У фінських медіа помітні чотири головні тренди висвітлення кризи, спричиненої коронавірусом.

Відстеження стану справ у світі

З тих пір, як COVID-19 поширився на Італію, висвітлення новин у Фінляндії набуло явного транснаціонального характеру.  Замість того, щоб дивитися в першу чергу на потенційний вплив вірусу на фінське населення, новини та коментарі були зосереджені на інших країнах.

Спершу найбільше уваги приділяли Китаю, Італії та порівнянню ситуації в цих двох країнах. Згодом фокус поширився і на інші регіони, особливо країни ЄС, інші північні країни та США.

Окрім статистичних даних про поширення хвороби, фінські медіа порівнювали реакцію влади різних країн на цю ситуацію, а також показували, як її сприймають звичайні громадяни. Ключову роль у висвітленні того, що відбувається, відігравали кореспонденти: їхні матеріали пояснювали що відбувається і були критично важливими не лише для теленовин, але і для інтернет-видань та провідних газет. Водночас, чим «загальніше» редакції висвітлювали тему, тим менше уваги вони привертали. Гарним прикладом цієї тенденції є огляд ситуації у Італії, який 17 березня опублікував новинний сайт фінського суспільного мовника YLE.

Відсторонення від політичної поляризації

В останні роки поляризація між політичною елітою та націоналістичними популістськими елементами спостерігається у багатьох європейським країнах, і Фінляндія не є винятком.  Ця тенденція у Фінляндії стала більш вираженою торік – після появи коаліційного уряду, в якому домінують ліві центристські партії, кожну з яких очолює жінка.

Спочатку урядова політика щодо COVID-19 була обережною і покладалася на поради фахівців з епідеміології та охорони здоров’я.  12 березня вона різко змінилася, були введені набагато жорсткіші заходи: закриті школи та кордони, людям радили залишатися вдома тощо.

У ЗМІ та соціальних мережах відповідь на дії уряду була майже цілком позитивна.  Це сприяло єдності та почуттю солідарності: не лише поміж фінів як народу, а й із соціальними групами, на які найбільше впливає вірус – людей похилого віку, приватних підприємців, працівників на небезпечних роботах без належного дотримання прав і так далі. Друга найбільша щоденна газета країни Aamulehti, що виходить у місті Тампере, є вдалим прикладом такого підходу.

Розвінчування дезінформації

Як 17 березня розповіла виданню YLE генеральний секретар Фінської спілки журналістів Марія Петтерсон  (Maria Pettersson), висвітлення новин про коронавірус є надійним та достовірним. Наскільки мені відомо, жодні медіа не публікували повідомлень, точність яких могла б бути під сумнівом. Навпаки, інформаційні агенції активно спростовують дезінформацію стосовно коронавірусу, що циркулює у соцмережах.  Незалежні фактчекери виділяють твіти, які або поширюють дезінформацію, або пропагують альтернативні теорії, що підривають авторитет медичних експертів. Журналісти чітко усвідомлюють небезпеку «інформаційної плутанини» та намагаються говорити про цю проблему у новинах та на теледебатах.

Журналістика даних отримала новий імпульс

Хоча журналістика даних тільки розвивається, у відповідь на кризу з коронавірусом ми бачимо все більше експериментів у цій сфері.

Одна з інфографік стала джерелом натхнення, як можна допомогти аудиторії зрозуміти важливість фізичного дистанціювання. Йдеться про модель, яку розробив епідеміолог Адам Кухарскі (Adam Kucharski) і яку опублікувала Washington Post. Вона допомагає зрозуміти, як швидко може поширюватися вірус без заходів дистанціювання. 17 березня провідна гельсінська щоденна газета Helsingin Sanomat опублікувала матеріал із анімаційною симуляцією, на яку їх надихнув Кухарський та Washington Post.

Переклад з англійської мови статті Finland: Coronavirus and the media: Дар’я Сингаєвська