Поки російська агресія супроводжується масштабними інформаційними атаками, питання верифікації інформації залишається особливо важливим. Соціальні мережі переповнені фейками, пропагандистські канали працюють на повну потужність, а держави витрачають мільйони на виявлення дезінформаційних кампаній. У цих умовах боротьба йде не лише на фронті, а й за тексти: адже те, що буде написано в енциклопедіях, залишиться в історії. Саме тому особливої уваги заслуговує досвід Wikipedia, однієї з найпопулярніших платформ знань у світі, яка зіткнулася з безпрецедентними викликами під час висвітлення російсько-української війни.

Як виграти війну за текст

Нещодавнє дослідження, проведене серед 13 експертних редакторів англомовної версії Wikipedia, які займаються підтримкою статей про російсько-українську війну, розкриває унікальні механізми протидії дезінформації, які може використовувати ця платформа. Дані було проаналізовано у кілька кроків: відкритим і цільовим кодуванням, а також за допомогою картографування спорідненості, щоб виявити ключові теми. Результати показали, що спільнота може ефективно протистояти спробам маніпуляції інформацією. 

Зокрема дослідження виявило, що статті про російсько-українську війну зазнали високого рівня деструктивного редагування як з боку проросійських, так і проукраїнських акаунтів. Проросійські редактори мали на меті делегітимізації України, тоді як проукраїнські намагалися висвітлити поразки російських військ. Тактики включали так званий «Wiki-лойєринг»; маніпулятивне використання правил платформи для просування власної думки; а також створення неякісних статей.

У Wikipedia думка може перетворитися на справжню зброю: явище «Wiki-лойєринг» (англ. — “wiki-lawyering”) показує, як редактори можуть маніпулювати правилами, дотримуючись їх лише зовні, аби просунути власну позицію. Вони буквально чіпляються до політик і рекомендацій, ігноруючи їхній сенс, вибірково застосовують норми та використовують систему для дискредитації опонентів замість того, щоб покращити статтю. У результаті інформація на найпопулярнішій у світі платформі знань стає полем бою: що буде написано, те і може стати «історичною правдою», бо відображення подій у Wikipedia впливає на сприйняття і пам’ять суспільства. У контексті статей про російсько-українську війну практика «Wiki-лойєринг» використовувалася як редакторами, що підтримують Росію, так і редакторами, що підтримують Україну, для стратегічного впливу на зміст і формулювання статей.

Важливо відзначити, що, попри високий рівень деструктивної активності, дослідники не знайшли переконливих доказів державних інформаційних операцій. Це може свідчити про те, що більшість спроб впливу здійснювалася окремими особами або неформальними групами, а не організованими державними структурами. Проте навіть така активність вимагала значних зусиль від спільноти редакторів для підтримки нейтральності та правдивості контенту.

Арсенал захисту, або як працюють механізми Wikipedia

Спільнота Wikipedia виробила ефективну систему протидії деструктивному редагуванню, яка базується на кількох ключових стратегіях. Захист сторінок став основним інструментом контролю. Розширений підтверджений захист (англ. — Extended Confirmed Protection) обмежує можливість редагування лише досвідченими користувачами, які мають понад 500 редагувань та щонайменше 30 днів активності на платформі. Це створює природний бар’єр для новостворених акаунтів, які часто використовуються для вандалізму або поширення дезінформації.

Модерація сторінок дозволяє контролювати дискусії навколо суперечливих тем. Редактори активно відстежують та припиняють спроби порушення принципу нейтральної думки через упереджені заяви на користь будь-якої зі сторін конфлікту. Суворе дотримання політик та настанов платформи, зокрема принципу нейтральної думки (NPOV), вимог до надійних джерел та стандартів спільноти допомагають редакторам підтримувати баланс об’єктивності та правдивості інформації.

Швидке застосування обмежень для статей, які визнані суперечливими або схильними до деструктивного редагування дозволяє мінімізувати конфлікти та зберегти цілісність контенту. Регулювання джерел включає обережне ставлення до російських державних медіа, які піддаються особливо ретельній перевірці на предмет правдивості та можливого поширення дезінформації. Такі джерела, як RT і Sputnik, через історію поширення дезінформації здебільшого вважаються ненадійними й не використовуються для посилань у статтях.

Wikipedia vs соціальні мережі

На відміну від централізованих систем модерації, які використовують Facebook, X (Twitter) чи Instagram, Wikipedia покладається на децентралізовану спільноту редакторів, об’єднаних спільними принципами та цілями. Учасники дослідження вважають процеси Wikipedia більш стійкими, оскільки вони базуються на консенсусі спільноти та перевірених часом нормах. Структуровані редакційні процеси та політики створюють більш надійну основу для протидії неправдивій інформації про конфлікти, ніж алгоритми соціальних мереж, які часто не встигають за швидкістю поширення фейків. Крім того, бар’єри для редагування у Wikipedia та політики, орієнтовані на спільноту, створюють більш контрольоване середовище для виробництва знань. Це робить платформу менш вразливою до швидкого поширення дезінформації, яка є проблемою для соціальних мереж з їхнім акцентом на розвагах та відкритості.

Цей досвід Wikipedia під час російсько-української війни описує основні принципи боротьби з дезінформацією. По-перше, спільнотний підхід виявився більш ефективним за централізовану модерацію. Коли люди об’єднані спільними цінностями та правилами, вони можуть краще протистояти зовнішнім спробам маніпуляції. По-друге, прозорість процесів та можливість кожного перевірити зміни забезпечують природний контроль якості. У Wikipedia всі редагування фіксуються, а історія змін доступна для перегляду. По-третє, комбінація технічних засобів та людського судження дозволяє ефективно протидіяти як автоматизованим атакам, так і складним маніпуляціям, які вимагають контекстного розуміння. По-четверте, фокус на якості джерел та їхня ретельна перевірка створюють міцну основу для перевіреної інформації. Це особливо важливо в умовах інформаційної війни, коли пропагандистські медіа намагаються замаскуватися під незалежні джерела.

Спільнота проти фейків

Wikipedia, попри всі виклики, залишається відносно стійкою до інформаційних атак завдяки своїй унікальній структурі та принципам функціонування. Це не означає, що Wikipedia є ідеальною: дослідження фіксує значні зусилля, які доводиться витрачати на протидію деструктивному редагуванню. Однак порівняно з хаосом соціальних мереж, де фейки можуть поширюватися зі швидкістю світла, підхід Wikipedia виглядає як острів стабільності в океані інформаційної війни.

Для України, яка продовжує боротьбу не лише на фізичному, але й на інформаційному фронті, досвід Wikipedia може стати цінним уроком. Інвестиції в медіаграмотність, підтримка якісної журналістики, розвиток спільнотних механізмів верифікації інформації, — все це може допомогти створити більш стійкий інформаційний простір, здатний протистояти російській пропаганді та дезінформації. Зрештою, боротьба з дезінформацією — це питання спільних цінностей та готовності їх захищати.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Pixabay.

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.