Мартін Лестра: Наративи, які назвав Тімо Ленк, є центральними для проєкту PROMPT. Ми відстежуємо, що говорять про війну агресії в Україні, права ЛГБТКІ+ спільноти, а також про вибори до ЄС. Спостерігаємо численні «осередки дезінформації», які підтримуються зловмисними акторами — іноземними режимами та їхніми внутрішніми посередниками, особливо у періоди загострення виборчих кампаній. Розгляд спірних тем у національному контексті, наприклад, протестів фермерів, є набагато ефективнішою стратегією, ніж вигадування цілком нових, абсурдних тем. Такі контроверсійні теми мають більший шанс потрапити в заголовки та швидко поширюватися, зокрема у приватних повідомленнях. Ми також бачимо, що дезінформаційні суб’єкти часто змішують різні теми, говорять одночасно про війну в Україні, ЛГБТКІ+ та вибори до ЄС. Через це безпосередньо на виборчий процес ЄС припадає менше наративів, натомість домінують інші, наприклад, уявна відповідальність ЄС за війну в Україні, роль Євросоюзу у зубожінні фермерів чи неоколоніальні проєкти в Африці. Ще одна важлива особливість — брак «спільних тем» або «мегаісторій». Натомість існує багато варіацій одних і тих самих наративів.

Те, що говорять про обурення фермерів у Франції, дуже схоже на дискурс у Польщі чи Іспанії. Фактчекери підтверджують: ці наративи, як старі чоботи, регулярно повторюються на кожних наступних виборах.

Іншими словами, ринок дезінформації — це нестабільне середовище, але деякі ключові механізми працюють постійно, постійно надаючи нові форми вже відомим історіям.

Дезінформаційні наративи становлять серйозні ризики, особливо у контексті виборчих процесів, адже можуть вводити виборців в оману та підривати основи демократії. У тематичному дослідженні ADAC.io наголошується: «Результати проливають світло на складну екосистему дезінформації та пропаганди, яка розмиває межі між іноземним інформаційним втручанням (FIMI) та маніпуляціями внутрішньою інформацією» (Lenk, 2024, с. 2). Як такі маніпулятивні наративи, як «зелена тиранія», набирають популярності? Яку роль у їхньому поширенні відіграють цифрові платформи?

Тімо Ленк: Наше тематичне дослідження показало, що пропагандистські та ультраправі медіа і блоги використовують у своїх наративах схожі теми дезінформації, наприклад, занепад Європи чи утиски з боку ЄС держав-членів. Це підтверджується й попередніми дослідженнями. Ми виявили, що такі наративи застосовують певні фрейми й метафори, як-от «зелена тиранія», що, ймовірно, покликані викликати сильні негативні емоції, відчужувати громадян від інституцій ЄС і розпалювати громадську лють. Бази даних, як-от EUvsDisinfo від East Stratcom Європейської служби зовнішніх дій, а також численні дослідження з різних дисциплін демонструють, що ці базові наративи повторюються в багатьох випадках інформаційних маніпуляцій.

Щодо ролі цифрових платформ — вони підсилюють ці наративи двома основними способами. Структура платформ заохочує створення ехо-камер, де однодумці уникають коригувальних механізмів, таких як фактчекінг чи спростування. Алгоритми надають пріоритет контенту, який привертає найбільше уваги, а це, як правило, емоційний і скандальний матеріал, що утримує користувачів довше на платформі. Поки великі соцмережі не змінять свої бізнес-моделі, їхні платформи залишатимуться ідеальним середовищем для поширення провокаційного контенту.

Мартін Лестра

Мартін Лестра: Чим більше ми працюємо з дезінформацією, тим менше акцентуємо увагу на розмежуванні між FIMI (іноземне інформаційне втручання), DIMI (внутрішні маніпуляції) та іншими категоріями. Часто ця різниця виглядає радше як відмінність у мандатах різних організацій. Набагато важливіше розуміти, як наративи поширюються через соціальні мережі, різні мережеві спільноти та мовні простори. Наприклад, ми активно досліджували зв’язки між так званим «французьким» X (Twitter) та «російським» Telegram. Цифрові платформи дійсно допомагають наративам набирати обертів. Але справа не лише у вимірюванні лайків чи коментарів онлайн. Важливо те, що багато хто слідкує за тим, що відбувається у соцмережах. Як часто ви бачите новини, які починаються або містять посилання на сенсаційний пост у соцмережах? Цифрові платформи також популяризують наративи, бо вони впливають на традиційні медіа. Проте ми знаємо значно менше про те, як соцмережі формують наші погляди, ніж про вплив телебачення чи газет. Фактчекери добре це розуміють, адже їм доводиться дедалі частіше вирішувати, чи варто «перевіряти» або «ігнорувати» підозрілі наративи. Але наші цифрові упередження працюють постійно — і про це знають як платформи, так і зловмисники. Ми вважаємо, що потрібно більше зусиль докласти для глибшого розуміння взаємозв’язків між цифровими платформами, вебсайтами та традиційними медіа.

Проєкт PROMPT використовує великі мовні моделі (LLM) для більш ефективного моніторингу появи та поширення наративів. Одне з ключових завдань проєкту — зрозуміти, як дезінформація поширюється через соціальні платформи: чи відбувається це за допомогою універсальних риторичних моделей, чи з урахуванням локальних лінгвістичних і культурних особливостей. На цьому тлі постає важливе питання: як такі ініціативи, як ADAC.io і PROMPT, можуть допомогти у ранньому виявленні дезінформації та розробці ефективних заходів для пом’якшення її впливу?