Іноземне фінансування відіграло позитивну роль у становленні журналістики і свободи слова після здобуття Україною незалежності, вважають автори дослідження «Аналіз донорської грошової підтримки для незалежних ЗМІ в Україні протягом 1990-2010 рр.». Завдяки активній фінансовій підтримці з-за кордону, технічному сприянню і кваліфікаційним тренінгам, в Україні були засновані незалежні медіа організації, громадські об’єднання та ЗМІ. На думку дослідників, їхнє успішне функціонування сьогодні пояснюється, в першу чергу, залученням іноземних елементів у минулому: учасників, коштів і досвіду.

Дослідження проведено в рамках програми Media Map Project, яку ініціювали організації Internews та The World Bank Institute. Завдання проекту полягало у тому, щоб визначити роль донорських коштів у процесі створення і розвитку незалежних медіа у країнах, що розвиваються. Окрім України, об’єктами дослідження стали також Демократична Республіка Конго, Малі, Перу, Індонезія, Кенія і Камбоджа. Обрані країни відрізняються за ступенем розвитку у сфері медіа, політичною ситуацією, історичними і географічними передумовами. Завдяки комплексному аналізу грантодавці, потенційні донори і грантоотримувачі матимуть багатостороннє уявлення про особливості незалежного іноземного фінансування у ЗМІ в умовах різних медіа середовищ.

В Україні період з 1990 року по 2005 рік вважається часом комплексної фінансової підтримки, коли кошти виділялись на масштабні медіа проекти, як наприклад, заснування телеканалу, видання чи моніторингової медіа організації. З 2005 року донори змінили стратегію фінансування: воно стало цільовим і орієнтованим на розвиток освітніх журналістських програм, фахових тренінгів й удосконалення регіональних ЗМІ. Серед найбільших іноземних донорів в Україні дослідники виділяють Європейський Союз, Раду Європи, USAID, посольство США, Internews Network, International Media Support (IMS) та IREX. Згідно з дослідженням, грантодавці виділяють кошти на такі сфери, як медіа право, медіа бізнес та менеджмент, освіта і тренінги з нових медіа, медіа грамотність, моніторинг і маркетингові дослідження у сфері ЗМІ.

І донори, і журналісти погоджуються, що на сьогодні інвестування коштів в людей буде ефективнішим, ніж фінансування окремих організацій. По-перше, представники ЗМІ вважають, що найбільшої уваги потребують вища освіта і докторські програми у сфері журналістики та комунікацій. По-друге, вони звертають увагу на брак знань з питань медіа бізнесу, планування і менеджменту, що можна вирішити, започаткувавши спеціалізовані курси або тренінги для власників і топ-менеджерів ЗМІ. По-третє, значних інтелектуальних і матеріальних інвестицій вимагають швидкий розвиток цифрової журналістики і перехід ЗМІ на онлайн платформи. У цьому контексті нові вміння повинні здобувати не лише практикуючі журналісти, а й викладачі та медіадослідники. Зазначені вище потреби набувають особливої актуальності в регіонах, де рівень професійного розвитку нижчий, порівняно з Києвом.

Дослідники визначили приклади вдалої співпраці донорів зі ЗМІ, що на їхню думку, можуть стати прикладом для такої співпраці у подальшому. Наприклад, USAID належить до кола постійних і найбільш активних грантодавців. Починаючи з 1992 року, організація інвестувала 1,7 мільярди доларів у розвиток українських медіа проектів, інститути громадянського суспільства та демократичні ініціативи. Під керівництвом USAID протягом 1995-2006 років діяла програма ProMedia, що мала на меті сприяння розвиткові незалежних друкованих видань і просування принципів свободи преси у регіонах. Програма U-Media, що тривала майже 10 років з 2002 року, була орієнтована на проведення тренінгів з професійних стандартів журналістики, нових медіа та вдосконалення медіа законодавства. Окремим напрямком роботи та фінансування з боку USAID в Україні залишається висвітлення журналістами виборів на всіх рівнях. Під час Помаранчевої революції у 2004 році незалежні українські ЗМІ отримали найбільшу грошову підтримку: тоді вони змогли організувати телетрансляцію подій наживо.

Найбільш вдалими медіа проектами, які були започатковані завдяки донорській підтримці та продовжують успішно функціонувати сьогодні, вважають «Телекритику», Бюро журналістських розслідувань «Свідомо», Інститут масової інформації, газету «Дзеркало тижня», онлайн видання «Українська правда», «5 канал» та канал «СТБ». «Телекритика» є спеціалізованим виданням, що орієнтоване на аудиторію журналістів, медіа фахівців та власників. На думку донорів, «Телекритика» є прикладом професійної системи управління. З невеликої організації, створеної на донорські кошти, вона перетворилась у потужну незалежну компанію з високою репутацією. Значною повагою серед журналістів користується сайт «Українська правда», який вважається одним з найкращих новинних сайтів та прикладом якісної розслідувальної журналістики. Успіх телеканалу «СТБ», який був також створений на грантові кошти, пояснюють тим, що від самого початку він зібрав у свою команду найкращих журналістів. Тому навіть після приватизації каналу журналісти зберегли незалежність і відстояли право об’єктивно висвітлювати події і власну автономію.

Донори відіграли важливу роль у становленні журналістики у Криму. Лише протягом 2009-2010 років 18 кримських організацій та видань отримали гранти на загальну суму понад півмільйона доларів від USAID. Іноземні грантодавці сприяли розвиткові ЗМІ етнічних меншин, що стало важливим фактором у процесі подолання етнічної напруженості.

Дослідники відзначають, що найбільшим позитивним результатом співпраці донорів з українськими ЗМІ є здобуття останніми самостійності і незалежності від представників держави. Поряд із цим, дослідники виявили негативні тенденції у сфері зовнішнього фінансування. Все частіше донори оголошують конкурси на здобуття грантів: гроші отримує медіа організація або ЗМІ, що доведе відповідність цілям конкретного проекту і вміння правильно використати отримані кошти. В результаті процес отримання фінансової підтримки перетворюється на гонитву за грошима, коли ЗМІ або медіа щоразу підлаштовується до вимог потенційного донора, змінюючи свої цілі та завдання.

Недосконала організаційна структура медіа об’єднань і слабкий менеджмент належать до основних перешкод на шляху співпраці з донорами. Дослідники встановили, що у більшості випадків представники менеджменту не бажають або не в змозі вирішувати цю проблему, що ще більше ускладнює співпрацю із грантодавцями. Останні, в свою чергу, пояснюють, що готові інвестувати кошти лише у проекти, які демонструють розвиток і результати, до яких належить і питання якісного управління.

Занепокоєння грантодавців викликає той факт, що окремі ЗМІ та медіа організації існують виключно за рахунок донорських коштів. Тому для останніх завершення фінансування означає припинення роботи і неможливість подальшого розвитку. Натомість, донори розраховують, що вкладені кошти повинні бути поштовхом для удосконалення, а не єдиним джерелом фінансування.

Попри виявлену недосконалість механізму співпраці дослідники погоджуються, що завдяки донорській підтримці в Україні було створено платформу для розвитку професійної журналістської діяльності. Зовнішнє фінансування сприяло появі громадських організацій, які сьогодні продовжують боротись із цензурою, відстоюють свободу слова і об’єднують журналістів.