Зображення: Pixabay/dyushin

Перегляд російських телеканалів суттєво вплинув на вибір українцями проросійських кандидатів та партій під час президентських і парламентських виборів 2014 року. Такий висновок зробили Леонід Пейсахін (Leonid Peisakhin) та Артурас Розенас (Arturas Rozenas) у своєму дослідженні «Електоральні впливи заангажованих медіа: російське телебачення в Україні», результати якого опубліковані в American Journal of Political Science.

На прикладі української ситуації дослідники вивчали, як ЗМІ з явним політичним спрямуванням впливають на політичну поведінку та переконання людей. Сфокусувалися вони при цьому на трьох прикордонних областях із високим рівнем покриття російського телебачення ― Чернігівській, Сумській та Харківській.

Для визначення поведінкових впливів учені розглядали, як доступність російського телебачення корелює з підтримкою на виборах проросійських кандидатів та партій. Для цього вони проаналізували результати голосування та дані про територіальні виборчі округи (а саме: економічний розвиток регіону, кількість населення, відсоток україномовного населення за даними перепису 2001 року тощо).

«Попри явну упередженість російського телебачення, доступ до нього призвів до суттєвої і більшої підтримки проросійських партій», ― кажуть про вибори 2014 року автори дослідження. За їхніми приблизними оцінками, доступність російського телебачення переконала голосувати за проросійські партії орієнтовно 6% виборців.

Вчені зазначають, що такого ефекту не спостерігалося під час президентських виборів 2010 року та парламентських ― 2012-го, коли російські ЗМІ майже не розповідали про внутрішню політику України.

Крім того, згідно з дослідженням, на політичні установки виборців уплинув і перегляд російських новин, а не лише доступність російських телеканалів. З січня по квітень 2015 року автори провели опитування 1676 людей із 160 виборчих дільниць поблизу кордону. У ньому респондентів запитували про їхні звички щодо перегляду телебачення, електоральну поведінку, частоту поїздок до Росії, мову спілкування та інше.

Учені виявили, що ті, хто переглядав російські новини, були більш схильні голосувати за проросійських кандидатів, вважати уряд України після Майдану нелегітимним, а також довіряти російському президенту Володимиру Путіну. Загалом, у впливі на переконання глядачів споживання російських теленовин виявилося приблизно вдвічі ефективнішим за сам факт його доступності.

Важливо, однак, зазначити, що дієвість упереджених медіа залежить від попередніх політичних переконань громадян. «Люди з різними попередніми уявленнями по-різному реагують на той самий упереджений медіа-меседж», ―  йдеться у дослідженні.

Російське телебачення вплинуло на результат виборів у першу чергу через те, що посилило проросійські настрої тих, хто вже їх мав. Водночас, воно ніяк не зачепило людей із прозахідними настроями, а то й запевнило останніх у їхньому виборі.

«У випадку України, де виборці вже були поляризовані, російське телебачення  призвело до більшої поляризації, що виразилася у різниці політичних поглядів та голосуванні», ―  підсумовують автори.

Повний текст дослідження доступний на сайті журналу

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа