Сучасні цифрові технології дедалі глибше проникають у всі сфери журналістики, змушуючи не лише журналістів, а й медіаменеджерів змінювати підходи до роботи. Медіаіндустрія завойовує онлайн простір, продукуючи все більше цифрового контенту. Про це йдеться у звіті “Цифрова журналістика 2013”, розробленому міжнародною компанією “Oriella PR Network”, що спеціалізується на цифрових комунікаціях і соціальних мережах.

Це вже шосте дослідження, у якому аналізується роль цифрових технологій для сучасної журналістики. Протягом березня-квітня 2013 року дослідники провели опитування серед 533 журналістів з Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Франції, Німеччини, Індії, Італії, Нової Зеландії, Португалії, Росії, Іспанії, Швеції, Великобританії та США.

Активне використання цифрових технологій у сфері медіа призвело до того, що ньюзруми починають запроваджувати принцип “онлайн на першому місці”. Такий принцип передбачає, що “гаряча” новина з’являється на сайті медіа майже в режимі реального часу, а вже потім – у друкованій або телевізійній версії. Про це в опитуванні зазначила третина респондентів. Прикладами орієнтації на цифрові моделі роботи є видання “The Guardian” і “The Financial Times” у Великобританії та “Axel Springer” у Німеччині.

Завдяки розвитку цифрових технологій ЗМІ відкрили нові шляхи отримання прибутку. Дослідники відзначили збільшення кількості платних мобільних додатків на фоні зменшення реклами у потужних медіакомпаніях. Лідерами у використанні мобільних додатків є Китай і європейські країни. Найбільший відсоток платних преміум додатків (25%) використовується у французьких медіа. Друге місце посідають бразильські ЗМІ (20%), третє – іспанські (12%). Натомість, жоден з американських і канадських журналістів не використовує платних додатків.

Вихід ЗМІ в Інтернет призвів до розширення методів оцінки популярності того чи іншого журналістського продукту. “Якщо раніше редактори рахували кількість матеріалів, що вийшли в друк, та кількість ексклюзивних публікацій, то сьогодні вони повинні також враховувати показники популярності у соціальних мережах і трафік”, – стверджують дослідники. Наприклад, 86% журналістів у Канаді звертають особливу увагу на кількість унікальних відвідувань власних статей, розміщених на сайті. Далі у рейтингу за активністю використання цього показника розташувались США (68% респондентів), Швеція та Іспанія (по 58%), Бразилія та Росія (по 52%). У Франції домінує такий показник, як рівень популярності публікацій у соціальних медіа. 77% французьких журналістів враховують кількість фоловерів, 74% – кількість лайків та репостів.

Необхідність опанування і використання цифрових технологій призвела до збільшення обсягу роботи у журналістів. 46% респондентів зазначили, що редактори очікують від них створення більшої кількості контенту. 28% опитаних журналістів зазначили, що вони працюють над розробкою різних версій історії, залежно від того, де її оприлюднюють – в Інтернеті чи у традиційних формах ЗМІ. У такому підході перше місце посів Китай (64% респондентів), друге місце – Німеччина (44% респондентів).

Таким чином, тенденцією останніх років можна назвати розвиток нових форм сторітелінгу, що стали можливими завдяки цифровим технологіям. “Іноді цифровий сторітелінг може витісняти текстові історії та фотографії”, – говорять автори звіту. Зростає роль відеоматеріалів. Майже половина опитаних журналістів зазначила, що у їхніх редакціях журналісти самостійно знімають і монтують відео. У 2012 році лише 36% респондентів відзначали таку тенденцію, а у 2011 році – 20% респондентів. Окрім відео, журналісти все більше звертаються до методів візуалізації даних. У цьогорічному дослідженні 28% респондентів вказали, що у їхніх ЗМІ використовується інфографіка.

Згідно з результатами дослідження, зростає кількість журналістів, які вважають, що найбільшу частку їхньої аудиторії становлять онлайн користувачі. Цієї думки дотримуються журналісти у Франції, Китаї, США, Бразилії та Канаді. Натоміть, в Індії, Швеції та Франції в середньому половина журналістів (69%, 61% і 45% відповідно) переконана, що найбільша частина їхньої аудиторії перебуває в офлайні.

І якщо рівень онлайн аудиторії журналісти оцінили переважно оптимістично, то фінансовий успіх цифрових технологій викликав сумніви. Лише 20% респондентів зазначили, що вважають свої онлайн публікації більш комерційно успішними, порівняно з традиційними версіями журналістських історій.

Цікавими виявились результати дослідження щодо престижу різних типів медіа. Так, понад половина опитаних журналістів вважають, що друковані видання є більш престижними, аніж онлайн ЗМІ. Виняток із цього тренду становили американські і канадські журналісти: лише 35% і 29% відповідно зазначили, що друковані медіа є авторитетними. В Росії жоден респондент не визнав престижності друкованих видань.

Порівняно з попередніми роками зросла роль соціальних мереж (Twitter, Facebook і Weibo) у професійній діяльності журналістів. По-перше, журналісти (51% респондентів), як і раніше, використовують їх для збору новинної інформації за умови, якщо профілі у соціальних мережах вважаються надійними. Лідерами у використанні соціальних медіа виявились США, Канада, Китай і Франція. По-друге, 37% опитаних журналістів перевіряють інформацію через соціальні мережі. По-третє, 55% журналістів використовують соціальні медіа з особистою метою: для просування власних матеріалів і розширення контактів.

Отримані дані свідчать про те, що у майбутньому збільшуватиметься кількість цифрового та інтерактивного контенту. Окрім того, відбуватиметься диференціація контенту залежно від того, де він публікується.

Із англомовною версією звіту ви можете ознайомитись тут.