18 жовтня після жорстокого заворушення в одному з районів Москви Бірюльово радіостанція “Вести FM”, що входить до складу Всеросійської національної телерадіокомпанії (ВГТРК), запустила проект під назвою “Москва Мигрантская” – додаток, який показує на інтерактивній карті скупчення великих груп начебто нелегальних мігрантів.

Карту можуть оновлювати не лише журналісти: її може оновлювати кожен, хто завантажить собі додаток і хто цікавиться темою. Розробники додатку нічого не зазначили про надійність інформаторів, і чи взагалі підтверджується та інформація, яку публікують у додатку. Деяка опублікована у додатку інформація була маркована фразою “згідно зі словами слухачів радіо”, тоді як інші дані були подані взагалі без вказівки на джерело. Один з районів на карті було позначено просто як “потенційні робочі місця для мігрантів”.

Проект має ознаки підбурювання: його запустили через кілька днів після погромів у Бірюльово, у той час, коли ставлення до “іноземців” у Росії було вкрай агресивним. Принаймні двох мігрантів було вбито у Москві через кілька днів після протестів, а віце-президент Федерації мігрантів, що є оплотом мігрантських об’єднань, отримав поранення внаслідок стрілянини біля його оселі. За таких умов проект “Москва Мигрантская”, який використовував ідею краусорсингу, перетворився на расистську зброю.

Скріншоти з сайту: карта на початку проекту (ліворуч), карта станом на 23 жовтня (посередині) та карта станом на 20 листопада (праворуч)

У листопаді проект було закрито після того, як група активістів поширила петицію, що закликала припинити “екстремістський проект”. Автори петиції стверджували, що проект порушує кримінальний кодекс, “розпалюючи міжнаціональну і соціальну ворожнечу”, “принижуючи людську гідність” і “закликаючи до масових заворушень”.

Проте доступ до сайту досі лишається відкритим. На карті з’явились нові локації, додані згідно з інформацією Федеральної міграційної служби.

Цей випадок продемонстрував бездумне та часто безвідповідальне ставлення російських медіа до проблем міжрасових відносин і злочинності.

Образ міграції і мігрантів у медіа

Немає доказів прямого зв’язку між висвітленням у медіа і зростанням ворожого ставлення до іноземців, проте здається, що збільшення націоналістичних настроїв іде пліч-о-пліч з викривленим висвітленням теми мігрантів і міграції у російських медіа. Провладні медіа часто цитують дані Міністерства внутрішніх справ і стверджують, що понад половина злочинів, зокрема у великих містах, вчиняються іноземцями. Насправді ж, на офіційному сайті Міністерства зазначається, що у 2013 році менше 3% від загальної кількості у 1,3 мільйони злочинів було вчинено іноземцями або особами без громадянства.

Голова Федеральної митної служби Ростовської області Віктор Солодовніков в інтерв’ю Ytro.ru зазначив, що плутанина часто виникає в результаті неправильного розуміння терміну “міграція” як такого, що включає в себе і міграцію всередині Російської Федерації. Незалежно від того, чи це ігнорування фактів, чи навмисне їхнє викривлення, тон медіа є дуже ворожим по відношенню до окремих груп мігрантів. Національність особи, підозрюваної або звинуваченої у вчиненні злочину, завжди вказується у заголовку, якщо ця особа – з Центральної Азії або Кавказу. Проте якщо злочин вчинено представником російської, української або іншої “більш слов’янської” національності, то це правило не застосовується.

Дослідження 2007 року про висвітлення мігрантів у медіа, яке проводила дослідниця Санкт-Петербурзького Державного Університету Тетяна Скребцова, показало, що образ трудового мігранта у Росії є переважно негативним, деперсоналізованим і часто стосується мігрантів з Кавказу і Центральної Азії, тоді як більш слов’янські на вигляд українці і молдовани не стають об’єктами негативних стереотипів.

На думку Скребцової, серед найбільш поширених стереотипів такі: люди з Кавказу або Центральної Азії мають неприємну зовнішність, переносять небезпечні хвороби, не розмовляють взагалі або дуже погано розмовляють російською, створюють соціальні проблеми для російських громадян, завдають шкоди російській економіці, оскільки відправляють гроші на батьківщину. Скребцова зазначає, що з семантичної точки зору контент дуже нагадує елементи расистської ідеології, описаної Тойном А. ван Дейком (Teun A. van Dijk) у 1989 році.

Скребцова пише, що висвітлення теми мігрантів з часом стає більш емоційним. Медіа часто вживають такі вислови, як “натовп наркодилерів”, “окупанти”, “несуть смерть і розруху в Росію”, “знищують місцеве населення”. Мігрантів набагато частіше, аніж інших осіб, описують такими прикметниками, як законні/незаконні, бажані/небажані, хороші/погані, корисні/некорисні/шкідливі.

Журналісти у традиційних медіа зазнають тиску з боку редакцій: вони змушені писати відповідно до стереотипів, незалежно від того, вірять вони у них чи ні. Скребцова робить висновок, що ті, хто відповідають за формування порядку денного у Росії, навмисне презентують тему трудової міграції у стереотипний, емоційний спосіб, замість того, щоб подивитись на ситуацію через призму закону і розуму.

У статті використано таке джерело: Тетяна Скребцова (2004) “Образ мігранта у сучасних російських ЗМІ”, Політична лінгвістика, 3/23, Єкатеринбург, С. 115-118

Переклад з англійської мови статті “User Generated Racism: Russia’s media and migrants”