Незадоволені браком приватності, онлайн-дискусіями, що розділяють користувачів на протилежні табори, і зростанням комерціалізації, усе більше людей переходить з відкритих платформ на кшталт Facebook, до більш приватних соціальних медіа й месенджерів, як-от WhatsApp.

Це стосується не тільки того, як узагалі використовують ці платформи, але й споживання та поширення новин, як продемонструвала остання доповідь Інституту Ройтерз Digital News Report. У нещодавньому дослідженні (див. повністю тут і тут) ми розкрили цей чорний ящик – що ж відбувається в «темних соціальних» медіапросторах.

Виміряти складно

На жаль, нам відомо дуже мало про те, що насправді люди роблять з новинами й журналістикою на «темних соціальних» платформах, як-от месенджерах і приватних спільнотах у Facebook. Взаємодію користувачів із контентом у месенджерах на кшталт WhatsApp чи Facebook Messenger складно виміряти традиційними програмами для відстеження. Більшість цих додатків мають справу з трафіком користувачів, не додаючи дані, звідки саме хтось переходить, коли натискає на посилання, отже, це не з’являється в показниках, зібраних новинними ЗМІ. Тож дані про публіку, зібрані через профільні сторінки у Facebook і Twitter або завдяки поширенням через WhatsApp на сайті новин, можуть бути тільки вершиною айсберга. Важко сказати, що відбувається власне в чатах.

Крім того, людські досвіди й підстави для споживання, поширення й обговорення новин на закритих сайтах соціальних мереж і в додатках – чи, навпаки, їхні причини уникати новинного контенту на цих платформах – залишаються відносно недослідженими. Щоб відповісти на цю головоломку й кинути трохи світла на те, що відбувається за зачиненими дверима, ми провели кілька фокус-груп у різних спільнотах Нідерландів. До них входили колеги, друзі, сусіди, місцеві волонтери й футбольна команда. Групи складалися з людей, які були знайомі особисто й спілкувалися через платформи соціальних мереж щонайменше двічі на тиждень. У кожній фокус-групі ми просили учасників обговорити свої моделі користування соціальними медіа, контент, який вони поширювали, та роль новин і журналістики на цих платформах.

Взаємодія з новинами у напівприватних просторах

Наші результати показують, що активність користувачів на головній стрічці новин у Facebook стала дуже пасивною. Учасники кажуть, що і вони, і їхні друзі рідко що-небудь публікують на своїх сторінках у Facebook. Отож ця платформа перетворилася з простору для активної діяльності й дискусії на звичайний центр споживання різноманітних потоків інформації (журналістика, контент про стиль життя, куди більш поодинокі суспільні новини й т. д.).

Натомість месенджери й групи у Facebook сприймаються як більш відповідні місця для справжньої взаємодії з новинами. Наші учасники сказали, що там безпечніше середовище для обміну й обговорення суспільних проблем з обмеженим ризиком зовнішнього впливу чи сутичок. Крім того, для користувачів там набагато легше уявити свою аудиторію, коли вони поширюють чи обговорюють новинний контент. Наші фокус-групи також наголосили, що ці приватні простори забезпечують кращі можливості дослідити проблему у більш гнучкий спосіб, замість того, щоб змушувати інших бачити те, що буде сприйняте як остаточне твердження.

Хоча в месенджерах теоретично можуть передаватися найсвіжіші новини, наші учасники повідомили, що вони рідко поширюють історії на додатках на кшталт WhatsApp, щоб першими повідомити останні новини. Вони припускають, що інші вже дізналися про ті події через інші засоби інформації. Натомість месенджери використовують, щоби поширити загальну інформацію про мейнстримні новини, дослідити проблеми з багатьох перспектив чи з’ясувати вплив новини безпосередньо на своє життя. У цьому контексті месенджери допомагають людям провести зв’язки між різними подіями і сформувати свої думки про суспільні питання. Результати наводять на цікаву думку: користувачі надають перевагу новинам, джерелом яких є відомі їм ЗМІ, бо такі розповіді вважаються надійнішими.

Відносність соціального контексту

Більшість людей, опитаних в рамках нашого дослідження, були учасниками багатьох груп у WhatsApp і Facebook. Однак, їхня активність була далеко не однаковою в різних спільнотах, залежно від мети й суспільних норм відповідної групи.

Ще одна річ, яку ми зрозуміли, – групи соціальних медіа радше мають чітку мету. Якщо деякі зі спільнот, що ми опитали, використовували свої групи як інструменти для відбору новин без зайвого обговорення поширених розповідей, інші ставилися до своїх груп як до простору для невимушеного обговорення суспільних питань, а роль новин там – бути приводом для розмови. У групах, які вважали свої спільноти в соціальних медіа просто засобом для підтримування взаємин, журналістика грала меншу роль. Тут імпліцитні норми передбачали, що мала підтримуватися легка й невимушена розмова, а учасники зазвичай уникали поширення новин.

Мав значення й тип стосунків у групі. Спільноти, де учасники вважали зв’язки між собою слабкими – інакше кажучи, побудовані на стосунках радше знайомих, ніж близьких друзів – загалом були більш орієнтовані на новини, оскільки в цих групах було менше спільних інтересів. Новини тут слугували як зручна тема для розмови, підкреслюючи потенційну здатність журналістики об’єднувати.

Економічні й демократичні виклики

Перенесення взаємодії з новинами на темні платформи соціальних мереж ставить економічний виклик перед новинними організаціями. Через технологічні обмеження цих платформ історію складніше швидко поширити на велику аудиторію.

Збільшення ваги месенджерів у поширенні новин також порушує важливі питання щодо таких практик з погляду демократії. Темні соціальні медіа надають користувачам безпечний простір, щоб формувати розуміння новин з іншими людьми, яким вони довіряють. Виходить, що ці платформи сприяють соціальній згуртованості в групі. Однак через те, що такі дискусії відбуваються в приватному просторі, недоступному для людей поза ним, такий хід подій може перешкоджати класичній інтеграційній функції журналістики – створювати спільність поглядів між громадянами. Отже, один із основних викликів перед новинними організаціями полягатиме у досягненні мети – сприяти ширшим суспільним зв’язкам, що переходять межі спільнот, водночас задовольняючи потребу користувачів у приватності й творенні сенсів через міжособистісне спілкування.

Переклад з англійської мови статті «Why Messaging Apps Matter for News Engagement»: Марія Косенко

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа