Білі скелі Дувру на перших шпальтах британських газет

У «день Брекзиту» – 31 січня, коли Велика Британія офіційно припинила членство в Європейському Союзі – європейські медіа критично оцінювали, що вихід Британії означає для їхньої країни та всього ЄС.

У матеріалах ЗМІ багато йшлося про непевність, що досі залишається і про те, як багато залежатиме від торгових угод, що мають бути укладені протягом перехідного періоду – до кінця 2020 року. 

Настрій у європейській пресі був загалом песимістичний, хоча деякі коментатори і мали скоріше позитивний погляд і висловлювали думку, що досвід Брекзиту – це можливість засвоїти важливі уроки, що можуть бути корисними для Європи у довгостроковій перспективі. 

Деякі медіа намагалися говорити про цю подію з гумором: наприклад, німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) звернула увагу на типово британські речі, за якими сумуватимуть європейці. 

Сім партнерів EJO, які взяли участь у цьому дослідженні, аналізували пов’язаний із Брекзитом контент газет та новинних сайтів за 31 січня і 1 лютого, за можливості – з різними політичними вподобаннями. 

У цьому тексті ми посилаємося на деякі новинні сайти та онлайн-версії газетних статей. Тут треба мати на увазі, що в друкованій та онлайновій версіях газети статті часто мають різні заголовки, а також, що статті з друкованих версій, як правило, з’являються на сайті наступного дня. 

Велика Британія 

Те, як Брекзит розділив британське суспільство на два опозиційні табори, чудово зображено на головних сторінках Guardian та Daily Mail за 31 січня. В обох випадках на перших шпальтах були Білі скелі Дувру, які вважають символом оборони від вторгнень з боку континентальної Європи. Проте, це типове зображення обидві газети трактували дуже по-різному. 

Ліва Guardian, яка з самого початку була в опозиції до Брекзиту, використала розмите зображення скель і самотнього прапора на пляжі із заголовком «Small island» («Маленький острів»). Газета описала вихід Британії з ЄС як «найбільшу авантюру покоління». Консервативний таблоїд Daily Mail, що навпаки давно виступав на підтримку Брекзиту, помістив на фоні скель жирний заголовок «Новий початок для Британії», а прапор Юніон Джек на фото зайняв майже все небо. 

Додаток до газети Guardian – 27 листів з Європи

Газета правого спрямування Daily Telegraph, що як і Daily Mail послідовно була на боці Брекзиту, підійшла до головної сторінки менш вигадливо. Заголовком була цитата з промови прем’єр-міністра Бориса Джонсона: «Це не кінець, а початок». Ілюстрацією до статті слугувало фото Джонсона.

Всі три статті активно висвітлювали тему Брекзиту і на інших сторінках. Тональність матеріалів Guardian загалом була відстороненою та мрійливо-сумною. У Telegraph та Daily Mail – оптимістичною та інколи тріумфальною, наприклад, в матеріалах-коментарях для Telegraph лідера «Партії Брекзиту» Найджела Фараджа та контроверсійного колумніста Daily Mail Річарда Літтлджона.

На першій сторінці The Guardian розмістила текст постійного колумніста Джонатана Фрідленда (Jonathan Freedland) під заголовком «День, коли ми попрощалися» («The day we said goodbye»). У цьому номері газети також вийшов спеціальний  сувенірний додаток «27 листів від Європи» – прощальні записки від культурних діячів з усього ЄС. 

The Telegraph також запропонувала спеціальний пам’ятний додаток із заголовком «Брекзит: що далі?» («Brexit: what next?»). У більшості текстів автори робили висновок, що Британія може з нетерпінням чекати світлого майбутнього поза межами ЄС. 

The Daily Mail обрала своїм фокусом урочисті святкування тих, хто підтримував Брекзит, що відбулися у день виходу. На першій шпальті помістили заголовок «Час Ч/ Зворотній відлік на годиннику на Даунінг стріт показує момент, коли ми залишили ЄС назавжди» («ZERO HOUR / Downing St countdown clock shows moment we left the EU for good»). Всередині газети «вся історична подія виходу Британії розказана на восьми сторінках. 

Чехія

У Чехії тема Брекзиту на короткий час відволікла від коронавірусу, який на той момент домінував у новинах. Вихід Британії з ЄС висвітлювався у медіа не так активно, як шокуючі результати референдуму про Брекзиту у 2016 році. Тим не менш, ця подія була помітною у більшості медіа. Деякі газети на першій шпальті розмістили зображення святкувань у Лондоні. Таблоїд Blesk на своєму сайті проілюстрував матеріал про Брекзит галереєю з понад 100 таких зображень.  

Перші шпальти чеських газет

Як у випадку з референдумом, тональність публікацій загалом була негативною. Багато медіа висловлювали стурбованість можливим впливом Брекзиту на Велику Британію, Чехію та решту ЄС. Однак, кілька медіа обрали радше позитивний підхід, цитуючи промову Бориса Джонсона у день Брекзиту, зокрема його слова «Це не кінець, а початок». 

Чеські газети в основному сфокусувалися на інформуванні своїх читачів про деталі угоди між Сполученим Королівством та ЄС. Часто звертали увагу на те, що вихід Британії не є повним до 31 грудня – завершення перехідного етапу. Вони також зупинилися на становищі чеських громадян у Великій Британії та майбутніх торгових відносинах між Чехією та Британією.

Правоцентристська газета Lidove Noviny порівняла вихід Британії з ЄС із поділом Чехословаччини у 1992 році. Газета зазначила, що обидві події поклали край періоду чвар, але Чеська та Словацька республіки зрештою зійшлися знову, коли разом увійшли до складу ЄС. 

Німеччина

Дві провідні щоденні німецькі газети – мюнхенська Süddeutsche Zeitung (SZ; лівоцентристська) та Frankfurter Allgemeine Zeitung 

(FAZ; консервативна) – активно висвітлювали «день Брекзиту», розміщуючи інформацію про подію на перших сторінках і в рубриці «Тема дня», а також у газетних рубриках про політику та економіку. Серед двох згаданих, FAZ висвітлювала подію якнайповніше. 

Стаття у Frankfurter Allgemeine Zeitung

Більшість статей фокусувалися на майбутніх зв’язках Великої Британієї з Німеччиною та ЄС загалом. Süddeutsche Zeitung 31 січня написала: «Хоча Великій Британії в економічному сенсі більше є що втрачати, ніж ЄС, «жорсткий Брекзит» створить проблеми для багатьох членів ЄС».

Побоювання перед «жорстким Брекзитом» був повторюваною темою. Однак, FAZ також надала можливість висловитися тим голосам, що бачать Брекзит не лише як втрату, але і як потенційну перемогу. Німеччина, можливо, «втрачає важливого партнера», але, якщо в результаті Брекзиту Велика Британія дерегулює і прийме простішу податкову систему, «ЄС слід розглядати це як можливість», адже, як звернув увагу один із коментаторів, для більшої конкурентоздатності треба зменшити «надмірне регулювання ЄС».

Німецький таблоїд BILD надто переймався останніми новинами про поширення коронавірусу, тож не особливо звернув увагу на Брекзит. 31 січня коротка стаття із заголовком «Брекзит, зараз по-справжньому» розповідає про зміни, які він принесе. Наступного дня з’явилася ще коротша стаття, що повідомила: Брекзит «тепер офіційно». 

SZ та FAZ, навпаки звернули увагу, що хоча для Великої Британії п’єса про «день Брекзиту» закінчилася, справжня робота – укладення торгової угоди – лише починається. В обох газетах переважав сумний настрій через вихід Британії.

Дуже мало статей торкалися теми майбутнього Європейського Союзу. Винятком була  стаття Süddeutsche Zeitung за 1 лютого, у якій автор звернув увагу, що ЄС не повинен розглядати Брекзит лише як «британську виставу», але і зважати на власні проблеми та розбіжності. 

Окрім розмови про складнощі та незрозумілі моменти, частина матеріалів були і тексти, що мали на меті викликати усмішку. В розділі про культуру FAZ опублікувала матеріал із заголовком «Bye bye love» , у якому перерахувала деякі власне британські явища, яких відтепер бракуватиме «Європейському клубу»: огіркові сендвічі, «англійський тиждень»  в мережі магазинів Aldi, сіткомів BBC та британського почуття гумору.

Італія 

Римська порівняно ліво-центристська газета La Repubblica в обидва дні, коли EJO аналізувала газети, активно висвітлювала тему Брекзиту. Вона публікувала як практичні покрокові інструкції про те, що станеться далі, так і колонки та коментарі, в яких йшлося про психологічний вплив виходу Сполученого королівства з Європейського Союзу. La Repubblica так само обрала більш «європейську» точку зору і публікувала переклади статей своїх медіапартнерів з інших країн, а також інтерв’ю з британськими політичними фігурами, серед яких перша міністерка Шотландії Нікола Стерджен (Nicola Sturgeon) та колишній прем’єр Великої Британії Тоні Блер (Tony Blair).

Міланська центристська газета Corriere della Sera також запропонувала своїм читачам як практичну інформацію (переважно 31 січня), так і точки зору (переважно 1 лютого). Вона підсумувала хід подій, що призвели до офіційного виходу Британії з ЄС, і провела інтерв’ю з обізнаними політиками та авторами, а також з італійцями, що живуть у Великій Британії. Коментатори намагалися помістити нещодавні події в історичну перспективу, один із них навіть звернувся до давньоримського поета Вергілія і його опису острова бритонців, який «відрізали від решти світу».

Для іншої міланської щоденної газети, консервативної Il Giornale (якою володіє брат Сільвіо Берлусконі Паоло), тема Брекзиту не була першочерговою, однак її все-таки згадували в обидва дні. Висвітлення розділилося на те, як цю подію відзначали у Лондоні (зі статтями про зібрання прихильників виходу 31 січня та відеозверненням Бориса Джонсона до народу) і аналізом потенційного впливу на Італію. Наприклад, газета провела інтерв’ю з послом Італії у Великій Британії Рафаеле Тромбетта (Raffaele Trombetta) та колишнім міністром закордонних справ часів Берлусконі Антоніо Мартіно (Antonio Martinо).

Польща 

Команда польської EJO аналізувала висвітлення Брекзиту трьома газетами: лівоцентристською Gazeta Wyborcza, право-центристською Rzeczpospolita та таблоїдом Fakt.

У своїй статті редактор Gazeta Wyborcza Адам Міхнік каже, що Брекзит – поганий вихід із Європейської кризи

І Gazeta Wyborcza, і Rzeczpospolita активно висвітлювали тему, переважно 31 січня. Обидві присвятили свої перші шпальти Брекзиту. На першій сторінці Gazeta Wyborcza розмістилася редакційна стаття шеф-редактора Адама Міхніка (Adam Michnik) із заголовком «Брекзит – урок для Польщі». Перша шпальта газети  Rzeczpospolita вийшла із заголовком «Покинута Європа». Обидва видання  були негативними щодо Брекзиту – у питаннях можливого впливу на Польщу та Європу загалом.

Окрім першої шпальти, обидві газети у п’ятницю присвятили ще п’ять сторінок статтям про Брекзит. Gazeta Wyborcza назвала його темою дня, а Rzeczpospolita позначила кілька сторінок спеціальним колонтитулом – поєднанням британського та європейського прапорів. 

31 січня обидві газети описували події у Брюсселі та Великій Британії, надаючи читачам бекграунд та контекст. Писали про відносини Британії та ЄС, підготували хронологію Брекзиту починаючи з 2016 року. Gazeta Wyborcza трохи більше фокусувалася на політичних аспектах, а Rzeczpospolita – на економічних наслідках. 

1 лютого обидві газети публікували більше коментарів. Gazeta Wyborcza подала точку зору британського історика Тімоті Гартона Еша (Timothy Garton Ash), а Rzeczpospolita на перший план винесла тексти ірландського політика Лео Вадакара (Leo Varadkar) та британського першого міністра Домініка Рааба (Dominic Raab). Gazeta Wyborcza тмаож взяла інтерв’ю в екс-прем’єр-міністра Британії Тоні Блером (Tony Blair).

Fakt Брекзиту приділила менше уваги. 31 січня вийшла лише одна стаття (на п’ятій сторінці номеру), що описувала потенційні наслідки Брекзиту та польських громадян із заголовком «Чи зашкодить вам Брекзит?». 1 лютого в газеті вийшло  інтерв’ю польського міністра сільського господарства із заголовком «Польські фермери матимуть втрати після Брекзиту» (знову на п’ятій сторінці – але анонс з’явився на першій).

Португалія 

У Португалії EJO аналізувала контент трьох провідних загальнонаціональних щоденних газет: Público, Correio da Manhã (обидві виходять у Лісабоні) та Jornal de Notícias (виходить у Порту). Зазначимо, що найдавніша португальська загальнонаціональна газета Diario de Notícias перейшла в онлайн 2018 року, і в друкованому вигляді виходить лише її тижнева суботня версія.

Жодна з цих газет не має явного політичного спрямування. Público більше фокусується на міжнародних темах, ніж Correio da Manhã та Jornal de Notícias. Jornal de Notícias, що виходить у Порту, орієнтована більшою мірою на жителів Півночі країни. 

Перша шпальта португальської Público

Público висвітлювала тему найактивніше: Брекзит домінував на першій шпальті і 31 січня, і 1 лютого. У двох проаналізованих випусках газета сумарно присвятила темі близько 20 сторінок, висвітлюючи багато його аспектів. Головними були економічні наслідки, потенційний вплив на португальців, що живуть у Великій Британії, а також більші можливості для незалежності Шотландії та об’єднання з Ірландією. 

Jornal de Notícias, хоч і не висвітлювала також Брекзит як голову тему, в обидва дні виносила її на першу шпальту. І 31 січня, і 1 лютого  газета присвятила цій темі дві сторінки, але фокусувалася переважно на наслідках Брекзиту для португальців, особливо тих, що живуть у Великій Британії. 1 лютого вона також торкнулася шотладської та ірландської тематики. В той же день головна стаття в фінансовому додатку до газети також стосувалася економічного впливу Брекзиту. 

Correio da Manhã в жоден із двох днів нашого аналізу не помістила Брекзит на першу шпальту, але мала кілька матеріалів на внутрішніх сторінках номеру. Вони переважно фокусувалися впливу Брекзиту та португальців, що живуть у Великій Британії. Однак, 1 лютого газета також опублікувала репортаж про те, як день Брекзиту відзначали в Лондоні. 

Україна 

Низка українських медіа висвітлювали день Брекзиту і 31 січня, і 1 лютого, але для більшості він не був головною темою. Для детальнішого аналізу ми обрали три веб-сайти: LB.ua та DT.ua – обидва в Україні вважаються  впливовими новинними джерелами з гарною репутацією – висвітлювали тему глибше, фокусуючись на наслідках виходу Британії з ЄС. Сайт fakty.ua тимчасом обмежився кількома дотични новинними замітками. 

У всіх трьох новинних медіа домінував фокус потенційного впливу Брекзиту та Британію. Також медіа звертали увагу на майбутнє ЄС у світлі цих подій. Стаття на DT.ua була радше оптимістичною щодо можливих політичних наслідків. У ній згадувалися відмінні точки зору на Брекзит всередині Британії, а основна увага стосувалася політичного та економічного аспектів. Щоправда, згадано і символічні елементи – годинник зі зворотним відліком, що проектувався на Даунінг Стріт, а також нову монету у 50 пенсів, присвячену Брекзиту. LB.ua була нейтральною і фокусувалася на політичних та економічних наслідках для Британії. 

Вплив Брекзиту на відносини між Україною та Великою Британією був ще однією важливою темою. Особливо це стосується питання візових угод між двома країнами. У статті на LB.ua також звертається увага на менш очевидні потенційні наслідки для України. Наприклад, йдеться про можливість нових торгових угод між Україною та Великою Британією, які, за словами автора, можуть позитивно вплинути на український агросектор, який зараз страждає від надто суворих правил ЄС. 

Переклад з англійської мови статті Sad farewell or new dawn? Europe’s media reflect on ‘Brexit Day’ 

Методологія

Аналіз проведений у семи університетах та дослідницьких інститутах, що входять до мережі «Європейська обсерваторія журналістики». Учасники аналізували висвітлення Брекзиту у низці газет та новинних веб-сайтів за 31 січня та 1 лютого 2020 року. 

Координаторка проєкту та авторка:

Пола Кеннеді (Paula Kennedy) – редакторка англійської EJO, Інститут Ройтерс із вивчення журналістики при Оксфордському університеті

Співатори:

Сандра Стефанікова (Sandra Štefaniková), Карлів університет (Прага, Чехія), чеська EJO

Тіна Беттельс-Шваббауер (Tina Bettels-Schwabbauer), Інститут Еріха Броста при Дортмунському технічному університеті (Німеччина), німецька EJO

Філіп ді Сальво (Philip di Salvo) та Антоніо Нуччі (Antonio Nucci), Університет Італійської Швейцарії (Лугано), італійська EJO

Міхал Кусь (Michal Kuś) та Адам Шинол (Adam Szynol), Вроцлавський університет, польська EJO

Ана Пінто-Мартіньо (Ana Pinto-Martinho), Університетський інститут Лісабона, португальська EJO

Галина Будівська (Halyna Budivska), Національний університет «Києво-Могилянська академія», українська EJO

Зображення: фото європейської преси, надані редакторами EJO