Telegram-канал Труха, знімок екрана.

У новому цифровому середовищі професійна журналістика стикається з низкою значних викликів, що загрожують її традиційним принципам та функціонуванню. Однією з головних проблем є фрагментована аудиторія, яка все частіше віддає перевагу новинам із соціальних мереж, залишаючи осторонь традиційні друковані медіа. Довіра до цих медіа неухильно знижується, як свідчать численні дослідження. Ця тенденція посилюється ще й організаційними, фінансовими та політичними факторами, що ставлять під загрозу стабільність та незалежність медіа. Війна додає новинним організаціям нових рівнів складності: регулярні обстріли, відключення електроенергії, погане інтернет-з’єднання та постійна загроза фізичному та психологічному здоров’ю журналістів та редакторів. 

У таких умовах соціальні мережі стають важливим інструментом для поширення новин і корисної інформації, адже вони дозволяють кожному ділитися контентом. Є чимало прикладів громадянської журналістики, де звичайні люди змогли розширити соціальне представництво кількох груп, надати голос непоміченим або допомогти протестувальникам в авторитарних країнах. Однак, коли йдеться про професійне поширення інформації на щоденній основі, аматорські медіа не завжди можуть забезпечити належний рівень якості та надійності. Професійна журналістика, з її зобов’язаннями щодо точності, об’єктивності та повноти, повинна знаходити нові способи адаптації в умовах цифрової революції. 

Точність і довіра

Ці питання стають ще більш важливими в умовах війни, коли потреба в точній і оперативній інформації значно зростає. У швидко змінюваному українському медіапросторі як традиційні, так і нові платформи мають значний вплив на формування громадської думки та передачу новин. У нещодавньому дослідженні дослідниця Наталія Стеблина проаналізувала два провідні українські медіаресурси та два популярні Telegram-канали, щоб оцінити їх висвітлення російського вторгнення в Україну. 

Українська правда, заснована у 2000 році відомим журналістом Георгієм Гонгадзе, є найстарішим українським онлайн-медіа. Сьогодні вона має 57,7 мільйона переглядів на місяць за даними SimilarWeb. Українська правда славиться своїм високоякісним контентом, з рівнем дотримання професійних стандартів журналістики понад 96%, як вказано у Білому списку Інституту масової інформації (ІМІ).

Так само Дзеркало тижня, засноване у 1994 році американським підприємцем Юрієм Орликовим та українськими журналістами Валерієм Мостовим і Юлією Мостовою, є однією з найстаріших газет України. Вона має 3,4 мільйона переглядів на місяць. Відома своєю повагою та впливовістю, газета також входить до Білого списку ІМІ, підкреслюючи свою відданість високоякісній журналістиці.

Звертаючись до сучасних платформ, Труха є найпопулярнішим Telegram-каналом у категорії новин та має 2,7 мільйона підписників. Попри популярність, він залишається неперевіреним (анонімним) Telegram-каналом. Заснований у жовтні 2019 року, Труха надає широкий спектр новин, хоча й менш формально порівняно з традиційними медіа. Тим часом Україна Сейчас, заснована у жовтні 2018 року, є другим за популярністю Telegram-каналом з 1,7 мільйона підписників. На відміну від Труха, цей канал перевірений і пропонує збалансований мікс новин, роблячи його надійним джерелом для багатьох українців.

Це дослідження мало на меті порівняти якість висвітлення російського вторгнення професійними та аматорськими новинними медіа. Основні дослідницькі питання зосереджувалися на різниці в якості новин, зокрема середній кількості джерел, використаних у текстах, і типах джерел новин, які є найбільш популярними серед професійних та аматорських медіа. Також було важливо визначити, чи аматорські медіа частіше покладаються на офіційні російські джерела. Для досягнення цієї мети авторка експортувала вебсторінки з текстами новин з професійних медіасайтів та Telegram-каналів, у результаті отримавши 48 153 статті для професійних медіа та 70 364 для аматорських каналів. Використовуючи модуль bs4, вона видалила HTML-теги з текстів, а новинні джерела були оброблені за допомогою модуля re для вилучення релевантної інформації.

Хто забезпечує якісніші новини для українців?

Популярні Telegram-канали Труха та Україна Сейчас часто публікують дописи без жодних посилань на джерела. Іноді вони додають помітки про можливість подальшої перевірки інформації, такі як «попередня інформація» або «інформація оновлюється». Як правило, в таких випадках публікуються анонімні аматорські відео або фотографії. Для професійних медіа надзвичайно важливо використовувати надійні новинні джерела.

Дослідження показало, що всі вивчені медіа в основному використовували офіційні джерела і покладалися на медіаресурси, пов’язані з президентом і його офісом, особливо на початковій стадії вторгнення. Професійні медіа надають значно більше цитат, і джерела, пов’язані з президентом та його офісом, залишаються серед найпопулярніших. Вони частіше цитують міністрів (Резнікова, Верещук, Кулебу), тоді як радники Зеленського більш популярні серед аматорських медіа.

Лише кілька новинних фігур, яких не згадують професійні медіа, з’являються в аматорських. Наприклад, для Україна Сейчас це український бізнесмен Ахметов, який активно просувається каналом (він часто публікує рекламу про бізнесмена, його фонд та його допомогу українським ВПО), та російський блогер Фейгін.

Генеральний штаб є найпопулярнішим військовим джерелом для вивчених медіа, хоча Україна Сейчас не часто його згадує. Бригада Азов була найпопулярнішим військовим джерелом для Труха у квітні 2022 року, а у травні вона посіла третє місце після Зеленського та Генерального штабу. Професійні медіа здебільшого використовували національні та регіональні новинні джерела. Українська правда показала залежність від медіаресурсів президента під час першої фази війни. Регіональні джерела (регіональні адміністрації, мери) стали найбільш популярними під час «битви за Донбас» (травень – серпень 2022 року). Дзеркало тижня також використовувало подібні джерела, хоча загальний інтерес до міжнародних джерел залишався мінімальним. Аматорські медіа також використовують регіональні джерела, проте вони не настільки популярні. Що стосується російських джерел, їх більше використовує Україна Сейчас, тоді як Труха ними майже не послуговується.

Чи можуть Telegram-канали бути надійним джерелом новин?

Коли цифрові платформи тільки-но почали з’являтися, було сподівання, що вони працюватимуть у симбіозі з професійними медіа. Ідея полягала в тому, що аматорські платформи, такі як Telegram, доповнюватимуть традиційні медіа, надаючи різноманітний контент і даючи голос ігнорованим групам. Однак реальність виявилася складнішою.

Telegram практично не має обмежень на публікацію контенту, що робить його ідеальним середовищем для розповсюдження шкідливої інформації. Дослідження показують, що на цій платформі поширюється екстремістський контент, насильство і теорії змови. 

Проте в Україні, яка бореться за свободу та демократію, Telegram відіграє значну роль. Він не лише є джерелом шкідливого контенту, а й найпопулярнішою соціальною мережею для новин, якій довіряють українці. Аналіз показав, що популярні аматорські новинні медіа часто не вказують, звідки вони беруть інформацію. Це створює кілька проблем для України, особливо під час війни: вона стає вразливою до інформаційних атак ворога, поширюється пропаганда та фейкові новини, може витікати важлива інформація, ворог може коригувати свій вогонь за допомогою аматорських фото та відео. Крім того, ненадійна інформація поширюється швидше, ніж перевірена, що теж є великою проблемою.

Втім, аматорські медіа не завжди публікують лише низькоякісний контент. Український приклад показує, що Telegram-канали можуть поширювати та надійну інформацію. Найпопулярніші джерела для традиційних та аматорських медіа часто ті ж самі. Вони покладаються на офіційні джерела, пов’язані з президентом та його офісом, а також на перевірені військові джерела. Як професійні, так і аматорські медіа використовують національні, регіональні та міжнародні джерела. Залежність Telegram-каналів від альтернативних джерел не означає, що вони створюють якусь альтернативну реальність. Російські джерела були популярні лише в одного медіа, що показує необхідність перегляду уявлень про Telegram як платформу для російської пропаганди.

Соціальні мережі можуть стати важливим доповненням до традиційних медіа, але не повинні їх замінювати. Професійні журналісти мають продовжувати свою роботу, дотримуючись високих стандартів, водночас використовуючи нові технології для розширення свого охоплення та залучення нової аудиторії. Майбутнє журналістики залежить від її здатності поєднати традиційні цінності з можливостями, що надаються новими цифровими платформами. Це складний, але необхідний процес, який дозволить зберегти роль журналістики як основного джерела перевіреної інформації у світі, що швидко змінюється.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Знімок екрана, Труха.

Стежте за нами у Facebook.