано слово «рівність», а для правих – «конкурентоспроможність».  Ліве трактування цієї обіцянки також включало такі переконливі слова як «прогресивний», «справедливий», «рівноправний», «соціальна орієнтація» та «рівні умови». Праве виражалося словами «ефективний», «конкурентоспроможний», «амбіційний» та «цілеспрямований». Для посилення ефекту, деякі переконливі слова повторювалися: наприклад, «справедливість» у лівому трактуванні та «конкурентоздатність» –  у правому).

Загалом, як показує дослідження, респонденти, які отримали флаєри з лівими трактуваннями (ліва група), виокремлювали у повідомленнях такі формулювання як «рівна освіта», «справедлива школа» та «рівні можливості для всіх студентів», тобто саме ті місця, які  містили у собі переконливі слова. Респонденти ж правої групи підкреслювали те, що політика партії стосовно початкової школи була спрямована на забезпечення «конкурентоспроможної освіти» та «ефективних шкіл».

У результаті дослідження з’ясувалося, що ідеологічно забарвлені переконливі слова мають здатність впливати на політичну підтримку людей, провокуючи нові ідеологічні погляди на політику, крім тих, які спочатку закладалися в повідомленні чи обіцянці.  Це означає, що лише з невеликою зміною формулювання та додаванням переконливих слів політична сила може заручитися додатковою підтримкою виборців, а то і виграти політичні перегони.

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа