Дезінформація, навмисне поширення неправдивої або оманливої інформації, становить значну загрозу для глобальної стабільності та довіри. Аналіз останніх кампаній, які обговорювалися на 10-му Львівському медіафорумі, свідчить про витончену природу цих операцій, що постійно еволюціонує. 17 травня експерти та лідери думок зібралися, щоб обговорити критичну проблему дезінформації та те, як країни борються з цією всепроникною загрозою. Дискусія, організована у співпраці з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), пройшла під модераторством Яреми Духа та за участі видатних спікерів: Марі-Доха Безансено, Тетяни Локоть, Мін Суан Ву «Ttcat» та Анаїт Хоперія.

Як підкреслила помічниця Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії Марі-Доха Безансено, дезінформація часто націлена на геополітичні альянси, такі як НАТО, виставляючи їх нерозважними або безвідповідальними. Наприклад, неправдиві наративи про те, що українці продають зброю НАТО ХАМАСу, мають на меті підірвати довіру і єдність цих альянсів, посилюючи недовіру серед союзників і громадськості. Ця тактика не лише спотворює реальність, але й має на меті послабити підтримку таких країн, як Україна, які перебувають на передовій цих дезінформаційних війн.

Технологічний прогрес ще більше ускладнив боротьбу з дезінформацією. Розповідь дослідниці Дублінського міського університету Тетяни Локоть про фейкові відео, які неправдиво зображують українських посадовців, підкреслює тривожну здатність штучного інтелекту генерувати переконливий, але повністю сфабрикований контент. Тетяна досліджує загрози цифровим правам, мережевий авторитаризм, цифровий опір, свободу інтернету та управління інтернетом у Східній Європі. На її думку, така високоякісна дезінформація може швидко підірвати довіру громадськості та викликати необґрунтовану паніку або ворожість. Тетяна описала нещодавній інцидент з підробленим відео, так званим діпфейком, в якому колишній секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов неправдиво показаний як такий, що підтримує терористичну атаку. «Найбільш тривожним прикладом дезінформації, яку я бачила останнім часом, були терористична атака в Крокус Сіті Холі [концертний зал біля Москви, де 22 березня 2024 року відбувся теракт із пожежею — автор], і спроба покласти на українців відповідальність за неї. Але також те, як швидко було згенеровано діпфейкові відео з Олексієм Даниловим, який каже: “Молодці, хлопці”. Так, це було смішно бачити. Але разом з тим ти розумієш, що хтось був готовий “на місці” й дуже швидко згенерувати дуже якісні діпфейки українського високопосадовця» — зазначила Тетяна.

Тим часом досвід Мін Суан Ву «Ttcat» та Анаїт Хоперія ілюструє, як дезінформаційні кампанії не обмежуються текстом, а поширюються на маніпуляції з візуальними образами та підставними подіями. Ці кампанії швидко адаптуються, використовуючи соціальні мережі, для широкого та ефективного поширення неправди. Аналіз показує, що боротьба з дезінформацією вимагає постійної пильності, транскордонної співпраці та передових технологічних рішень для моніторингу, аналізу та протидії цим брехливим наративам.

Мін Суан Ву, також відомий як «Ttcat», є співзасновником і генеральним директором Doublethink Lab, тайванської організації, яка працює на перетині інтернету, публічного дискурсу, громадянського суспільства та демократичного врядування. Doublethink Lab досліджує сучасні загрози демократії та розробляє стратегії протидії їм. Він зосереджений на картографуванні китайських механізмів роботи з інформацією в інтернеті та сприянні глобальній мережі у боротьбі з цифровим авторитаризмом. Мін Суан Ву розповів про те, як китайські дезінформаційні кампанії паралельні українським, з наративами, що заперечують суверенітет Тайваню та підривають підтримку з боку США:

«Китайці також кажуть, що немає ніяких тайванців, що всі тайванці походять з Китаю, а США — брехуни, і дають нам порожні обіцянки. Тож ми відчуваємо, що багато з цього перегукується з тим, що відбувається в Україні» — підкреслив «Ttcat».

Керівниця департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО Анаїт Хоперія розповіла про витончену дезінформаційну кампанію, спрямовану проти президента Зеленського, яка таврувала його як «чорну діру» для західних грошей, що включала фальсифіковану рекламу на Таймс-сквер. Ця кампанія еволюціонувала від текстової до візуальної дезінформації, представляючи Україну як невдалу державу. «Ми вирішили відреагувати на це, коли на Таймс-сквер у Нью-Йорку з’явилася реклама, що чорна діра — це один хлопець з України та фотографія президента Зеленського. [У рекламному відео Американського музею природничої історії, що транслювався на Таймс-сквер, начебто був текст “Марс — не шоколад, Чумацький Шлях — не шоколад, а чорна діра — один український хлопець”, та зображення Зеленського, поєднане з чорною дірою — автор]. Ми знайшли справжню рекламу Американського музею природничої історії, яка транслювалася на Таймс-сквер, і побачили, що це зображення просто відфотошоплене».

Потім дискусія перейшла до стратегій боротьби з дезінформацією. Мін Суан Ву «Ttcat» наголосив на важливості перевірки фактів та інформування громадськості та політиків про методи, які використовують професійні дезінформатори.

«Вся суть полягає в тому, що люди, які створюють фейки, є професійними брехунами. На їхню брехню легко потрапити кожному, бо вони — професіонали. І чим більше ми викриваємо талант шахраїв, тим більше суспільство може захистити себе» — наголосив «Ttcat». 

Його організація з 2019 року працює над викриттям цих тактик та підвищенням стійкості суспільства до них. 

Марі-Доха Безансено розповіла про підхід НАТО, який передбачає ретельний моніторинг нових наративів і проактивну комунікацію з медіа задля зменшення поширення неправдивої інформації. Тетяна Локоть наголосила на необхідності постійного збору даних та аналізу тенденцій для розуміння динаміки дезінформації. Залучаючи журналістів та дослідників,  проєкт Mediatized EU, який вона координує, може ефективно реагувати на ці кампанії, розкриваючи їхню тактику та ширші наслідки. За її словами, однією з найефективніших тактик у боротьбі з дезінформацією є постійний моніторинг новин. Це не просто щоденний збір даних, але й глибокий аналіз, який дозволяє виявляти тенденції та оперативно реагувати на появу нових дезінформаційних тем. Важливим аспектом є щоденна співпраця з журналістами та редакціями. Репортери постійно стикаються з фейками та дезінформацією, яку потрібно розвінчувати та про яку необхідно інформувати громадськість.

Тетяна порушила ще одне важливе питання: коли журналісти обговорюють дезінформацію з дослідниками, стає зрозуміло, що багато таких кампаній тривають набагато довше, ніж здається на перший погляд. Це не просто випадковий «клікбейтінг», коли привертається увага до сенсаційного заголовка. Йдеться про складніші та небезпечніші тактики, як, наприклад, розпалювання суспільних настроїв:

«Це більш серйозна тактика дезінформації, коли поширюється справжня інформація про поточну подію, таку як терористична атака або протест фермерів, щоб фактично розпалити цю тему в медіапросторі» — пояснює Тетяна.

Постійний моніторинг та аналіз інформаційного простору дозволяють зрозуміти, чому певні теми дезінформації з’являються і зникають, та що стоїть за цими процесами. Відстеження таких змін допомагає з’ясувати, чи відчувають дезінформатори, що їхні позиції в політиці чи на полі бою слабшають, чи, можливо, вони шукають нові теми для маніпуляцій. Своєчасне реагування на такі виклики є ключовим елементом у боротьбі з дезінформацією та захисті суспільства від маніпулятивних впливів.

Дискусія завершилася консенсусом щодо критичної необхідності пильності та співпраці у боротьбі з дезінформацією. Оскільки ці зловмисні наративи продовжують розвиватися, спільний досвід і проактивні заходи, обговорені на форумі, є життєво важливими для захисту правди і збереження суспільної довіри.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Lviv Media Forum.

Стежте за нами у Facebook.