Грета Тунберг, медіа та клімат

жовтня 17, 2019 • Головне, Етика та якість • by

Грета Тунберг на Кліматичному марші 27 вересня 2019 року у Монреалі, Канада

Багато людей вірить у науку. Та коли доходить до сильно політизованих тем на зразок глобального потепління, медіа надають більше простору скептикам, які ставлять  загрозливі зміни клімату під сумнів. І рідше звертаються до науковців, які роблять свої заяви на основі досліджень. Грета Тунберг та її ініціатива «П’ятниці для майбутнього»  дають більше ваги цій стороні. Це підтверджує, що медіа мають демонструвати різноманіття думок.

Шістнадцятирічна Грета Тунберг зі Швеції вперше вийшла на протест перед шведським парламентом із написом «шкільний страйк за клімат» улітку 2018 року.  28 серпня 2019 року вона прибула до Нью-Йорка, щоби представити свою ініціативу «П’ятниці за майбутнє» (англ. Fridays for Future – FFF), яка переросла у міжнародну кампанію. Всесвітній кліматичний страйк відбувся 20 вересня 2019 року.

Берлінський інститут дослідження протестів та рухів (Institut für Protest- und Bewegungsforschung) провів загальноєвропейське опитування серед кліматичних активістів.  Його результати демонструють, що особисті контакти та цифрові соціальні медіа стали головними мотиваторами участі у протестах. Двоє з трьох учасників опитування визнали, що Грета Тунберг посилила їхній інтерес до теми клімату.  Рух FFF в основному підтримують молоді та освічені люди, великий відсоток серед яких – жінки. Демографічна структура руху різниться: в Австрії 38,3% протестувальників – це молодь віком від 14 до 19 років; у Німеччині таких 51,5 %, а в Нідерландах – аж 95,8%. Є відмінності і за рівнем оптимізму серед протестувальників. Та загалом вони політизовані та готові до дій.

Клімат – топова проблема, а роль медіа часто індиферентна

Медіа продовжують приділяти багато уваги рухові FFF, підтверджує берлінське дослідження. Спочатку домінувало висвітлення пропусків учнями та студентами занять через страйк. Але з березня 2019 року привернули до себе увагу власне теми, які порушували протестувальники. Медіа і політики (за винятком німецької популістської партії правого крила AfD) визнали загрозу кліматичних змін.  Протестувальники обґрунтовують свої вимоги словами експертів зі зміни клімату, які у свою чергу об’єднали зусилля в межах руху «Науковці за майбутнє», підтримавши таким чином FFF. Події та персони (такі як Тунберг чи її німецька «колега» Луїза Нойбауер (Luisa Neubauer)) зрештою опинилися в заголовках провідних медіа.

Важко прогнозувати, як ситуація склалася би без участі руху FFF. Проте, дослідження каліфорнійської дослідницької команди (UC Merced) може дати підказку. У США, де немає ініціатив, схожих на FFF за обсягом та впливом, дебати очолюють медіа. Очевидно, що медіа у своїх матеріалах дають більше простору тим, хто не вірить, що клімат під загрозою і тим, хто більш емоційно реагує на цю тему – і рідше цитують експертів та науковців. Команда науковців із Каліфорнії проаналізувала згадки про тих, хто досліджує, і тих, хто заперечує кліматичні зміни, у 200 тисячах академічних публікацій та 100 тисячах медійних матеріалів. Отримані результати – це попередження для медіа: їм треба перевіряти свої джерела ретельніше і впевнитися, що не поширюють політично мотивованих фейкових новин, а також розширити перспективу, частіше інтегруючи наукові погляди.

Медіа можуть пропагувати науку 

Фокусуючись на науковій точці зору, медіа отримують профіт у вигляді довіри аудиторії. Дослідження нью-йоркського Pew Research Center виявляє, що довіра американців до науки зростає. Рівень довіри до науки настільки ж високий як до військових і незрівнянно вищий, ніж довіра народу до медіа, економічних лідерів та виборних посадовців. Щоправда, є різниця між партіями: громадяни, яким ближчі республіканці, загалом скептичніші до науковців, ніж прихильники демократів – особливо, коли йдеться про проблеми довкілля.

Команда дослідників опитала 4500 громадян,  до якої міри вони погоджуються з п’ятьма позитивними і п’ятьма негативними характеристиками науковців із галузей медицини, харчування та довкілля. 89% респондентів думають, що науковці розумні, 75% вірять, що вони справді хочуть вирішувати буденні проблеми, а також, що вони чесні і можуть працювати в командах. Однак, респонденти також вважають, що науковці часто зарозумілі,  незграбні, не можуть добре комунікувати і недостатньо прозорі у визнанні конфлікту інтересів з індустріями. Кожен третій респондент стурбований, що науковці можуть пожертвувати моральними цінностями суспільства.

Тим не менш, шестеро з десяти американців хотіли б, щоб науковці були більш активними у політичних дебатах. Чим більше громадяни ознайомлені із науковими методами, тим більше вони вірять у компетентність, надійність і зобов’язання науковців задля суспільного блага. Вони поділяють думку, що публічний доступ до даних і прозора перевірка результатів дослідження незалежними комісіями могла би збільшити їхню віру в науку. Кожен другий громадянин хотів би бачити громадянське суспільство більш залученим у політичне керування наукових досліджень.

Ці результати можна сприймати як заклик до громадянської науки. Активне і професійно спрямоване залучення громадян поглиблює їхнє розуміння того, як функціонує наука і чому це важливо для суспільства. Як показала команда дослідників із Цюриха, потенціал включення різних груп ще не сповна використаний. До сьогодні більшість громадянських науковців – це білі, добре освічені і високо зацікавлені чоловіки. Проте жінки і молоді люди – які становлять головну частину руху FFF –  також зацікавлені і до цих груп теж треба звертатися.

Журналісти та науковці у сфері комунікацій можуть використовувати ці результати для промоції громадянської науки. Один зі способів – через групові обговорення з громадянами, журналістам та дослідниками з’ясувати, які існують точки зору та страхи стосовно кліматичних змін і як має змінитися висвітлення, аби бути справді інформативними та торкатися цих тем – з «ефектом Грети Тунберг» чи без нього.

Стаття вперше опублікована німецькою мовою на сайті derstandard.at 2 вересня 2019 року

Опублікована німецькомовним сайтом EJO  9 вересня 2019 року

Фото: Lëa-Kim Châteauneuf, Wikimedia, ліцензія CC BY-SA 4.0

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , ,

Send this to a friend