Як це часто трапляється, в американському дискурсі про майбутнє журналістики з’явився новий модний термін – підприємницька журналістика.
Концепт “підприємницької журналістики” передбачає, що журналісти мають продукувати інновації для того, щоб вдосконалювати своє “ремесло” та протистояти викликам економічних реалій їх професії. Прихильників цього підходу можна знайти у таких фондах, як John S. та James L. Knight Foundation, а також серед визнаних “гуру” онлайн журналістики. Зокрема, Ден Ґіллмор (Dan Gillmor), Джеф Джарвіс (Jeff Jarvis) та Джей Розен (Jay Rosen) просувають ідею підприємнциької журналістики. Втім, хоча така проактивність загалом вітається, скептики зауважують, що підприємницька журналістика є своєрідним камуфляжем, красивою назвою для прогресуючої самоексплуатації.
Американські освітні заклади усвідомили, що їм належить важлива роль у боротьбі з кризою в журналістиці. Оскільки публікація контенту зараз можлива без перерв, будь-де та практично будь-ким, для освітян журналістики важливо розуміти, яке середовище сприятиме найкращій, найвідповідальнішій репортерській роботі, а така репортерська діяльність, на жаль, зазвичай є важкою, стресовою, дорогою та потребує часових затрат. Завдання це складне, адже ми маємо справу з “прокляттям” цифрової епохи: дедалі більше інформації, ніж коли-небудь раніше, і дедалі менше тих, хто дбає про фільтри.
Та сама революція у комунікації, що зробила кожного потенційним журналістом, згідно прихильників громадянської журналістики, – одночасно зашкодила американській рекламозалежній стратегії оплати професійної журналістики. Звісно, є очевидно позитивні плоди цифрової революції, особливо, те, що журналістам вже не потрібно покладатись лише на підтримку великих медіа, але зрозуміло, що основні навички та цінності розслідувальної журналістики залишаються такими ж визначальними, як і раніше. За останнє десятиліття медіа та технології пережили шалений розвиток, призвівши до появи нового покоління цифрових індивідуалістів.
Разом з тим, довгий час школи журналістики розглядали як інкубатори, якими керують факультети, відірвані від цифрової епохи. Зараз, натомість, лідери медійного середовища помічають покращення у журналістській освіті: випускники-журналісти стають краще обізнаними та “підкованими” в цифрових питаннях, завдяки більш якісному керівництву програм з журналістики.
До їх честі, американські освітяни чинять спроби “виростити” підприємницьку журналістику, сподіваючись вдихнути життя в ослаблену модель журналістики, за допомогою інструментів співпраці задля розв’язання проблем у медіа індустрії.
Чимало знакових інновацій у медіа було реалізовано зокрема через низку нових можливостей та стимулів, що їх запропонували освітні заклади. Багато шкіл журналістики розширили свої журналістські програми, дозволивши студентам зануритись у винахідницьке середовище та реальний світ цифрової журналістики.
Декілька програм та ініціатив особливо виділяються своєю знаковою роллю у формуванні порядку денного журналістської освіти за рахунок важливих інноваційних ідей та зусиль, що вони їх пропонують для подолання кризи в журналістиці. Подаємо короткий огляд таких ініціатив.
Тренінги та програми підвищення кваліфікації з підприємницької журналістики
Дві програми підвищення кваліфікації з легендарною репутацією – Гарвардська Nieman Foundation та John F. Knight Fellowships у Стенфорді – залишаються лідерами переосмислення та розвитку журналістики. Програма Nieman Fellowship є найстарішою та найповажнішою програмою для журналістів у світі, посприявши професійному та інтелектуальному розвитку понад 1300 журналістів з 1938 року. Сама програма залишилась майже без змін, але Nieman Foundation запропонувала декілька знакових ініціатив. Зокрема йдеться про знамениту лабораторію журналістики Nieman Journalism Lab – вебсайт, присвячений майбутньому журналістики, який виявляє нові бізнес моделі, приклади інновацій та найкращі практики в цифрову епоху. Лабораторія Nieman також створила Fuego – онлайн-інструмент, який здійснює моніторинг твіттера щодо тем, пов’язаних з журналістикою, та Encyclo – веб енциклопедію організацій, інституцій та тем, що впливають на журналістику. Крім того, Nieman Foundation публікує Nieman Reports, більш традиційний щоквартальний журнал (з вебсайтом) з аналізом викликів та можливостей в журналістиці. Також організація опікується Nieman Watchdog – вебсайтом, який покликаний інформувати журналістів про різні способи контролю за “сильними цього світу” та методи притягнення їх до відповідальності. Не менш вагомим є Nieman Storyboard – вебсайт, який демонструє найкращі зразки розповідної журналістики та досліджує майбутнє наративної журналістики.
Стенфордська програма Knight Fellowships віднедавна спрямувала свою увагу на інновації та лідерство в журналістці. Для Джеймса Беттінгера (James Bettinger), директора програми, особливим джерелом гордості є 18 Днів у Єгипті, що він описує як “колективний репортажний інструмент” (“a crowd-sourced documentary/reporting tool”). Створений у 2010-2011 роках стипендіатами програми Джигаром Мехтою (Jigar Mehta) та Х’юго Соскіним (Hugo Soskin), проект мав на меті охопити вихідні фото, відео, електронні листи та твіти, якими ділились єгиптяни під час повстання 2011 року. Інструмент, як пояснює Беттінгер, “використовує відео та фото з телефонів, які містять географічні теги та часові відмітки, з тим, щоб створити інтереактивний репортаж подій”. Такі творчі та прикладні журналістські продукти можуть суттєво полегшувати діяльність журналістів.
З відданістю сміливим ідеям, ще одне “дитя” Стенфорду – the Knight News Challenge – сприяв змінам у діалозі про трансформації журналістики. The Knight News Challenge – міжнародний конкурс медіа інновацій від the Knight Foundation, розпочатий у 2006 році з метою сприяння інноваціям в сфері журналістики та інформації, надає фінансову підтримку “кращим прогресивним ідеям”. Після п’яти років існування та виділених 27 мільйонів доларів у нагороду переможцям, Knight Foundation модернізував першу версію та оголосив про конкурс the Knight News Challenge 2.0 з особливим наголосом на швидкості та динамічності (тепер замість одного конкурсу – три тематичних конкурси на рік з швидшим поновленням заявок) та новим тематичним фокусом. Зараз в рамках конкурсу “мережі” здійснюється відбір проектів, які використовують найкраще існуюче програмне забезпечення та платформи для пошуків нових способів передачі новин та інформації.
Минулі переможці конкурсу створили такі інструменти, як DocumentCloud – документ-рідер, який дає доступ користувачам до великого масиву інформації про згаданих людей, місця та організації; Ushahidi – інструмент краудсорсінгу; та NextDrop – сервіс, який інформує мешканців міста в Індії через смс-повідмолення про те, коли доступною є вода.
Заснована у 2011 році на кошти гранту в 4,2 мільйони доларів, лабораторія Knight News Innovation Laboratory була створена як спільна ініціатива Школи журналістики Medill (Medill School of Journalism) та Школи інженерії і прикладної науки McCormick (McCormick School of Engineering and Applied Science) університету Northwestern. В основі співпраці – поєднання журналістики та інформатики з метою розвитку цифрової інфрастуктури, яка би могла вивести журналістику на новий етап.
Лабораторія Knight Lab приєдналась до кластеру технологічно-журналістських програм, які активно з’являються в Штатах, таких, як NYU’s Studio 20, спільна магістерська програма з журналістики та інформатики в Колумбійському університеті та стипендія журналіста/розробника в Школі журналістики Medill. Унікальність Лабораторії також проявляється в її взаємодії з медіа організаціями в Чикаго та навколишніх міст, включаючи такі, як The Tribune Company, Chicago Public Media, The Daily Herald, the Chicago Community News Trust, та the Chicago News Cooperative. Метою взаємодії є покращення інформації, доступної громадам, які обслуговують ці медіа.
У 2011 році, Школа журналістики Міського університету Нью-Йорка (CUNY Graduate School of Journalism) отримала грант у вигляді 6 мільйонів доларів для створення центру підприємницької журналістики Tow-Knight Center for Entrepreneurial Journalism, а також першої магістерської програми з підприємницької журналістики. Центр має тристоронній план з розвитку сталого майбутнього для якісної журналістики через навчання студентів та професіоналів інноваціям та бізнес-менеджменту, сприяння дослідженню відповідних тем та розвиток нових журналістських проектів. Нова магістерська програма пропонуватиме такі курси, як “Нові бізнес моделі для журналістики”, “Занурення в технології”, “Навчання нових медіа”, “Нові бізнес інкубатори”, “Основи бізнесу”, на додаток до створення підприємницького бут-кемпу та бут-кемпу з візуального оповідання історій (storytelling).
В рамках масштабного проекту співпраці, Школа журналістики Колумбійського університету (Columbia Journalism School) та Стенфордська школа інженерії (Stanford’s School of Engineering) домовились про створення Інституту медіа інновацій (Institute for Media Innovation), що має завершитись в червні 2014 року. Інститут планує наблизити журналістику та технології, а також сприяти взаємодії між двома дисциплінами. Замість функціонування як традиційна школа чи освітній центр, головним фокусом Інституту буде створення продуктів та проектів в дусі медіа-орієнтованої венчурної фірми. Консультанти Інституту, як і студенти та викладачі, будуть озброєні поєднанням знань з журналістики, технологій та бізнесу.
*****
Тоді як освітні заклади США дедалі більше переймаються інноваціями в журналістиці, питання, що ж відбувається з цим в Європі, є складнішим для огляду. В наступній частині дослідження Європейська обсерваторія журналістики (EJO) проаналізує тенденції до підприємницького підходу в медіа та журналістиці країн-партнерів EJO.
Tags: Dan Gillmor, Harvard Nieman Foundation, Institute for Media Innovation, James Bettinger, Jay Rosen, Jeff Jarvis, Knight News Challenge, Stanford Knight Fellowships, Tow-Knight Center for Entrepreneurial Journalism, громадянська журналістика, журналістська освіта, комунікаційна революція, майбутнє журналістики, онлайн журналістика, підприємницька журналістика, тренінгові програми, цифрова журналістика