Сучасних підлітків та молодь — представників покоління Z — вже не побачиш за ранковими газетами. Вони отримують інформацію про актуальні події та світ переважно через соціальні мережі та цифрові технології. Дослідження консалтингової компанії Deloitte підтверджує: більшість молодих споживачів повністю задовольняє свої інформаційні потреби за допомогою смартфона.

Для журналістів та видавців ця зміна є цікавим викликом. Останні дослідження показують, що традиційні медіа більше не є єдиними каналами поширення новин та редакційного контенту. Покоління Z потребує журналістики у специфічній формі, яка, парадоксально, намагається якомога менше нагадувати класичну журналістику.

Журналісти нового покоління

У Чехії існує кілька редакцій, які створюють новини та журналістський контент виключно для підлітків та молоді. Серед найвідоміших – незалежний Refresher.cz та Heyfomo.cz, що належить медіагрупі CNC.

Перехід традиційних медіа в соціальні мережі частково відповідає запитам покоління Z, але деякі експерти наголошують на важливості журналістського контенту, який створюють та обробляють інфлюенсери та невеликі незалежні журналісти. У чеському медіапросторі серед найпомітніших представників цього типу журналістики — Йохана Базлерова (@jsemvobraze) та Річард Міттнер («Політика не лише для молоді»).

Представники покоління Z прагнуть контенту, спеціально створеного для них, особливо від людей, схожих на них самих. Саме таким джерелам найбільше довіряє молоде покоління. Тому в сегменті контент-мейкерів ми дедалі частіше зустрічаємо інфлюенсерів, а не традиційних редакторів, що, можливо, дещо дивно.

У час, коли довіра до традиційних медіа на найнижчому рівні, це шанс змінити сприйняття журналістики принаймні серед молодих споживачів. Тож які особливості сучасної журналістики, орієнтованої на покоління Z?

Платформа диктує форму

Насамперед варто зазначити, що форма журналістики завжди певною мірою визначається середовищем і можливостями конкретного каналу комунікації. Молоді користувачі споживають новини переважно в соціальних мережах та самі зізнаються, що не заходять туди, щоб читати довгі статті.

Це не означає, що журналістика стає поверховою — користувачі все ще потребують детальної інформації. Проте автори мають зосередитися на структурі подання інформації, яка дозволяє легко в ній орієнтуватися.

Новинні платформи, орієнтовані на покоління Z, часто використовують формат каруселі в Instagram або TikTok. Публікації з кількома зображеннями, які користувачі можуть гортати, розбивають текст та інформацію на менші, легше засвоювані частини. Крім того, активне залучення читачів через необхідність гортати сторінки утримує їхню увагу.

Говорячи про журналістські продукти для молодіжної аудиторії, ми маємо на увазі не лише традиційні статті, репортажі чи інтерв’ю. Необхідно розширити спектр форматів, включаючи нові, специфічні форми, які швидко розвиваються і формат яких визначають не журналісти, а самі платформи.

Новини в Instagram у форматі каруселі (джерело: @jsemvobraze)

Спілкування за допомогою звичних інструментів допомагає створити відчуття безпосередності. Читачі добре знайомі з форматом, зокрема завдяки власному досвіду користування цими платформами. З погляду форми, різниця між тим, як спілкується в соціальній мережі окрема особа, група чи офіційна організація, практично зникає.

Англізація, звертання на «ти» та повсюдні розмови

Спосіб спілкування з молодою аудиторією змінюється навіть на найглибших рівнях засобів виразності. Це проявляється, зокрема, у вибраній мові, наприклад, у вигляді проникнення англійської.

Англізація — це не тренд останніх кількох років, і вона, звісно, не обмежується журналістським контентом для молоді в публічному комунікаційному просторі. Однак тут вона набуває специфічного стилю. Окрім запозичених англіцизмів та відмінювання окремих слів англійською, англійські фрази часто використовуються для заміни цілих частин тексту.

Автори припускають (і здебільшого правильно), що англійська мова не є проблемою для читачів, навіть коли йдеться про усталені фрази чи складні термінологічні звороти. Це також пов’язано зі змістом контенту згаданих медіа, які часто фокусуються на темах стилю життя та подіях попкультура.

Хоча надмірна англізація в деяких формах може здатися неприродною чи навіть перебільшеною, важливо пам’ятати, що саме медіа, орієнтовані на молодь, визначають тенденції в таких питаннях, як (не)відмінювання іноземних прізвищ. Зрештою, мейнстримові медіа також роблять прогресивні кроки в цьому напрямку.

Приклад лінгвістичної англізації в статті на Heyfomo.cz

Звертання до читачів на «ти» та подача контенту від першої особи стали звичним явищем. Журналісти таким чином позиціюють себе нарівні з читачами. Як наслідок, такий підхід зменшує відчутну дистанцію між автором і одержувачем повідомлення та частково маскує журналістський характер контенту.

Лінгвістична та візуальна розмова в публікаціях у соціальних мережах (instagram @heyfomo)

Неформальність проявляється не лише в мові, але й у графічному оформленні. Типовими елементами стали «бульбашки» для тексту та емодзі, що нагадують середовище приватних повідомлень і чатів. Часто використовуються мультиплікаційні елементи та шрифти, що імітують рукописне письмо. Усе це можна розглядати як спробу відійти від образу професійно виготовленої журналістики та здаватися більш людяними. Цифрові аборигени цікавляться навколишнім світом і потребують контенту, який відповідає їхньому світогляду.

Однак не варто розглядати ці інноваційні форми як маргінальні чи ексцентричні. Як уже зазначалося, журналістика, орієнтована на покоління Z, задає тренди, які згодом переймають й мейнстримові медіа.

Така «інтимізація» журналістики дозволяє журналістам постати перед аудиторією як особистості, а не як анонімна редакція. Проте існує ризик того, що подібний неформальний стиль можуть використати й творці дезінформації. Тому критично важливо, щоб молоде покоління мало достатню медіаграмотність і вміло відрізняти якісну журналістику від маніпулятивного контенту, який приваблює своєю привабливою формою.

Цей текст було вперше опубліковано на чеському сайті EJO 12 серпня 2024 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело першого зображення: студія Cottonbro /CC.

Стежте за нами у Facebook.