Країни з найнижчим рівнем свободи преси позначені червоним та чорним кольорами

Порушення свободи інформації більше не є прерогативою авторитарних режимів та диктатур, свідчить Індекс свободи слова-2017, опублікований вчора міжнародною організацією “Репортери без кордонів”.

У демократіях свободу медіа звикли приймати як належне. Однак і в таких країнах вона стає все більш вразливою. Через драконівські закони, конфлікти інтересів та навіть застосування фізичного насилля, демократичні держави наступають на свободу, що мала б бути одним із головних індикаторів їхньої ефективності.

“Індекс свободи преси-2017 добре відображає реалії світу, в якому напади на медіа перестають бути чимось незвичним і де все більш впливовим стає феномен політичного лідера-“сильної руки”. Ми досягли епохи пост-правди, пропаганди, придушення свобод – особливо у демократичних країнах”, – вважають “Репортери без кордонів”.

Велика Британія та США опускаються в рейтингу

Велика Британія опустилася на два місця в рейтингу і посідає 40 місце серед 180 країн. “Жорсткий підхід до преси – часто в ім’я національної безпеки – вилився у те, що Велика Британія втратила позиції у Світовому індексі свободи преси. Парламент узаконив найбільш жорстке за всю британську історію регулювання стосовно стеження – із недостатніми механізмами захисту інформаторів, журналістів та їхніх джерел. Це становить серйозну загрозу для розслідувальної журналістики. Пропонований акт про шпигунство дозволить класифікувати журналістів як шпигунів та ув’язнювати на строк до 14 років”, – зазначається у звіті.

Сполучені Штати також опустилися на дві сходинки і перебувають на 43 місці. У звіті згадуються напади на пресу, особливо з початком президентства Дональда Трампа. “У низці словесних атак на журналістів він заявив, що преса – ‘ворог американського народу’ та намагався заблокувати доступ до Білого Дому окремим медіа-ресурсам у відповідь на критичне висвітлення”, – звертають увагу експерти “Репортерів без кордонів”.

Погіршилося становище Угорщини та Польщі

Угорщина, що нині займає 71 позицію, змістилася вниз на 4 пункти порівняно з 2016 роком. Причиною цьому жорстка політика прем’єр-міністра Віктора Орбана щодо журналістів з часу його переобрання у 2010 році.

Польща знизилася на сім пунктів і посідає 54-тий рядок в рейтингу. “Вже через кілька тижнів після перемоги на парламентських виборах 2015 року консервативна партія ‘Право та справедливість’ прийняла закон, що надав уряду прямий контроль над суспільним мовленням. Уряд негайно використав цю владу, щоби звільнити керівників радіо- та телеканалів. Після перетворення державних медіа на інструмент пропаганди, уряд намагався фінансово ‘придушити’ кілька незалежних друкованих медіаресурсів (серед яких Gazeta Wyborcza, Polityka та Newsweek Polska), наказавши всім державним агенціям скасувати їхні передплати,” – пишуть “Репортери без кордонів”.

Україна

Україна посіла 102 сходинку в рейтингу, піднявшись на 5 пунктів порівняно з 2016 роком. Як зазначають автори звіту, з 2014 року в країні була проведена низка реформ, включно з прозорістю медіа власності, але потрібно боротися з олігархічним контролем у ЗМІ та заохочувати редакційну незалежність. “Інформаційна війна з Росією залишається причиною занепокоєння. У 2016 році влада залишилася безсилою у питанні захисту журналістів від нападів, як-от у випадку з вбивством Павла Шеремета, публікацією персональних даних тисяч журналістів, звинувачених у ‘державній зраді’ та підпалом офісу телеканалу ‘Інтер’”, – йдеться у звіті.

Інші країни Європи

Німеччина залишилася на 16-місці, як і торік, попри стурбованість, що “журналістів проводжують залякувати праві групи”. Італія нині на 52 місці проти 77 у 2016 році. Однак, рівень насильства щодо репортерів (і словесного, і фізичного) є тривожним, зазначається у тексті. Експерти організації зазначають, що такі політики як Беппе Ґрілло (Beppe Grillo) з “Руху п’яти зірок” не гребують приниженням журналістів, які їм не подобаються. “Журналісти відчувають тиск політиків і все частіше звертаються до самоцензури”, – йдеться у звіті.

Франція, де зараз тривають президентські вибори, злегка піднялася у списку (на 39 місце із 45). Французькі медіа загалом вільні, але індекс підкреслює, що медіа власники через комерційні причини втручаються у редакційну політику ЗМІ.

Попри підняття у рейтингу на три пункти до 46 позиції, Румунія теж викликає стурбованість: “Надмірна політизація медіа, корупційні фінансові механізми, редакційні політики, що підпорядковуються інтересам власників, а також фільтрація штату спецслужбами –  це перетворює медіа на засоби пропаганди, що особливо помітно у роки виборів”.

Скандинавські країни утримують сильні позиції

Скандинавські країни Новегія (1), Швеція (2), Фінляндія (3) та (Данія) займають верхівку рейтингу. На нижніх сходинках знову опинилися Еритрея (179) та Північна Корея (180).

Індекс ранжує 180 країн залежно від рівня свобод журналістів. Це зріз ситуації із такими маркерами свободи медіа як плюралізм, незалежність ЗМІ, якість законодавчого регулювання та безпека журналістів у кожній країні.

Повну версію звіту, методологію та аналіз “Репортерів без кордонів” читайте на сайті організації

Переклад з англійської мови статті “Threats To Press Freedom In Europe’s Democracies: 2017 Press Freedom Index” (текст частково змінено)