Коронавірус і медіа: як працюють українські журналісти

березня 26, 2020 • Головне, Етика та якість • by

Як і по всьому світу, пандемія COVID-2019 в Україні mоркнулася всіх сфер життя і стала головною новиною. EJO пропонує огляд, як українські ЗМІ висвітлюють тему коронавірусу, як змінилася робота журналістів та як медійне середовище адаптується до нових викликів.

Станом на 26 березня в Україні відомо про 162 підтверджених випадки зараження коронавірусом. Померло 5 людей, 1 особа видужала.

Про перший підтверджений випадок зараження повідомили 3 березня. 12 березня в Україні оголосили карантин, який означав заборону масових заходів та припинення навчання у закладах освіти. Ще через кілька днів Україна закрила кордон для іноземців та припинила пасажирські авіасполучення. Станом на 26 березня в Україні не працюють ресторани і кафе, припинене авіасполучення, залізничне сполучення, міський транспорт доступний лише окремим категоріям населення (наприклад, лікарям і працівникам стратегічно важливих підприємств за умови наявності спеціального дозволу), не дозволяються ігри на дитячих майданчиках. Карантин, який спершу планували на три тижні, подовжили до 24 квітня.

Який контент домінує у новинах

Якщо на початку року коронавірус здавався досить далеким і обмежувався висвітленням ситуації за кордоном, то зараз до тривожних міжнародних новин додалися (і навіть перевершили світові) українські проблеми.

Медіа розповідають про нестачу тест-систем для виявлення коронавірусу, неготовність української медичної системи до масштабного спалаху, відсутність потрібного обладнання та захисту для медиків, посилення карантинних заходів, їхню обґрунтованість і те, як вони впливають на життя людей. Щоправда світові новини теж не зникли з порядку денного: українські медіа активно інформують про глобальний стан справ, а також про те, як ситуація розгортається в окремих країнах, зокрема в Італії. Багато редакцій публікує корисний і пояснювальний контент, розповідаючи про те, що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус; яких правил дотримуватися, щоб знизити ризик зараження тощо.

За результатами моніторингу Інституту масової інформації, темі коронавірусу присвячено в середньому 58,5% від загальної кількості медіаматеріалів онлайн-медіа. Подібна ситуація і на телебаченні: за спостереженнями медіаексперта Отара Довженка, коронавірус витіснив із теленовин і політичні, і соціальні теми.

Та попри те, що тема стала топовою для всіх новинних редакцій, якість повідомлень традиційно відрізняється, залежно від редакційної політики. В той час, як одні редакції намагаються бути конструктивними, інші – нагнітають паніку, не гребуючи оціночними судженнями, емоційними заголовками і навіть фейками. Зокрема, українські медіа активно поширювали відео відомого блогера про «літак хворих на коронавірус», яке згодом МОЗ спростувало.

Як медіа перебудували свою роботу

Карантинні заходи не могли не позначитися на роботі журналістів, однак редакції знаходять спосіб, як організувати роботу в таких умовах. Новинним сайтам, очевидно, перебудуватися найлегше.

За словами головної редакторки сайту 24tv.ua Ольги Консевич, переважна більшість їхніх працівників виконують роботу вдома: «В цьому плюс онлайн-медіа: головне, щоб був WI-FI – і можна будь-де працювати». В «полі» з 24tv.ua залишаються лише стрімер та кілька кореспондентів з телеканалу. «До речі, ще до обмежень ми проводили тренувальний робочий день вдома. Тому після оголошення карантину вдалося уникнути дрібних проблем щодо організації, доступу до баз й т.д. Також тим, хто у полі, компанія забезпечила респіратори FFP2, тож ми спокійні», – розповідає Ольга.

Колеги активно спілкуються у чатах, і не лише про робочі справи. «Ми і жартуємо, і обмінюємося фото робочого місця біля холодильника. Це зближує», – каже редакторка. І додає, що в час цієї кризи робота стала особливо інтенсивною: інформаційний потік не вщухає, фейків більше, а інформацію потрібно подавати і точну, і якнайшвидше. На фоні негативу довкола теми, вдома стресу більше, ніж в офісі, додає вона.

Журналістам-телевізійникам доводиться зустрічатися з людьми, тож треба ретельно дотримуватися правил гігієни, пам’ятати про свою безпеку, каже кореспондент телеканалу Espreso Ілля Євлаш. Більшість колег, якщо можливо, залишаються працювати віддалено. «Комунікацію ведемо телефоном або через фейсбук. Коли необхідно підготувати репортаж, нас із дому забирає робоче авто, відвозить на подію, доставляє до редакції, а потім – додому», – розповів він. Крім того, на телеканалі запровадили заходи безпеки: перед входом до редакції вимірюють температуру, встановили додаткові дезінфектори, закупили спеціальні дезінфікуючі килимки для взуття, перед поїздкою на зйомки журналістам видають респіратори.

Участь медійних організацій

На підмогу журналістам прийшли і медійні неурядові організації, що активно працюють в Україні. ІМІ започаткували проект «Антиковід. Гід для медійників» – сайт, на якому зібрані поради із висвітлення перебігу пандемії, зі збереження власного здоров’я, а також юридичні роз’яснення про права журналістів та правила роботи під час надзвичайних ситуацій.

Media Development Foundation запустила «Survival Kit для медійників у часи коронавірусу», а також фейсбук-групу «Covid and Media», до якої вже приєдналися близько 400 учасників. Засновники спільноти заохочують «журналістів, медійників, фактчекерів, медпрацівників та інших відповідних експертів поширювати створені або знайдені цікаві матеріали на тему пандемії».

ГО «Інститут розвитку регіональної преси» організовує серію вебінарів про роботу журналістів в умовах пандемії, в якому охоплює юридичні питання та комунікаційний аспект. Зокрема, журналістам дають поради, як знаходити релевантних експертів, відрізняти фейки та не з’їхати з глузду в шаленому інформаційному потоці.

Зображення: Pixabay/leo2014

Про те, як коронавірус висвітлюють по всьому світу, читайте у серії публікацій EJO

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , ,

Send this to a friend